Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №240/19474/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19474/25

Суддя-доповідач Яремчук К.О.

26 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Майстренко Н.М. у м. Житомирі) від 03 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області у якій просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, що полягає у ненаданні йому довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області видати ОСОБА_1 довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в період з 24 лютого 2022 року по 13 березня 2022 року брав участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах та гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області; зокрема 08 березня 2022 року був залучений до робіт, спричинених ракетними обстрілами по нафтобазі товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Термінал" (м. Житомир).

З огляду на викладене позивач вважав, що набув право на отримання статусу учасника бойових дій, а тому просив у відповідача видати довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 для набуття такого статусу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, проходячи службу в органах цивільного захисту населення, брав участь саме в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області у період відсутності бойових дій в регіоні.

Водночас матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань щодо відсічі збройної агресії, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання довідки згідно з додатком 6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, яка є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що позивач виконував завдання в зоні ведення воєнних (бойових) дій з ліквідації наслідків, спричинених ракетними ударами російськими військами, що фактично і є участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Проте, на думку апелянта, суд першої інстанції таким обставинам належної оцінки не надав, безпідставно відмовивши у видачі довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

Стислий виклад встановлених обставин

ОСОБА_1 з 12 грудня 1990 року по 21 вересня 2023 року проходив службу зокрема в органах цивільного захисту населення.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління ДСНС у Житомирській області від 12 березня 2022 року № 132 та додатку 28 до нього ОСОБА_1 08 березня 2022 року безпосередньо брав участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах та гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області.

Згідно з витягом з наказу Головного управління ДСНС у Житомирській області від 03 квітня 2023 року № 153 та додатку 2 до нього ОСОБА_1 23 березня 2023 року безпосередньо брав участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах та гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області.

11 червня 2025 року представник позивача звернувся до Головного управління ДСНС у Житомирській області із адвокатським запитом, у якому зокрема просив надати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 в заходах, необхідних для забезпечення борони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, форма якої затверджена додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України № 413.

Листом від 17 червня 2025 року вих. № 5101-3914/5128 Головне управління ДСНС у Житомирській області повідомило заявника, що ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту, в зв`язку із чим комісія Головного управління ДСНС у Житомирській області по розгляду матеріалів щодо встановлення статусу учасника бойових дій не може розглянути дане питання на засіданні комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій та видати відповідну довідку.

10 липня 2025 року представником позивача направлено заяву до Головного управління ДСНС України у Житомирській області з вимогою надати довідку про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 в бойових діях, форма якої затверджена додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України № 413.

Листом від 17 липня 2025 року вих. № 5101-4746/5128 Головне управління ДСНС у Житомирській області повідомило, що відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Житомирській області від 18 вересня 2023 року № 461 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту, у зв`язку із чим надати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України не є можливим.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує наступне.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку зі збройною агресією проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, затвердженими законами України.

Суспільні відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку стосовно захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Особливості правового статусу ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовано Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХІІ).

Згідно із статтею 5 вказаного Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" від 15 березня 2022 року № 2121-ІХ (далі - Закон № 2121-ІХ), учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Законом № 2121-ІХ, який набрав чинності 21 березня 2022 року, у пункті 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ абзац перший доповнено словами: "… у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України".

Отже, відтоді учасниками бойових дій визнаються також особи рядового та начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Згідно з абзацом другим пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Водночас на реалізацію наведених вище положень статті 6 Закону № 3551-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (надалі - Порядок № 413).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку № 413 (у редакції, чинній на момент участі позивача в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах та гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області) статус учасника бойових дій надається, крім інших, особам рядового та начальницького складу ДСНС, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (пункт 2-1 Порядку № 413).

В подальшому до Порядку № 413 неодноразово вносилися зміни, проте на момент участі позивача в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів приписи згаданого Порядку передбачали, що статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (абзац 2 пункту 2 Порядку № 413).

За правилами абзацу 5 пункту 6 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Водночас наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 грудня 2018 року № 1048 затверджено Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків Ветеран війни - учасник бойових дій та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 2 розділу I згаданого вище Положення Комісія створюється у ДСНС з метою реалізації заходів, пов`язаних із наданням статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які:

захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України;

виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;

брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Із системного аналізу наведених вище приписів слідує, що обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій особі рядового або начальницького складу ДСНС є, зокрема, встановлення факту його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, та виконання ним особисто або у складі органу, підрозділу, установи та закладу бойових (службових) завдань; безпосереднє виконання завдань щодо розмінування; виконання бойового (службового) завдання в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.

Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.

Так, встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що ОСОБА_1 08 березня 2022 року та 23 березня 2023 року безпосередньо брав участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області.

Апелянт переконаний, що доказів, які підтверджують такі обставини, достатньо для видачі йому довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Разом із тим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення № 1052).

Відповідно до пункту 1 Положення № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (підпункт 1 пункт 3 Положення № 1052).

Згідно з підпунктом 19 пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров`ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків.

З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, безпосередня участь позивача в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також гасінні пожеж внаслідок ракетних ударів російськими військами по Житомирській області не може свідчити про наявність підстав для видачі довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку № 413, а вказує лише на те, що ОСОБА_1 виконував завдання та функції, визначені для посадових осіб цивільного захисту населення.

Слушними слід визнати висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у заходах, що є підставою для видачі йому довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку № 413.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя-доповідачЯремчук К.О.

Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.