Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №199/8210/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8210/26

(3/199/2166/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

26 червня 2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 676500 від 27.05.2026, ОСОБА_1 26.05.2026 о 23:50 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 125 керував автомобілем «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучі позбавленим постановою Амур-нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.07.2025 права керування таким транспортними засобами строком на 1 рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим своїми діями порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був сповіщений про дату та час слухання справи судовими SMS-повістками та судовою повісткою від 18.06.2026, а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що направлена судова повістки про виклик ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 18.06.2026 та на 26.06.2026, до суду не повертались, що може свідчити про обізнаність особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо необхідності явки до суду.

Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.08.2018 (справа №11-237сап18) звертає увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпро, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, керуючись нормами ст. 268 КУпАП України,вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості зазначені у ньому належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 676500 від 27.05.2026, ОСОБА_1 26.05.2026 о 23:50 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 125 керував автомобілем «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучі позбавленим постановою Амур-нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.07.2025 права керування таким транспортними засобами строком на 1 рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим своїми діями порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України.

Як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676500 від 27.05.2026 долучено:

- рапорт працівника поліції від 26.05.2026, відповідно до якого встановлено, що 26.05.2026 о 23:50 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 125, було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року;

- картку обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30.07.2025 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03.07.2025 (справа № 199/8388/25), роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за те, що він, повторно протягом року, керував транспортним засобом, будучі особою, яку позбавлено права керування таким транспортним засобом. Відповідно до тексту даної постанови вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному порядку серії ЕНА № 4447809 від 07.04.2025, ОСОБА_1 також було притягнуто до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Однак уповноваженим працівником поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення не додано до матеріалів справи про адміністративне правопорушення належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністративної відповідальності за частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.

Як убачається з картки обліку адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30.07.2026 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з копією постанови постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03.07.2025 (справа № 199/8388/25), роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за те, що він, повторно протягом року, керував транспортним засобом, будучі особою, яку позбавлено права керування таким транспортним засобом. Відповідно до тексту даної постанови вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному порядку серії ЕНА № 4447809 від 07.04.2025, ОСОБА_1 також було притягнуто до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

Суд констатує, що вищевказані постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.07.2025 та 30.07.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному порядку серії ЕНА № 4447809 від 07.04.2025 не можуть утворювати ознаку повторності, що давало би підставу кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки така повторність правопорушень повинна би була відбутися зі вчинення одного з адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст 126 КУпАП протягом року тобто з 26.05.2025 по 25.05.2026, що слідує зі змісту диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, справа так і не містить доказів того, що у період з 26.05.2025 по 25.05.2026 ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частинами 2-4 ст.126 КУпАП, що є обов`язковою умовою для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Як слідує з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06.03.2018) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 N1408/27853, а саме в п. 3 розділу І Загальних положень визначені терміни, що вживаються в цій Інструкції та мають такі значення, зокрема: повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко

26.06.2026