Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №569/13372/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13372/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12025186010000497 від 04.06.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

04.06.2025, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 440, неподалік від магазину «Foodmarket», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, внаслідок особистих неприязних відносин, що виникли раптово, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс по одному удару кулаком своєї руки в область лівої та правої навколоочної ділянки, потиличної ділянки справа, один удар своєю ногою в область грудної клітки потерпілого справа, по два удари своїми ногами в область правої та лівої частини обличчя ОСОБА_6 , не менше двох ударів своїми ногами в область правої і лівої кисті, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у лівій навколоочній ділянці, в правій навколоочній ділянці, саден на переніссі справа, на правій щоці, в ділянці носо-губного трикутника зліва, на слизовій оболонці лівої щоки, забою м`яких тканин потиличної ділянки справа, крововиливів на передній поверхні грудної клітки справа у верхніх відділах, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-4 п`ясткових кісток та на тильній поверхні правої кисті в проекції 1-4 п`ясткових кісток, які відповідно до висновку експерта, як кожне окремо, так і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушення (проступку) визнав, щиро розкаювався у вчиненому, надав покази, зазначивши деталі інкримінованого йому кримінального правопорушення, та вказав фактичні обставини.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в суді.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані вірно, а саме за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 судом не встановленні.

Суд враховує зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_4 вину у скоєному правопорушенні визнав, його характеристику, а саме, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, справедливим призначити йому покарання у вигляді штрафу.

На переконання суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_4 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.

Процесуальні витрати - відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному проваджені суд вирішує, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349,373-374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речові докази:

оптичний диск (а.к.п.105) – залишити в матеріалах кримінального провадження;

оптичний диск (а.к.п.114) – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_7