Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №280/7686/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7686/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року (суддя Лазаренко М.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна медична (військово-лікарська) комісія Міністерства внутрішніх справ України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральна медична (військово-лікарська) комісія Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення Медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» у постанові ВЛК, оформленої довідкою ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» №896/С від 03 червня 2025 року в частині встановлення причинного зв`язку захворювання;

зобов`язати Медичну (військово-лікарська) комісію Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» внести зміни до постанови ВЛК оформленої довідкою ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» №896/С від 03 червня 2025 року в частині встановлення причинного зв`язку захворювання, а саме «Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби» змінити на «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»;

стягнути з Медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень, 00 копійок)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом з 01.10.2020 по 17.06.2025 у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, був звільнений у зв`язку з небажанням продовжувати військову службу після звільнення з полону, в якому він перебував з 14.03.2022 по 30.12.2024. 03.06.2025 позивачу проведено медичний огляд ВЛК ДУТМО МВС України по Запорізькій області, на підставі якого прийнято спірне рішення. Позивач згоден з встановленими діагнозами але вважає, що військово лікарською комісією був неправильно встановлений причинний зв`язок деяких заховорювань. На думку позивача вони не є такими, що пов`язані з проходженням військової служби, а такими, що пов`язані з захистом Батьківщини, оскільки позивач потрапив у полон за таких обставин, отримав встановлені захворювання під час перебування у полоні. Зазначає, що відповідно медичної картки позивача з 14.03.2022 він вважався практично здоровим, однак після звільнення з полону стан його здоров`я значно погіршився. 30.06.2025 спірне рішення відповідача оскаржено до Державної установи «Головний Медичний Клінічний Центр МВС України», однак з відповіді на скаргу вбачається, що підстав для зміни встановленого причинного зв`язку захворювань позивача немає. За таких обставин, вважає спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року в задоволені позову відмовлено.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на тому, що питання визначення причинного зв`язку захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Суд зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, суд зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

При прийнятті рішення суд першої інстанції, враховуючи наведені позивачем підстави позову, виходив із того, що спірне рішення відповідача з процедурних питань не оскаржується.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено всі докази у їх сукупності, не надано належної оцінки доводам сторін та не враховано правові позиції, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зазначені порушення призвели до неправильного встановлення фактичних обставин справи та, як наслідок, до ухвалення помилкового рішення. Не погоджуючись з висновками суду, посилається на те, що суд може змінити причинний зв`язок, але не безпосередньо, а шляхом оскарження рішення ВЛК та зобов`язання комісії переглянути його. Зазначає, що в спірному випадку наявні порушення процедури проходження ВЛК так як комісією протиправно визнано, що захворювання не має причинно-наслідкового зв`язку з захистом Батьківщини та не були враховані всі медичні документи, які надавав позивач. Тому суд першої інстанції повинен був для належного захисту прав позивача, з урахуванням вимог ч.2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення військово-лікарської комісії, оформлене (довідкою або свідоцтвом) та зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювання позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Зазначено, що сукупність встановлених медичних фактів, нейрохірургічних діагнозів, даних МРТ, клінічних ознак та підтверджених обставин перебування в полоні, дає об`єктивні підстави розглядати отримані ушкодження як такі, що виникли під час виконання військового обов`язку, у зв`язку із захистом Батьківщини. Отже, за наявних фактів рішення ВЛК, відображене в довідці №896/С, про встановлення причинного зв`язку як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби», є неповним, необ`єктивним та таким, що не враховує реальних обставин травмування військовослужбовця, зокрема перебування в полоні та зазнаних там насильницьких впливів. З урахуванням викладеного, існують достатні підстави вважати, що встановлений ВЛК причинний зв`язок сформульований неналежним чином, а фактичні матеріали справи свідчать про те, що захворювання виникло під час виконання обов`язків військової служби в умовах, пов`язаних із захистом Батьківщини, у період перебування в полоні, що має бути відображено у рішенні ВЛК відповідно до чинних нормативних вимог.

У додаткових письмових поясненнях позивач просить розглянути надані ним та його представником докази у справі та додатково подані медичні документи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вказує на те, що позивачем фактично не надано доказів порушення процедури проведення медичного огляду відповідачем. Водночас, медичний огляд позивача відповідачем було проведено належним чином із застосуванням індивідуального підходу при цьому при цьому дотримуючись норм медичної етики та деонтології. Під час прийняття експертного рішення М(ВЛ)К відповідача у формі Довідки було прийнято до уваги та опрацьовано усі надані на момент медичного огляду документи позивача. Процедура проведення медичного огляду не оспорювалася позивачем у позовній заяві.

Зазначено, що позивачем порушено черговість та послідовність оскарження рішення М(ВЛ)К та ЦМ(ВЛ)К відповідно до п. 21 Розділу ІІІ Положення № 285, відповідно до якого у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку. Не оскаржуючи до суду рішення ЦМ(ВЛ)К представник позивача створює ситуацію, коли для відповідача вже існує чинний розпорядчий документ, яким причинний зв`язок визначено в оспорюваній Довідці правильно. В той же час, повноваження змінювати як діагнози, так і причинні зав`язки, встановлені М(ВЛ)К, надані лише ЦМ(ВЛ)К, й підміна судом іншого органу влади є неприпустимою.

Вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був вийти за межі позовних вимог, оскільки для цього відсутні правові підстави.

Також вважає неналежними та недопустимим докази подані до суду апеляційної інстанції додаткові медичні документи, оскільки такі отри мано на 5 місяців пізніше оспорюваної Довідки та проведеного М(ВЛ)К медичного огляду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування відзиву, посилаючись на норми Положення №285, зазначає, що ЦМ(ВЛ)К у межах своєї компетенції надано оцінку експертному висновку М(ВЛ)К, прийнято рішення по заяві та направлено позивачу обґрунтовану відповідь на його заяву, а доводи позивача вважає необґрунтованими. Також, посилаючись на правові позиції Верховного Суду вказує на те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає від під дію статей розкладу хвороб, ступенів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції повинен був вийти за межі позовних вимог, зазначає, що суд вправі вийти за межі позовних вимог, однак виключно відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Відповідно до положень статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом з 01.10.2020 по 17.06.2025 у складі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

З 24.02.2022 по 13.03.2022 позивач приймав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в м. Маріуполь Донецької області.

З 14.03.2022 по 30.12.2024 позивач перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується довідкою Служби безпеки України від 06.01.2025 №34/Г-11д.

03.06.2025 позивач пройшов медичний огляд в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», за результатами якого прийнято рішення у формі довідки № 896/С.

Довідкою встановлено діагноз позивача та причинний зв`язок його виникнення.

Наслідки мінно-вибухової травми (14.03.2022): вогнепального осколкового сліпого поранення лівого передпліччя, переломів 8,9 ребер зліва, кульового поранення лівого стегна, у вигляді зміцнілих рубців, консолідованих переломів ребер з задовільним стоянням уламків, цефалгічного, церебрастенічного синдромів з гіпертензійно лікворною дистензією, нервових тіків (обличчя), легко вираженого вестибулоатактичного синдрому, тінітусу, розладу адаптації, змішаної тривожної та депресивної реакції легко вираженої з виходом в астенію. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Початкові прояви деформуючого остеоартрозу лівого ліктьового суглобу , больовий синдром, без порушення функції. Деформуючий остеоартроз 1 плесне-фалангового суглобу лівої стопи, без порушення функції. Варикозна хвороба. Варикозно розширені вени обох нижніх кінцівок без виразки чи запалення, хронічна лімфовенозна недостатність змішаного генезу CEAP с3 ( операція: 04.02.2025 - лазерна термоабляція великої підшкірної вени стегна зліва та справа, мініфлебектомія варикозно розширених притоків). Остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта: з грижею міжхребцевого диску в сегменті C5-С6 з компресією C5 корінця, з відносним стенозом хребетного каналу, протрузій міжхребцевих дисків в сегментах СЗ-C4, C4-C5, C6-C7, Th9-Th12, L1-S1, гриж Шморля в тілах Th8-Th12, L1-L5, деформуючим спондильозом, гемангіомою L4.(Операція: 20.03.2025- лівобічна фораменальна кила С5-С6, дегенеративний стеноз ХК С5-С6, протрузії С3-4, С4-С5, С6-С7, протрузії L1-L5, L5-S1, гемангіома тіла L4, спондилоартроз дуговідросчатих суглобів (операція: 20.03.2025 - видалення кили С5-С6, МОС передній спондилодез С5-С6, встановлення титинового кейджу; 27.03.2025 - вертебропластика), у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, з помірним порушенням статико-динамічної функції хребта. Хронічний вазомоторний риніт нейровегетативної форми, ремісія. Хронічний правобічний кістозний верхньощелепний синусит. Простий міопічний астигматизм правого ока (0.75Д). Гострота зору 0.8 з корекцією цил.-0.75д ах 55 град=1.0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Викривлення носової перегородки праворуч з помірним порушенням носового дихання. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статей 23б, 42б, 64б, 61в, 75в, 78в, 456, 17в та графи II ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008, зі змінами придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

На звернення позивача від 30.06.2025 про зміну відомостей в довідці №896/С від 03.06.2025 в частині встановленого причинного зв`язку отримуваних захворювань, Центральна медична (військово-лікарська) комісія Міністерства внутрішніх справ України листом від 23.07.2025 повідомила про відсутність підстав для перегляду зазначених висновків.

Не погоджуючись з рішенням відповідача частині встановлення причинного зв`язку отриманого захворювання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Діяльність медичних (військово-лікарських) комісій системи МВС визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017р. № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017р. за № 559/30427 (далі Положення № 285).

Пунктом 2 розділу І Положення № 285 передбачено, що основними завданнями М(ВЛ)К є:

1) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби;

3) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);

4) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

5) визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

6) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, працівників поліції та Національної гвардії України (далі - НГУ), які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК);

7) формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1306).

Пунктами 1-3 розділу ІІ Положення № 285 передбачено, що лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

Відповідно до п.14 розділу ІІ Положення № 285 до функцій штатних М(ВЛ)К, серед іншого, належить: організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.

Пунктом 19 розділу ІІІ Положення № 285 передбачено, що за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Відповідно до п.21 розділу ІІІ Положення № 285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини 11 розділу Х Положення № 285 у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 270 «Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи» установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом року з дня його припинення або скасування медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, за результатами якого на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, таблиці додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 р. № 402, такими комісіями приймаються постанови (рішення) у формулюваннях, передбачених пунктом 20.3 глави 20 та пунктами 21.5, 21.6 глави 21 розділу ІІ зазначеного Положення.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402; в редакції, чинній за час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі-ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.4.5 розділу І Положення № 402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.2.4.10 розділу І Положення № 402).

Згідно п.2.3.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Відповідно до п.п.2.3.4 розділу І Положення № 402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно п2.3.5 розділу І Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично не згоден з рішенням відповідача, оформлене довідкою №896/С від 03 червня 2025 року, по встановленню причинного зв`язку захворювання, оскільки захворювання позивача пов`язані з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини.

03.06.2025 позивач пройшов медичний огляд в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», за результатами якого прийнято рішення у формі довідки № 896/С.

Довідкою встановлено діагноз позивача та причинний зв`язок його виникнення.

Наслідки мінно-вибухової травми (14.03.2022): вогнепального осколкового сліпого поранення лівого передпліччя, переломів 8,9 ребер зліва, кульового поранення лівого стегна, у вигляді зміцнілих рубців, консолідованих переломів ребер з задовільним стоянням уламків, цефалгічного, церебрастенічного синдромів з гіпертензійно лікворною дистензією, нервових тіків (обличчя), легко вираженого вестибулоатактичного синдрому, тінітусу, розладу адаптації, змішаної тривожної та депресивної реакції легко вираженої з виходом в астенію. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Початкові прояви деформуючого остеоартрозу лівого ліктьового суглобу , больовий синдром, без порушення функції. Деформуючий остеоартроз 1 плесне-фалангового суглобу лівої стопи, без порушення функції. Варикозна хвороба. Варикозно розширені вени обох нижніх кінцівок без виразки чи запалення, хронічна лімфовенозна недостатність змішаного генезу CEAP с3 ( операція: 04.02.2025 - лазерна термоабляція великої підшкірної вени стегна зліва та справа, мініфлебектомія варикозно розширених притоків). Остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта: з грижею міжхребцевого диску в сегменті C5-С6 з компресією C5 корінця, з відносним стенозом хребетного каналу, протрузій міжхребцевих дисків в сегментах СЗ-C4, C4-C5, C6-C7, Th9-Th12, L1-S1, гриж Шморля в тілах Th8-Th12, L1-L5, деформуючим спондильозом, гемангіомою L4.(Операція: 20.03.2025- лівобічна фораменальна кила С5-С6, дегенеративний стеноз ХК С5-С6, протрузії С3-4, С4-С5, С6-С7, протрузії L1-L5, L5-S1, гемангіома тіла L4, спондилоартроз дуговідросчатих суглобів (операція: 20.03.2025 - видалення кили С5-С6, МОС передній спондилодез С5-С6, встановлення титинового кейджу; 27.03.2025 - вертебропластика), у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, з помірним порушенням статико-динамічної функції хребта. Хронічний вазомоторний риніт нейровегетативної форми, ремісія. Хронічний правобічний кістозний верхньощелепний синусит. Простий міопічний астигматизм правого ока (0.75Д). Гострота зору 0.8 з корекцією цил.-0.75д ах 55 град=1.0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Викривлення носової перегородки праворуч з помірним порушенням носового дихання. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статей 23б, 42б, 64б, 61в, 75в, 78в, 456, 17в та графи II ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008, зі змінами придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Колегія суддів звернутає увагу на те, що відповідно до п.21 Розділу ІІІ Положення №285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Отже, перевірка рішення М(ВЛ)К на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 285 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ЦМ(ВЛ)К та остаточне рішення ЦМ(ВЛ)К підлягає судовому оскарженню.

Позивач, згідно із наданими доказами до позовної заяви, звертався до ЦМ(ВЛ)К та отримав відповідь від 23.07.2025, яка не є предметом розгляду даної справи.

Позовні вимоги до ЦМ(ВЛ)К позивачем не заявлені та ЦМ(ВЛ)К не був залучений у якості співвідповідача у справі.

Правові висновки про необхідність дотримання законодавчо встановленої процедури оскарження результатів медичного огляду та рішень ВЛК викладені у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.

Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або за ініціативою суду.

Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Проте суд першої інстанції, вирішуючи спір, не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Центральна медична (військово-лікарська) комісія Державної у станови «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України є належним відповідачем у спорі, рішення якого відповідно до п.21 Розділу ІІІ Положення №285 можуть бути оскаржені в судовому порядку, проте помилково визначений позивачем як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.

Вказані обставини свідчать про допущення судом першої інстанції порушення приписів статті 48 КАС України, що призвело до неповноти встановлення обставин у справі та недослідження належних і достатніх доказів.

За правилами частини сьомої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18 та 19.04.2022 у справі №400/3989/19.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

У силу приписів норм КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежного відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.

Отже апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої їй Кодексом адміністративного судочинства України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік, у зв`язку із чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене та те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано належність відповідача та не запропоновано здійснити заміну неналежного відповідача на належного, або залучити співвідповідача, що в свою чергу, взагалі унеможливило позивачу захистити свої права у судовому порядку, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Одночасно колегія суддів роз`яснює позивачу його право повторно звернутися з адміністративним позовом до належних відповідачів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у не вирішенні питання заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача, яке призвело до відмови у задоволенні позову саме з вищенаведених підстав та мотивів, не свідчить про відсутність порушеного права позивача у спірних відносинах або про пропуск позивачем строку звернення до суду у разі звернення з адміністративним позовом до належного відповідача.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко