Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №320/3339/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3339/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Дніпрометалсервіс» про визнання протиправними дій та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Громадянин Республіки Польща ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Дніпрометалсервіс», в якому позивач просив суд:

- визнати дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16.08.2019 №2576/5 незаконними;

- скасувати наказ Міністерства юстиції України 16.08.2019 №2576/5 повністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі №320/3339/23, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наведені ухвалу та постанову скасовано в частині відмови у відкритті провадження у цій справі щодо оскарження п. п. 1, 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5 та в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України відносно видання цього наказу.

В іншій частині ухвалу суду та постанову залишено без змін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача та третьої особи надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, до Міністерства юстиції України надійшла скарга приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» від 06.08.2019 №207, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2019 за № 27529-33-19, з доповненнями до неї від 09.08.2019 та від 12.08.2019, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.08.2019 та 12.08.2019 за №№27714-33-19, 27802-33-19, у скарзі (з урахуванням доповнень до неї) Скаржник просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2019 №№47935681 (далі - оскаржуване рішення 1), 47936011 (далі - оскаржуване рішення 2), від 29.07.2019 № 47985092 (далі - оскаржуване рішення 3), прийнятих державним реєстратором ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та заблокувати останній доступ до Державного реєстру прав.

Скаржник обґрунтовував свої вимоги тим, що є власником незавершеного будівництва на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т.М. 17.12.2008 за реєстровим номером 3125, зареєстрованого в комунальному підприємстві Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічно інвентаризації» 20.02.2009 (реєстраційний номер 15392825) (далі - договір купівлі-продажу від 17.12.2008).

Проте скаржнику стало відомо, що державним реєстратором ОСОБА_2 право на незавершене будівництво зареєстровано підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМОЙ-КІ».

Підставою для такої реєстрації зазначено рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006 по справі № 278/20-06, яким визнано право власності на незавершене будівництво за закритим акціонерним товариством «ІНКОН» (далі - ЗАТ «ІНКОН»), а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі № 278/20-06, якою скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006.

Скаржник вважав, що вищевказана державна реєстрація проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки державним реєстратором ОСОБА_2 не було належним чином встановлено відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а також не встановлено, що вищевказані рішення судів не передбачали права власності товариства "ФЕРМОЙ-КІ". Крім того, для державної реєстрації права власності не було подано документів, передбачених статтею 27-1 Закону.

За результатами розгляду Скарги, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», за яким:

1) задоволено скаргу ПрАТ «Дніпрометалсервіс» від 06 серпня 2019 року у повному обсязі;

2) скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року №№47935681, 47936011, від 29 липня 2019 року №47985092, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2;

3) анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16 серпня 2019 року № 2576/5 та прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Враховуючи постанову Верховного Суду у даній справі, її розгляд триває в частині позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Міністерства юстиції України відносно видання такого наказу;

- оскарження п. п. 1, 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог в частині правомірності п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5 колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент розгляду скарги) рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Аналогічний припис міститься і в абзаці 1 пункту 17 Порядку № 1128, відповідно до якого рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 3 статті 19 КАС України також передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Поряд із цим, як позовна заява так і апеляційна скарга не містять обґрунтувань яким чином пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" порушує його права та не обґрунтовано підстав, з яких вбачалась протиправність цього пункту.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що ОСОБА_1 не є особою, права якої порушені таким пунктом наказу, а результати розгляду такого судового спору жодним чином не вплинуть на майнові або корпоративні права позивача або інших третіх осіб, крім державного реєстратора ОСОБА_2, до якої даним пунктом наказу застосована санкція у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5 вже був предметом судового оскарження.

Відповідно до інформації наявної в ЄДРСР рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року в адміністративний справі № 640/20055/19 за позовом Державного реєстратора Броварської міської ради ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу в частині позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Вказане рішення суду залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, та набрало законної сили.

Відтак, на момент звернення позивача з даним позовом, пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень» визнаний протиправним та скасований рішенням суду і таке рішення набрало законної сили.

Що ж стосовно решти позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу та п. 1 такого наказу суд першої інстанції зроблено висновки, що спірний наказ прийнято у відповідності до норм чинного законодавства із дотриманням установленого порядку.

Колегія суддів критично оцінює такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Пунктом 7 ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною 3 наведеної статті передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до ч.9 ст.37 наведеного Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідно до п.1 якого він визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги).

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до п.п.8-11 Порядку під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

З аналізу наведених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини вбачається, що на Міністерство юстиції України покладено обов`язок запросити на розгляд скарги, повідомивши про розгляд скарги по суті та надавши копії скарги та доданих до неї документів, не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, а особи, запрошені до розгляду скарги по суті мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Як вбачається з додатків до відзиву на позов, зокрема матеріалів скарги та додатків до неї, копії скарги ПрАТ «Дніпрометалсервіс» від 06.08.2019 №207 з доповненнями від 09.08.2019 на дії державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2 направлено відповідачем на адресу підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМОЙ-КІ» із супровідним листом від 12.08.2019 №3049/19.2.1/33-19 та на адресу держаного реєстратора супровідним листом від 12.08.2019 №3050/18.2.1/33-19.

Колегія суддів зазначає, що направлення копії скарги засобами поштового зв`язку та її надання не є тотожними поняттями, оскільки надання копії скарги та доданих до неї документів, не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті передбачає саме отримання копії такої скарги, з метою надання можливості скористатися своїми правами, зокрема щодо подання письмових пояснень по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Наведене свідчить про порушення відповідачем п.11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відповідно до положень пункту 10, 11 Порядку № 1128 Комісія, перед початком розгляду скарги по суті, мала вчинити такі дії:

1) надати особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника) копію скарги та доданих до неї документів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті;

2) реалізувати право осіб, запрошених до розгляду скарги по суті (крім скаржника) на подання письмових пояснень щодо скарги ПрАТ «Дніпрометалсервіс»;

3) в обов`язковому порядку прийняти пояснення до розгляду та розглянути такі пояснення.

Більш того, з наданих до відзиву на позов матеріалів скарги та додатків до неї вбачається, що 15.08.2019 року ПрАТ «Дніпрометалсервіс» до Міністерства юстиції України подано додаткові уточнення скарги, які взагалі не направлялись іншим особам запрошеним до розгляду скарги по суті.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено:

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 року).

Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 року та справі Cyprus v. Turkey від 10 травня 2001 року, § 233).

Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до ст. 6 § 1 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23 жовтня 1985 року, § 40).

Пункт 1 статті 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності.

По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне.

По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об`єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення Європейського суду з прав людини у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26 лютого 1998 року, § 43; Daktaras v. Lithuania від 19 вересня 2000 року, § 30; Moiseyev v. Russia від 09 жовтня 2008 року, § 174).

Виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують ст. 6 Конвенції про захист прав людини (рішення Європейського суду з прав людини у справі Dridi v. Germany від 26 жовтня 2018 року, § 33).

На національні суди покладається обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Созонов та інші проти України від 8 листопада 2018 року, § 8).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 року, § 38; Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27 жовтня 1993 року, § 33; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від 24 липня 2014 року, § 45; Popov v. Russia від 11 грудня 2006 року, § 177).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06 вересня 2005 року, § 87).

Колегія суддів зазначає, що Комісією не вчинено вимог пункту 10, 11 Порядку № 1128, що призвело до порушення прав, осіб запрошених до розгляду скарги по суті, у тому числі позивача як засновника підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМОЙ-КІ», на справедливий розгляд її справи.

Так, оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 15 серпня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, кабінет № 1103, на якому буде розглядатись по суті скарги ПрАТ «ДНІПРОМЕТАЛСЕРВІС» від 06.08.2019 № 207, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2019 за № 27529-33-19, з доповненнями до неї від 09.08.2019, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.08.2019 за № 27714-33-19 розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-15-serpnya-2019-roku, в якому зазначено наступні відомості: тип об`єкта нерухомого майна: незавершене будівництво; адреса: АДРЕСА_1; суб`єкт оскарження: державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2; заінтересована сторона: підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМОЙ-КІ».

Однак, розміщення такого оголошення жодним чином не свідчить про надання копії скарги та доданих до неї документів суб`єкту оскарження у передбачений законодавством строк.

Колегія суддів підкреслює, що повідомлення про розгляд скарги ПрАТ «ДНІПРОМЕТАЛСЕРВІС» від 06 серпня 2018 року шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та прогнозовано не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами.

Зазначений спосіб повідомлення, на переконання суду не свідчить про дотримання відповідачем процедури щодо розгляду скарги, з урахуванням вимог 10, 11 Порядку № 1128, оскільки не забезпечено виконання положень щодо надання зацікавленим особам копії скарги та доданих до неї документів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, реалізації права таких осіб на подання письмових пояснень щодо скарги ПрАТ «Дніпрометалсервіс», в обов`язковому порядку прийняття пояснень до розгляду.

При цьому, порушення відповідачем вимог 10, 11 Порядку № 1128 розгляді скарги ПрАТ «ДНІПРОМЕТАЛСЕРВІС» від 06 серпня 2018 року та прийняття наказу від 16.08.2019 №2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень» встановлено рішенням суду у справі № 640/20055/19 та в силу приписів ст 78 КАС України не потребують доказування.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16.08.2019 №2576/5 підлягають задоволенню.

Поряд із цим, вимоги, що з огляду на постанову Верховного Суду 25 січня 2024 року ухвалену в рамках розгляду цієї справи, в частині скасування пунктів 1 та 3 наказу Міністерства юстиції України 16.08.2019 №2576/5 задоволенню не підлягають, оскільки п. 3 вказаного наказу вже скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили, а пункт 1 не породжує для позивача жодних наслідків.

Вказаний пункт оскаржуваного наказу (п.1 наказу) лише констатує результат розгляду скарги, однак не породжує жодних прав чи обов`язків.

З огляду на викладене колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги позивача.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ "Дніпрометалсервіс" про визнання протиправними дій та скасування наказу задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов Громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16.08.2019 №2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя О. В. Епель

Суддя В. Ю. Ключкович

(Повний текст постанови складено 25.06.2026)