Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №640/14515/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/14515/21 Суддя (судді) першої інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кобаль М.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейвмейкер" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейвмейкер" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві.

На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" справу №640/14515/21 передано до Вінницького окружного адміністративного суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 10.12.2020 р. № 00132570702.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ( далі – апелянт) подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, у якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просив залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києва без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙВМЕЙКЕР», за наслідком якої складено акт перевірки від 22.08.2019р. № 549/26-15-14-02-06/35372205 (надалі - акт перевірки).

В ході перевірки встановлено наступні правопорушення:

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 518 679 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2016 у сумі 12626 грн., вересень 2016 у сумі 12 626 грн., жовтень 2016 у сумі 12 626 грн., листопад 2016 у сумі 12 626 грн., грудень 2016 у сумі 12 626 грн., січень 2017 у сумі 42733 грн., лютий 2017 у сумі 14 930 грн., березень 2017 у сумі 14 930 грн., квітень 2017 у сумі 14 930 грн., травень 2017 у сумі 14 930 грн., червень 2017 у сумі 14 930 грн.. липень 2017 у сумі 14 930 грн., серпень 2017 у сумі 14 930 грн., вересень 2017 у сумі 14 930 грн., жовтень 2017 у сумі 14 930 грн., листопад 2017 у сумі 14 930 грн., грудень 2017 у сумі 14 930 грн., січень 2018 у сумі 16 238 грн., лютий 2018 у сумі 16 238 грн., березень 2018 у сумі 16 238 грн., квітень 2018 у сумі 16238 грн. травень 2018 у сумі 16 238 грн., червень 2018 у сумі 16 238 грн., липень 2018 у сумі 16 238 грн., серпень 2018 у сумі 16 238 грн,, вересень 2018 у сумі 16 238 грн., жовтень 2018 у сумі 16 238 грн., листопад 2018 у сумі 16 238 грн., грудень 2018 у сумі 16 238 грн., січень 2019 у сумі 17 910 грн.. лютий 2019 у сумі 17 910 грн., березень 2019 у сумі 17 910 грн.

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, а саме, не виписано та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2017., лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017., жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019 року.

- ст. 51, п. 70.16 ст. 70. пп. 176.2 “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за II , III, IV квартал 2016 року, I, II, III, IV квартал 2017 року та I, II, III квартал 2018 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2019 року:

- № 00000880502, яким за порушення п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 648349,00 грн.

- № 00000890502, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних /розрахунків коригування на суму ПДВ 455549,00 грн. та попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк визначений п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України у зв`язку з чим застосовано штраф у розмірі в розмірі 50 % від незареєстрованих податкових накладних у сумі 227774,50 грн, яка в подальшому була відкликана з 10 грудня 2020 року.

10.12.2020 року винесено нове податкове повідомлення-рішення №00132570702, яким зменшено нарахування суми грошового зобов`язання до 45900,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 640/24821/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 20.09.2019р. № 00000880502.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, в частині вичерпного переліку податків та зборів, суб`єктів і об`єктів оподаткування, порядку їх адміністрування, прав та обов`язків платників податків й зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України, у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Відповідно до зміста пункта 73 підрозділа 2 розділа XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як вже було встановлено, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙВМЕЙКЕР», за наслідком якої складено акт перевірки від 22.08.2019р. № 549/26-15-14-02-06/35372205.

На підставі висновків Акту перевірки винесено: податкове повідомлення-рішення № 00000880502 від 20.09.2019 року, яким за порушення п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 648349,00 грн; податкове повідомлення-рішення №00000890502 від 20.09.2019 року, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних /розрахунків коригування на суму ПДВ 455549,00 грн. та попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк визначений п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України у зв`язку з чим застосовано штраф у розмірі в розмірі 50 % від незареєстрованих податкових накладних у сумі 227774,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку.

В рамках справи № 640/24821/19 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЙВМЕЙКЕР” - задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року – скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЙВМЕЙКЕР” – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 20.09.2019р. № 00000880502. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Поряд з цим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №640/24821/19 зроблено наступні висновки:

«На адресу суду апеляційної інстанції від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 20.09.2019р. № 00000890502 є відкликаним. Оскільки 10.12.2020 року винесено нове податкове повідомлення-рішення №00132570702, яким зменшено нарахування суми грошового зобов`язанням.

Крім того, відповідачем надано докази надсилання нового податкового повідомлення-рішення на адресу позивача, а останнім не заперечується даних обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем надано до суду апеляційної інстанції податкове повідомлення-рішення №00132570702, яке прийнято 10 грудня 2020 року, лише 31 березня 2021 року, при цьому судом першої інстанції дані обставини не були з`ясовані під час розгляду справи.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від форми «Н» від 20.09.2019р. № 00000890502 є відкликаним, а отже не підлягає повторному скасуванню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від форми «Н» від 20.09.2019р. № 00000890502 не підлягають задоволенню, так, як дане податкове повідомлення-рішення є відкликаним.».

Разом з тим, зі змісту вищезазначеної постанови суду вбачається, що колегією суддів в рамках розгляду справи №640/24821/19 було досліджено договори, акти приймання-передачі послуг за період з 30.04.2016 по 31.03.2019 року, звіти та встановлено, що позивачем використано власні дані щодо соціологічного дослідження телевізійної аудиторії та розміщення реклами на відповідних телеканалах, радіо та в Інтернеті по договорам (що виключає у спірному випадку підстави для висновку про порушення вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ), що стало підставою для скасування апеляційним судом податкового повідомлення-рішення від 20.09.2019р. № 00000880502.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили встановлено, що позивач не допускав порушення вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ та не зобов`язаний був нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ на підставі вказаної норми.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наслідком висновків податкового органу відносно того, що суб`єктом господарювання не виписано та не зареєстровано податкові накладні на суму 455549 грн (ппр №00000890502 від 20.09.2019 року), є заниження податку за: січень 2017 у сумі 42733 грн., лютий 2017 у сумі 14 930 грн., березень 2017 у сумі 14 930 грн., квітень 2017 у сумі 14 930 грн., травень 2017 у сумі 14 930 грн., червень 2017 у сумі 14 930 грн.. липень 2017 у сумі 14 930 грн., серпень 2017 у сумі 14 930 грн., вересень 2017 у сумі 14 930 грн., жовтень 2017 у сумі 14 930 грн., листопад 2017 у сумі 14 930 грн., грудень 2017 у сумі 14 930 грн., січень 2018 у сумі 16 238 грн., лютий 2018 у сумі 16 238 грн., березень 2018 у сумі 16 238 грн., квітень 2018 у сумі 16 238 грн. травень 2018 у сумі 16 238 грн., червень 2018 у сумі 16 238 грн., липень 2018 у сумі 16 238 грн., серпень 2018 у сумі 16 238 грн,, вересень 2018 у сумі 16 238 грн., жовтень 2018 у сумі 16 238 грн., листопад 2018 у сумі 16 238 грн., грудень 2018 у сумі 16 238 грн., січень 2019 у сумі 17 910 грн. лютий 2019 у сумі 17 910 грн., березень 2019 у сумі 17 910 гривень.

Однак, судовим рішенням встановлено відсутність заниження податку січень 2017 у сумі 42733 грн., лютий 2017 у сумі 14 930 грн., березень 2017 у сумі 14 930 грн., квітень 2017 у сумі 14 930 грн., травень 2017 у сумі 14 930 грн., червень 2017 у сумі 14 930 грн.. липень 2017 у сумі 14 930 грн., серпень 2017 у сумі 14 930 грн., вересень 2017 у сумі 14 930 грн., жовтень 2017 у сумі 14 930 грн., листопад 2017 у сумі 14 930 грн., грудень 2017 у сумі 14 930 грн., січень 2018 у сумі 16 238 грн., лютий 2018 у сумі 16 238 грн., березень 2018 у сумі 16 238 грн., квітень 2018 у сумі 16 238 грн. травень 2018 у сумі 16 238 грн., червень 2018 у сумі 16 238 грн., липень 2018 у сумі 16 238 грн., серпень 2018 у сумі 16 238 грн,, вересень 2018 у сумі 16 238 грн., жовтень 2018 у сумі 16 238 грн., листопад 2018 у сумі 16 238 грн., грудень 2018 у сумі 16 238 грн., січень 2019 у сумі 17 910 грн., лютий 2019 у сумі 17 910 грн., березень 2019 у сумі 17 910 гривень та, як наслідок, встановлено відсутність підстав для складення податкових накладних.

Натомість, відповідачем винесено з тих самих підстав, що і попереднє, нове податкове повідомлення – рішення форми «ПС» від 10.12.2020 № 00132570702 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 45900, 00 грн., яке базується на тих самих висновках акту перевірки, що і податкове повідомлення-рішення від 00000890502 від 20.09.2019 року про застосування штрафу у розмірі 227774,50 гривень, зокрема що встановлено порушення платником податків п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України та (доповнилось) порушенням пункту п. 120.2 статті 120 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідач не звертає уваги на наявність висновків суду в рішенні, що набрало законної сили в частині відсутності порушення з боку суб`єкту господарювання, а саме постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №640/24821/19.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі №160/5671/21 суд вказує на те, що преюдиційність у процесуальному праві має вираження у вигляді обов`язку суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дає змогу уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу й засобів.

В постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №810/1541/13-а суд зазначає, що звільнення від доказування преюдиційних обставин, тобто тих, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, відбувається в разі розгляду справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Наявність такої підстави звільнення від доказування зумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростувати ту чи іншу обставину в іншому процесі та не зробила цього, не може спростовувати цю обставину й під час розгляду адміністративної справи.

Колегія суддів розділяє висновок, що факт допущення позивачем порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України спростовано судовим рішенням, що набрало законної сили , відповідно, спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, при його ухваленні судом першої інстанції дотримано норми процесуального та матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 77, 34, 242, 311, 315, 316, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві –залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

М.І. Кобаль

(Повний текст постанови суду виготовлено 25 червня 2026 року)