Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №400/11482/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11482/25

Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Дата і місце ухвалення 30.01.2026р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт третій наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 20.08.2025 року № 2413 про застосування до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 08.10.2025 року № 1057о/с про звільнення зі служби з поліції поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції та на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату відповідно до кількості календарних днів за час вимушеного прогулу на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

У поданій апеляційній скарзі апелянт вказав на те, що 24 липня 2025 року, під час оголошення йому та іншим поліцейським наказу зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.07.2025р. № 59 дск, про виконання чергового службового (спеціального) завдання, яке відбувалось з відеофіксацією, позивач в присутності інших поліцейських, а також командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області О. Шліхтара, повідомив особу, яка зачитувала текст наказу, про неможливість на той момент виконати вимоги цього наказу за станом здоров`я, а також просив надати йому можливість звернутись до відповідного лікаря відповідної спеціалізації, отримати медичну допомогу, після чого запевнив, що буде готовий в подальшому виконувати свої службові обов`язки.

Апелянт вказав, що 17 липня 2025 року, він звернувся до лікаря хірурга КНП «Міська лікарня №2» м. Краматорськ, Донецької області, який здійснив медичне обстеження та надав консультативний висновок спеціаліста про те, що позивач потребує оперативного лікування в умовах відділення хірургії судин, обмеження фізичних навантажень та медикаментозного лікування. Крім того зазначив, що 24 липня 2025 року, у день оголошення наказу, лікар-хірург КНП «Міська лікарня №2Краматорської міської ради» виписав позивачеві ургентне електронне направлення №1151-0969- 8592-0682.

Апелянт посилався на те, що він не вчиняв умисних дій або бездіяльності пов`язаних із порушенням службової дисципліни, не перешкоджав іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, не підривав авторитет Національної поліції України, а лише негайно повідомив особу, яка зачитувала наказ, про наявність перешкод, які фактично унеможливлюють його виконання, для усунення яких, йому необхідно було отримати медичну допомогу. Тобто діяв відповідно до обов`язку поліцейського визначеного частиною другою статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції, якою передбачено, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Апелянт вважає, що він надав до суду належні докази, які підтверджують його доводи щодо тимчасової втрати працездатності, необхідності отримання медичної допомоги, звернення за медичною допомогою, проведення оперативного лікування, які не були належним чином оцінені судом першої інстанції, як і не було надано оцінки аргументам позивача щодо порушення його права як поліцейського на медичне забезпечення відповідно до статті 95 до Закону України «Про Національну поліцію України» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, що призвело до тимчасової втрати працездатності та неможливості виконати бойовий наказ.

Позивач вважає, що висновки суду першої інстанції є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак оскаржуване судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суд від 06.03.2026 року справу №400/11482/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суд від 08.05.2026 року, для з`ясування всіх обставин по справі, їх повного та всебічного дослідження, з метою заслуховування сторін по справі та надання сторонам можливості надати пояснення суду, навести свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, розгляд даної справи був призначений у відкритому судовому засіданні на 19.05.2026 року.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 19.05.2026 року сторони не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи був відкладений на 02.06.2026 року.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 02.06.2026 року сторони також не з`явились.

02.06.2026 року від відповідача у справі надійшло клопотання про розгляд справи №400/11482/25 в порядку письмового провадження.

Крім того 02.06.2026 року від позивача у справі – ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, в якому позивач повідомив, що він проходить військову службу за мобілізацією та не може прибути за викликом суду, надати свої пояснення, міркування щодо питань, які виникають під час судового засідання. У підтвердження чого надав довідку військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 року № 52, відповідно до якої старший матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (наказ № 331 від 12.11.2025 року з 12.11.2025 року. Також позивач повідомив про те, що його представник в цей день приймає участь в інших судових справах. Додаткові докази, які не були подані суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи викладене, зважаючи на повідомлені позивачем обставини щодо проходження ним військової служби за мобілізацією, що об`єктивно перешкоджає його явці у судове засідання з метою надання пояснень суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Миколаївській області від 05.07.2024 року № 571 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП.

Згідно наказу ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 року № 702 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 відряджено з 10.07.2025 року до особливого розпорядження (але не більше 180 діб» до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань.

Наказом командира зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Об`єднаної штурмової бригади Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту особливого призначення Національної поліції України від 11.07.2025 року № 23о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області залучено до складу зведеного загону «Еней» зведеного підрозділу БТГр ДПОП «ОШБ «Лють» з 11.07.2025 року до особливого розпорядження з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України.

28.07.2025 року наказом ГУНП в Миколаївській області № 2165, з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області підполковника ОСОБА_2 , за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

За наслідком проведення службового розслідування 09.08.2025 року був складений та затверджений Висновок, згідно якого відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування в частині порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, підтвердилися.

На підставі Висновку службового розслідування від 09.08.2025 року, згідно статей 1, 11, 12, 13, 19, 20, 21, 23, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, Головним управлінням Національної поліції України в Миколаївській області 20.08.2025 року прийнято наказ № 2413 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївський області застосування дисциплінарного стягнення», пунктом 3 якого за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, вимог абзаців 5, 6, 7, 8 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1791, вимог пунктів 2.3, 2.5 наказу ГУНП в Миколаївській області від 31.12.2024 року № 3410 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в підрозділах ГУНП в Миколаївській області», вимог пунктів 1.1, 1.2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), затвердженого наказом ГУНП в Миколаївській області від 04.10.2024 року № 242, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2017 № 987, вимог пунктів 2.4, 2.9, 2.13, 2.21 Посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, що призвело до відмови від виконання наказу зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.07.2025 року № 59 ДСК, до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особового призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївський області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 08.10.2025 року № 1057 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись з наказом Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області від 20.08.2025 року № 2413 в частині звільнення зі служби, а також із наказом ГУНП в Миколаївській області від 08.10.2025 року № 1057 о/с, ОСОБА_1 оскаржив його до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів діяв у межах наданих повноважень, правомірно та обґрунтовано, а тому спірні накази скасуванню не пілягають.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” №580-VIII від 02.07.2015 року (надалі - Закон №580-VIII).

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Пунктом 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

На підставі частини другою статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За змістом пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

За приписами частин 1-2 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.

Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється.

Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.

Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За положеннями ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Дисциплінарним статутом визначено обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського та обставини, що обтяжують відповідальність поліцейського.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Згідно ст. 26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. Так, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів чи Присяги.

Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 28.07.2025 року № 2165 стала, зокрема, необхідність перевірки відомостей щодо можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП, зокрема і поліцейським взводу № 2 роти № 1 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , що призвело до відмови від виконання наказу зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.07.2025 року № 59дск.

За наслідками проведеного службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів, дисциплінарна комісія дійшла висновку про доведеність факту вчинення старшим сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у відмові від виконання вимог наказу зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.07.2025 року № 59 дск.

Так, у Висновку службового розслідування зазначено, що 24.07.2025 року приблизно о 14:55 год, у місті Краматорськ Донецької області, т.в.о. командира зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЗП БТГ ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , в присутності начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_4 та старшого інспектора з особливих доручень відділу лікувально-евакуаційного забезпечення УДМД ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_5 , до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП, зокрема, і поліцейського взводу № 2 роти № 1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , направленого для виконання бойових завдань у складі сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в підпорядкуванні командира зведених підрозділів Батальйонна тактична група Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », доведено вимоги Наказу.

Вказано, що після доведення вимог Наказу, капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 , старший сержант поліції ОСОБА_8 та старший сержант поліції ОСОБА_1 , доповіли, що зміст Наказу їм зрозумілий, однак, виконувати Наказ неготові з різних причин. Зазначений факт останні підтвердили письмово, під час ознайомлення з Наказом під особистий підпис.

Також зазначено, що присутні на оголошенні Наказу, підполковник поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомили про те, що вищевказані поліцейські протипоказань щодо виконання Наказу не мають, окрім капітана поліції ОСОБА_7 (звільнення від фізичних навантажень до 28.07.2025 року у зв`язку із травмуванням, отриманим під час виконання попереднього бойового (спеціального) завдання). Станом на 24.07.2025 вищевказані поліцейські на лікуванні у закладах охорони здоров`я не перебувають.

У Висновку вказано, що факти доведення Наказу та відмови від його виконання вищевказаними поліцейськими зафіксовано на нагрудний відеореєстратор відділенням моніторингу та контролю ГУНП.

Зі змісту Висновку вбачається, що опитані старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_4 , майор поліції ОСОБА_9 , майор поліції ОСОБА_10 у повному обсязі підтвердили обставини події.

Разом з цим, опитана підполковник поліції ОСОБА_11 додала наступне: у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 рівень стійкості до бойового стресу (результат вивчення: 08.07.2025) - задовільний (мінімально відповідає вимогам, що пред`являються до поліцейського в умовах бойової діяльності). Готовий до виконання бойового завдання.

Методом спостереження за об`єктивними, зовнішньо вираженими показниками (діями, вчинками, мовою, зовнішнім виглядом тощо) встановлено, що індивідуальні особливості перебігу психічних процесів та психічний стан вказаних у Висновку поліцейських задовільний. Гострих стресових реакцій та інших негативних станів, які вказували б на нездатність до виконання ними бойових (спеціальних) завдань, не спостерігалось.

Також, підполковник поліції ОСОБА_4 зазначила, що станом на 24.07.2025 року, згідно наявної інформації, зокрема, старший сержант поліції ОСОБА_1 на лікуванні у закладах охорони здоров`я не перебуває. Вказані факти в повному обсязі підтверджуються відеозаписом, зафіксованим за допомогою нагрудного відеореєстратору відділенням моніторингу та контролю ГУНП (акт перегляду відеоматеріалів від 05.08.2025 № 141744 - 2025, які містяться на диску марки «Axent», об`ємом по 4.7 GB», в папці «Еней 24.07.2025»).

Опитаний у ході службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що зміст Наказу йому зрозумілий, однак, виконувати його неготовий через стан здоров`я (варикозне розширення вен обох ніг).

У Висновку зазначено, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 є саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Вина у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства, свідомого вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Порушення Присяги, зокрема, старшим сержантом поліції ОСОБА_1 слід розуміти, як скоєння ними проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язків, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Зазначено, що причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку вищевказаними поліцейськими, стала їх особиста недисциплінованість, умисне недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, почуття вседозволеності (безкарності), а також неналежне виконання службових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення старшим сержантом поліції ОСОБА_1 :

- вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, щодо обов`язку поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, а також обов`язку поліцейського, який отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості неухильно та у визначений строк точно його виконувати, обов`язку кожної посадової особи поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування,

- вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, в частині обов`язку поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, що виразилось у порушенні Присяги на вірність Українському народові, дотримуватись Конституції та законів втілювати їх у життя, поважати високе звання поліцейського та України, сумлінно виконувати свої службові обов`язки»,

- вимог абзаців 5, 6, 7, 8 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, щодо обов`язку поліцейського під час несення служби неухильно дотримуватись законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, обов`язку неухильно дотримуватись обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами «Про Національну поліцію» та іншими актами законодавства України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, поводитися доброзичливо, відкрито, уважно, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати,

- вимог пунктів 2.3, 2.5 наказу ГУНП від 31.12.2024 № 3410 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в підрозділах ГУНП в Миколаївській області», в частині обов`язку сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, неухильно дотримуватись та виконувати без виключення всі обов`язки, вимоги, обмеження та заборони, визначені Законом України «Про Національну поліцію»,

- вимог пунктів 1.1, 1.2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), затвердженого наказом ГУНП від 04.10.2024 № 242, в частині обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, актів Національної поліції України та ГУНП, організаційно-розпорядчого характеру,

- вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2017 № 987, в частині обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру,

- вимог пунктів 2.4, 2.9, 2.13, 2.21 Посадової інструкції в частині запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень, дотримання правил внутрішнього розпорядку органу (підрозділу) поліції, де поліцейський проходить службу або до якого відряджений, безумовного виконання наказів (доручень) керівників, відданих (виданих) у межах повноважень та відповідно до законодавства України, сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформуванні його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції, інформуванні безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції або перебуванні на займаній посаді,

- вимог пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, щодо обов`язку кожної посадової особи поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування.

З огляду на встановлені дисциплінарною комісією обставини, за вчинення дисциплінарного проступку, що призвело до відмови від виконання вимог наказу зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.07.2025 року № 59 дск, ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Колегія суддів звертає увагу на те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені, а також зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Отже, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Підставою для застосування видів дисциплінарних стягнень, визначених у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Правова оцінка судом правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим діянням.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02 червня 2021 року, від 22 вересня 2022 року та від 25 листопада 2022 року у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а відповідно.

В даному випадку службовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 не виконав наказ зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24 липня 2025 року № 59 дск. При цьому факт доведення вказаного наказу до відома позивача та його невиконання позивач не заперечує.

Таким чином, матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції щодо невиконання наказу від 24 липня 2025 року № 59 дск.

Заперечуючи правомірність оскаржуваного наказу, позивач вказував на те, що він не вчиняв умисних дій або бездіяльності пов`язаних із порушенням службової дисципліни, не перешкоджав іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, не підривав авторитет Національної поліції України, а негайно повідомив особу, яка зачитувала наказ, про наявність перешкод, які фактично унеможливлюють його виконання, для усунення яких, йому необхідно було отримати медичну допомогу.

Позивач вважає, що він діяв відповідно до обов`язку поліцейського визначеного частиною другою статті 5 Дисциплінарного статуту. При цьому він не покидав району, куди його було відряджено, а вибув 01.08.2025 року до місця постійної дислокації на підставі усного наказу командира батальйону, в штаті якого перебував.

Як вбачається з наданих позивачем до суду доказів, він 17.07.2025 року звернувся до КНП «Міська лікарня №2» м. Краматорськ за консультацією до хірурга, за висновком якого встановлений діагноз: варикозне розширення вен нижніх кінцівок без виразки та запалення (основний), остеохондроз хребта у дорослих, попереково-крижовий відділ (супутній).

Також позивачем до суду була надана копія електронного направлення № 1151-0969-8592-0682 від 24.07.2025 року, зі змісту якого вбачається діагноз: варикозне розширення вен нижніх кінцівок без виразки та запалення та пріоритет направлення: ургентне.

З наданих позивачем медичних документів вбачається, що огляд позивача судинним хірургом МОКЛ здійснено 15.08.2025 року та 22.08.2025 року.

Згідно медичного висновку № 1111-95-Е2-Н595-76ВА у період з 27.08.2025 року по 20.09.2025 року позивач був тимчасово непрацездатним.

У період з 27.08.2025 року по 10.09.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі.

Колегія суддів зазначає, що єдиним нормативно визначеним винятком із обов`язку виконання наказу є випадок віддання явно злочинного або явно незаконного наказу. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику (частина четверта статті 5 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Указана норма визначає активний обов`язок поліцейського негайно повідомити про неможливість виконання наказу. Разом із цим, це не є формальним правом на відмову від виконання обов`язків, а є механізмом оперативного реагування для забезпечення безперервності поліцейської діяльності.

За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. Крім того загальновідомим є факт, що в умовах воєнного стану дисципліна посилюється.

Отже, посилання скаржника на те, що він повідомив про неможливість виконання наказу через стан здоров`я не спростовує факту вчинення ним дисциплінарного проступку щодо невиконання наказу від 24 липня 2025 року № 59 дск.

В матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» № 1683 від06.06.2024 року, згідно з якою старший солдат ОСОБА_1 здоровий та придатний до військової служби.

В даному випадку матеріали справи не містять доказів непрацездатності позивача у момент доведення наказу, як і не містять висновку медичної комісії щодо непридатності його до проходження служби. Також відсутні докази подання позивачем рапорту позивача про направлення його на ВЛК для встановлення придатності до служби.

Щодо доводів апелянта про те, що ним була надана до суду довідка ВЛК №2025-1010-1534-0497-7 від 10.10.2025 року військово-лікарської комісії районного ТЦК та СП, відповідно до висновків якої його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, слід зазначити, що вказана довідка видана 10.10.2025 року та не може бути належним доказом неможливості виконання позивачем наказу від 24.07.2025 року.

Крім того відповідач слушно послався на те, що вказаний висновок ВЛК стосується непридатності особи до служби у підрозділах спеціального призначення, не стосується служби в поліції.

Також колегія суддів враховує, що тимчасова непрацездатність позивача у зв`язку із встановленим діагнозом була оформлена лише з 27.08.2025 року по 20.09.2025 року, тобто після доведення наказу.

З матеріалів відеофіксації моменту доведення наказу до особового складу вбачається, що будь-які медичні документи позивачем під час оголошення наказу зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.07.2025 року № 59 ДСК, надані не були.

Відповідач у поданому відзиві посилався на те, що позивач жодних підтверджень та обґрунтувань незадовільного стану здоров`я як перешкоди для виконання наказу не надав, на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не перебував, висновків ВЛК не оскаржував. Також вказував на те, що позивач до своїх письмових пояснень в ході службового розслідування не надав відповідні підтверджуючі документи щодо стану свого здоров`я.

Колегія суддів звертає увагу, що на виконання вимог абзацу 2 частини 8 статті 65 Закону № 580-VIII поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Відповідач вказував на те, що Національна поліція України та її територіальні підрозділи в умовах воєнного стану разом із Збройними Силами України здійснюють відсіч збройної агресії і невиконання наказу т.в.о. командира зведеного загону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЗП БТГ ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», завданням якого є ведення оборони на позиціях переднього краю бойового зіткнення з метою: утримання району оборони зведеного загону «Еней» зведеного підрозділу БТГр ДПОП «ОШБ «Лють» є таким, що порушує Присягу поліцейського.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Перебуваючи на посаді поліцейського, позивач повинен виконувати обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, оскільки склав Присягу поліцейського та несе службу особливого характеру.

Складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. З тексту Присяги поліцейського, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Відповідачем обґрунтовано кваліфіковано дії позивача як відмову від виконання отриманого бойового наказу, а в ході службового розслідування не встановлено наявності належних доказів, які б підтверджували дійсну наявність у позивача поважних обставин на момент ознайомлення з наказом №59 дск від 24.07.2025, які б об`єктивно унеможливлювали виконання ним вимог такого наказу.

Щодо обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, слід зазначити наступне:

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).

Важливим аспектом оцінки обґрунтованості звільнення позивача зі служби в поліції є з`ясування співмірності цього виду дисциплінарного стягнення тим порушенням, які стали для цього підставою, що, безумовно, також підлягає судовому контролю і не становить втручання у дискрецію відповідача.

У цій справі, дійшовши висновку про наявність підстав для застосування до позивача такого заходу дисциплінарного впливу, як звільнення зі служби, суд першої інстанції урахував обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Оцінюючи зазначені обставини та враховуючи посаду позивача, обсяг його посадових обов`язків та характер допущеного порушення в умовах воєнного стану, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії сержанта поліції ОСОБА_1 свідчать про грубе порушення службової дисципліни, а обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є пропорційним, співмірним із виявленим проступком та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувані позивачем накази Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 20.08.2025 року № 2413 та від 08.10.2025 року № 1057о/с про звільнення зі служби з поліції є правомірними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають.

Оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, а вимоги щодо поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання наказів протиправними, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

З огляду на залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький

Суддя: О.А. Шевчук