Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №199/1720/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1720/26

(2/199/3310/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Носенко Ю.О., за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжята зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на частку в майні, стягнення грошової компенсації за частку в майні та витрат на його утримання -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги обґрунтував тим, що 03.03.2020 року між сторонами був укладений шлюб. Однак з серпня 2025 року сторони припинили свої шлюбні відносини та вже не поновляли їх.

За час шлюбу сторонами, як подружжям, був придбаний автомобіль марки «Nissan», модель «Patrol», 2011 року випуску з об`ємом двигуна 5552 см. куб., дата реєстрації ТЗ за ОСОБА_4 - 24.02.2023 р. на підставі акта огляду ТЗ № 7990/23/001183 від 21.02.2023 р., договір комісії № 7990/23/3/013776 від 20.02.2023 р., договір № 7990/23/001183 від 21.02.223 р., укладені у СГ ТОВ «Автокапітал+».

Право власності на автомобіль було зареєстроване саме за відповідачем, та перебуває у її користуванні. Згідно висновку експерта товарознавця середньоринкова вартість автомобіля становить 751134,66 грн.

Позивач впросив суд залишити автомобіль у володінні відповідачки, а також просив суд стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки, моделі Nissan Patrol, 2011 року випуску з об`ємом двигуна 5552 см. куб., в сумі 375 567,33 грн. Розподілити судові витрати згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.

В свою чергу відповідач. звернула до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на частку в майні, стягнення грошової компенсації за частку в майні та витрат на його утримання, який мотивувала тим, що під час шлюбу сторонами було придбаний спірний автомобіль, проте при його придбанні відповідачем було витрачено особисті кошти від продажу автомобіля CHERY QQ, який належав їй на праві особистої власності та був нею проданий у 2019 році за 2800 доларів США. Таким чином, саме особисті кошти ОСОБА_4 безпосередньо і в повному обсязі були використані як перший та визначальний внесок для придбання спірного автомобіля Nissan Patrol.

Крім того, 30.10.2025р., відповідачем, яка діяла як добросовісний власник з метою запобігання технічному руйнуванню авто, було проведено ремонт транспортного засобу. Згідно з Актом № 848 та Квитанцією № 21 від 30.10.2025р., сплачено 78 000 грн 00 коп. Оскільки ремонт проведено за особисті кошти відповідача після фактичного розпаду сім`ї, позивач зобов`язаний компенсувати їй 39 000 грн 00 коп. (1/2 вартості робіт).

Оскільки відповідач не користується спірним автомобілем, відповідач просила суд визнати суму у розмірі 112 000 грн 00 коп. особистою приватною власністю ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вартості автомобіля Nissan Patrol (2011 р.в.), (VIN: НОМЕР_2 ). Поділити спільне сумісне майно подружжя, припинивши право власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на автомобіль Nissan Patrol (VIN: НОМЕР_2 ) та визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на вказаний автомобіль. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у загальному розмірі 470 567 грн. 33 коп.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року відкрито провадження по даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти первісного позову заперечувала в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримала, просив суд їх задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.03.2020 року між сторонами був укладений шлюб. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21.04.2026 року шлюб між сторонами розірвано.

За час шлюбу сторонами, як подружжям був придбаний автомобіль марки, моделі Nissan Patrol, 2011 року випуску з об`ємом двигуна 5552 см. куб., дата реєстрації ТЗ за ОСОБА_4 - 24.02.2023 р. на підставі акта огляду ТЗ № 7990/23/001183 від 21.02.2023 р., договір комісії № 7990/23/3/013776 від 20.02.2023 р., договір № 7990/23/001183 від 21.02.223 р., укладені у СГ ТОВ «Автокапітал+», що підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС») № 31/29/14/82аз/102026792026 від 23.01.2026.

Відповідно до висновку експерта № 10430 від 03.12.2025 року за результатами проведення експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню середньо ринкової вартості КТЗ середньо ринкова вартість автомобіля марки Nissan Patrol – АА-АА (Y62), 2011 року виготовлення, з об`ємом двигуна 5,6і, обладнаного автоматичною КП 7АТ, становить 751134,66 грн.

Вартість спірного автомобіля, визначена експертом, визнається відповідачем.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у статті 69 СК України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або в позасудовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Стаття 60 СК України містить норму про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Згідно з частинами другою і третьою статті 372 ЦК України в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 ВП ВС вважала правильним висновок судів про те, що вимоги про визнання за відповідачем права власності на автомобіль і стягнення на користь позивачки відповідної грошової компенсації треба розглядати як вимогу про поділ цієї неподільної речі шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього компенсації замість частки позивачки у праві спільної сумісної власності на автомобіль. Крім того, ВП ВС констатувала, що внаслідок його виділення у власність відповідачеві і такого стягнення право спільної сумісної власності на автомобіль припиняється. Тому окрема вимога припинити право спільної сумісної власності є неефективним способом захисту..

За таки обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 1\2 частини вартості спірного автомобіля. При цьому суд враховує, що автомобіль фактично знаходиться у користуванні відповідача з огляду на надані докази про ремонт автомобіля.

При цьому суд вважає слушними доводи зустрічного позову в частині врахування при поділі майна подружжя витрат відповідача на ремонт спірного автомобіля.

Судом встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт № 848 від 30.10.2025 року, відповідачем було сплачено 78000,00 грн. на ремонт спірного автомобіля, виконаного ТОВ «СТО «ТРАНСРЕЗЕРВ», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 21 від 30.10.2025року.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки спірний автомобіль є спільною власністю подружжя, ремонт автомобіля здійснений відповідачем за особисті кошти після фактичного припинення шлюбних відносин, що не заперечувалось позивачем, то суд вважає за доцільне врахувати частину коштів в розмірі 39000 грн. при здійсненні поділу та стягнення компенсації вартості частини автомобіля.

Суд відхиляє доводи зустрічного позову щодо використання при придбанні спірного автомобіля особистих коштів відповідача від продажу автомобіляCHERY QQ, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів ні часу продажу вказаного автомобіля, ні отриманої суми від його продажу відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 141 ЦПК України розподілу підлягають понесені сторонами судові витрати по справі. Позивачем понесено судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 3004 грн. та вартості висновку експерта товарознавця у розмірі 3500 грн, які підлягають стягненню з відповідача. Відповідачем понесено судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1064,96 грн, які підлягають стягненню з позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 12 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Отже, судом проводить зустрічне зарахування таких сум (375567,33 грн.+3500 грн.+3004 грн.) – ( 39000 грн.+1064,96 грн.) = 342006,37 грн. та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію частини вартості спільного майна подружжя з проведенням зустрічного зарахування у розмірі 342006 (триста сорок дві тисячі шість) гривень 37 копійок, припинивши право власності ОСОБА_3 на автомобіль NISSAN PATROL, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_3 .

Керуючись ст.ст. 60,69-71 СК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжязадовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права особистої приватної власності на частку в майні, стягнення грошової компенсації за частку в майні та витрат на його утримання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію частини вартості спільного майна подружжя з проведенням зустрічного зарахування у розмірі 342006 (триста сорок дві тисячі шість) гривень 37 копійок, припинивши право власності ОСОБА_3 на автомобіль NISSAN PATROL, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного рішення апеляційної скарги.

Повне рішення складено 26 червня 2026 року.

Суддя Руденко В.В