Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №400/13960/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13960/25

Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

Дата і місце ухвалення 16.02.2026 р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №400/13960/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, встановленого законом на 01.01.2023, та 2920 грн, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії у розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 та з 01.02.2024;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, встановленого законом на 01.01.2023, та 2920 грн, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії у розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 та з 01.02.2024.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело, на його думку, до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 для проведення перерахунку пенсії.

Скаржник вказує, що відповідно до статей 43, 63 Закону України №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб, а підставою для такого перерахунку є, зокрема, збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Апелянт посилається на те, що після 01.01.2020 положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 підлягають застосуванню з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, а тому у нього виникло право на отримання нових довідок про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 та в інших судових рішеннях щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, а також безпідставно погодився з доводами відповідача про незастосовність зазначеної постанови до спірних правовідносин.

На думку апелянта, як пенсіонера органів внутрішніх справ, на нього поширюються положення Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №704, а тому відповідач був зобов`язаний підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України нові довідки про розмір грошового забезпечення із визначенням посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 та 01.01.2024, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.

Відповідач зазначає, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, а тому перерахунок його пенсії здійснюється виходячи з розмірів грошового забезпечення поліцейських за прирівняною посадою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

На думку відповідача, положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 регулюють питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу окремих державних органів та не поширюються на поліцейських, розміри грошового забезпечення яких визначаються постановою Кабінету Міністрів України №988.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що відсутні правові підстави для підготовки та надання позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 із застосуванням механізму визначення посадових окладів та окладів за спеціальним званням, передбаченого пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Також відповідач зазначає, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається апелянт, сформовані у справах щодо осіб, грошове забезпечення яких визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які виникли щодо пенсіонера органів внутрішніх справ.

У додаткових поясненнях та відповіді на відзив апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Зазначає, що суд першої інстанції та відповідач помилково ототожнюють питання права на перерахунок пенсії із питанням належності особи до певної категорії пенсіонерів.

На думку апелянта, оскільки він є особою, пенсійне забезпечення якої здійснюється відповідно до Закону України №2262-ХІІ, на нього поширюються правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 та необхідності визначення посадових окладів і окладів за спеціальними званнями із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Також апелянт наголошує, що збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб є самостійною підставою для підготовки нової довідки про розмір грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії, а тому відмова відповідача у видачі таких довідок є протиправною.

Крім того, апелянт вважає, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 та в інших рішеннях суду касаційної інстанції щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №704, підлягають застосуванню і до спірних правовідносин, оскільки всі особи, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону України №2262-ХІІ, мають право на перерахунок пенсії у разі зміни складових грошового забезпечення.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як пенсіонер органів внутрішніх справ.

11 вересня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024 із зазначенням у них розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 та на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.

Листом від 18 вересня 2025 року №31/30/19/К-6276/08-2025-5390-2025 відповідач повідомив позивача про те, що постанова Кабінету Міністрів України №704 стосується військовослужбовців, тоді як позивач звільнений на пенсію у відповідному званні міліції, у зв`язку з чим правові підстави для надання запитуваних довідок відсутні.

Вважаючи зазначену відмову протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для проведення перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України №2262-ХІІ є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види такого грошового забезпечення.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, а його пенсія обчислена виходячи з грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського. При цьому грошове забезпечення поліцейських визначається постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Суд виходив з того, що посадові оклади поліцейських встановлені додатками до постанови Кабінету Міністрів України №988 у фіксованих розмірах, а з моменту набрання нею чинності зміни до додатків щодо розмірів посадових окладів поліцейських, зокрема станом на 01.01.2023 та 01.01.2024, не вносилися.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для видачі позивачу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за січень 2023 року та січень 2024 року для перерахунку пенсії з 01.02.2023 та з 01.02.2024, оскільки у зазначені періоди не відбулося підвищення розміру посадового окладу та інших складових грошового забезпечення поліцейських на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 не встановлює розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та поліцейських, а тому її положення не підлягають застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення таких осіб та при видачі довідок для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 2 КАС України адміністративні суди під час розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті такі рішення (вчинені дії, допущена бездіяльність) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, врегульовані Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ», а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання зазначеного Закону.

Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення, пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Отже, наведені норми пов`язують виникнення права на перерахунок пенсії із фактичною зміною складових грошового забезпечення відповідної категорії осіб на підставі рішення уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. При цьому розмір його пенсії визначений виходячи із грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів звертає увагу, що посадові оклади поліцейських визначені безпосередньо додатками до постанови Кабінету Міністрів України №988 у фіксованих розмірах та не залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Матеріали справи не містять доказів того, що у 2023 або 2024 роках Кабінетом Міністрів України приймалися рішення про зміну посадових окладів поліцейських або інших складових їх грошового забезпечення, які могли б бути підставою для видачі нових довідок та проведення перерахунку пенсії позивача.

Основним доводом апеляційної скарги є посилання на те, що відповідач був зобов`язаний підготувати довідки про розмір грошового забезпечення із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та визначенням посадового окладу й окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт.

Однак колегія суддів вважає такі доводи безпідставними.

Постанова Кабінету Міністрів України №704 регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу окремих державних органів та не визначає структуру і розміри грошового забезпечення поліцейських Національної поліції.

Положення зазначеної постанови не містять норм щодо встановлення посадових окладів поліцейських та не передбачають застосування до них тарифної сітки, визначеної додатками до постанови №704.

Тому сам по собі факт отримання позивачем пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ не свідчить про поширення на нього механізму визначення грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №704.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, сформовані у справах щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Зазначені висновки були сформульовані у спорах щодо осіб, грошове забезпечення яких безпосередньо визначалося постановою Кабінету Міністрів України №704, тоді як у даній справі спір стосується пенсіонера органів внутрішніх справ, пенсійне забезпечення якого здійснюється виходячи із грошового забезпечення поліцейських, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №988.

Натомість постанова Кабінету Міністрів України №988 не містить положень щодо визначення посадових окладів поліцейських шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на тарифні коефіцієнти, а тому правовідносини у справах, на які посилається апелянт, не є подібними до спірних правовідносин у даній справі.

Наведений висновок узгоджується із загальним підходом Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 14 березня 2023 року у справі №380/15276/21 та від 10 січня 2024 року у справі №380/5573/22, відповідно до якого підставою для перерахунку пенсії за Законом №2262-ХІІ є підвищення грошового забезпечення відповідної категорії осіб на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оскільки грошове забезпечення поліцейських визначається постановою Кабінету Міністрів України №988 та не залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, збільшення такого прожиткового мінімуму у 2023 та 2024 роках не призвело до зміни посадових окладів поліцейських та не створило правових підстав для оформлення нових довідок про грошове забезпечення позивача.

Безпідставними є також доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, оскільки зазначена справа стосувалася осіб, грошове забезпечення яких визначалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та зводяться до незгоди апелянта з наданою судом правовою оцінкою встановлених обставин справи.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №400/13960/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках та у строки, визначені статтею 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук