Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №532/3061/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/3061/25

2-о/532/12/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Назарьової Л. В.,

присяжних: Ігнатенко О. М., Божко Л. М.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи:

- Кобеляцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

- військова частина НОМЕР_1 ,

- Міністерство оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Кобеляки цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, в якій зазначено, що остання є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий проходив військову службу у складі військової частині НОМЕР_2 . 01.02.2023 року заявник отримала сповіщення військової частини про те, що її чоловік зник безвісти під час виконання бойового завдання у районі с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, 13.02.2023 року донька чоловіка, ОСОБА_4 звернулась до відділення поліції із заявою про зникнення батька, про що було зареєстровано ЄО № 535 від 13.02.2023 року. Заявником вживалося всіх необхідних заходів із метою з`ясування стану, місцезнаходження та можливого пересування ОСОБА_3 , однак останні виявилися безрезультатними, що підтверджує тривале і повне припинення відомостей про особу, а також високий ступінь імовірності його загибелі в бойових умовах.

За таких обставин, з метою отримання свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_5 і оформлення спадщини, заявник прохає суд оголосити її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області у зв`язку з отриманням військової травми під час виконання бойового завдання.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року відкрито провадження у справі. Залучено до участі в справі як заінтересовану особу Міністерство оборони України.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 січня 2026 року залучено до участі в справі як заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 .

Учасники справи, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Представник заявника, ОСОБА_1 – адвокат Бердніченко О. П. подала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Представник заінтересованої особи, Кобеляцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Проти задоволення заяви не заперечує.

Представник заінтересованої особи, військової частини НОМЕР_1 - Сотніков О. А. подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_6 разом з іншими військовослужбовцями виконували бойове завдання між населеними пунктами Парасковіївка та Благодатне, однак під час виконання завдання з ним було втрачено зв`язок та відомостей про нього не надходило. В подальшому ОСОБА_3 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. За таких обставин, рішення прохає прийняти в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану. Розгляд справи прохає здійснювати за відсутності представника військової частини.

Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України – Ляшен- ко О. О. подав до суду додаткові пояснення, в яких Міноборони вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлої підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи. При цьому Міністерство не має безпосередньо правовідносин із військовослужбовцем ОСОБА_3 , котрий проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , правонаступником якої на цей час є військова частина НОМЕР_1 . За таких обставин, рішення прохає прийняти в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану. Розгляд справи прохає здійснювати за відсутності представника Міністерства оборони України.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Антонівка Хмельницької області народився ОСОБА_3 (а.с. 25).

ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (актовий запис про шлюб № 167 від 21.09.2022) (а.с. 28).

27.02.2022 року ОСОБА_3 був призваний по мобілізації до Збройних Сил України проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 , обіймаючи посаду стрільця першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу третьої стрілецької роти.

Також ОСОБА_3 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 14-16).

01.02.2023 року за вих. № 329 ОСОБА_1 надійшло сповіщення військової частини НОМЕР_2 № 17, про те, що чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний по мобілізації 27.02.2022 року, зник безвісти 31.01.2023 року під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій у районі с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області (а.с. 29).

За вказаним фактом на підставі заяви ОСОБА_7 від 13.02.2023 року з приводу зникнення безвісти 31.01.2023 року батька ОСОБА_3 поблизу с. Парасковіївки Бахмутського району Донецької області зареєстровано в журналі ЄО ВП № 2 (м. Кобеляки) Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за № 535 (а.с. 30).

В подальшому, ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12023170470000055 від 13.02.2023 року), за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 .

Також судом установлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 77 від 31.01.2023 року було призначено службове розслідування за фактом встановлення безвісти зниклих військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , в тому числі ОСОБА_3 (Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 77 від 31.01.2023 року).

05.02.2023 року військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування за фактом встановлення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_3 (Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 23 від 05.02.2023 року). Згідно з актом службового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 разом з іншим військовослужбовцем виконував бойове завдання між населеними пунктами Донецької області. Під час виконання завдання з військовослужбовцями було втрачено зв`язок та відомостей від них не надходило. 30.01.2023 року під час виконання бойового завдання військовослужбовці рф розстріляли ОСОБА_3 . Військовослужбовці зникли безвісти за особливих обставин час виконання обов`язків військової служби, в районі бойових дій, не пов`язано з вчиненням будь-якого злочину, правопорушення чи зловживання, не є наслідком алкоголю чи наркотичного сп`яніння (а.с. 5-7, 108-127).

Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 31 від 31.01.2023 року ОСОБА_3 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти вважається зниклим безвісти з 31.01.2023 року. З 31.01.2023 року призупинено всі види забезпечення. Нарахування грошового забезпечення продовжено.

Згідно матеріалів розшукової справи Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що під час проведення оперативно розшукових заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження громадянина ОСОБА_3 було здійснено перевірку за допомогою ІПНП «Армор». В ході проведення перевірки було встановлено, що 06.02.2023 року надійшло повідомлення до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області про те, що 22.01.2023 року після проведення штурмових дій противником в районі н.п. Соледар зникли безвісти 10 осіб, серед яких ОСОБА_3 (ЄО № 1916 від 06.02.2023 року). 06.02.2023 року відомості по цьому факту були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023052150000242 від 06.02.2023 у Бахмутському РВП ГУНП в Донецькій області (а.с. 205-235).

Згідно Витягу з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 02.06.2023 (а.с. 9, 107).

До державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" інформація про ОСОБА_3 не надходила.

25.03.2025 року ОСОБА_3 надано статусу учасника бойових дій безтерміново, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250401-00018899 від 01.04.2025 (а.с. 8).

За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено (а.с. 49).

Згідно бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», відомості про перетинання державного кордону громадянином України ОСОБА_3 за останні 5 років відсутні. Дата останнього перетину кордону ОСОБА_3 17.07.2021 (в`їзд) (а.с. 50, 90).

ОСОБА_3 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області не перебуває та жодних виплат не отримує (а.с. 51).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 06.01.2026 року ОСОБА_3 продовжується нараховуватись виплата (дохід) військовослужбовцю із військової частини НОМЕР_1 (останнє нарахування листопад 2025 року) (а.с. 82-88, 140-148).

Згідно довідки виконавчого комітету Білицької селищної ради, за даними реєстру територіальної громади ОСОБА_3 за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 не зареєстрований (а.с. 95).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі N 490/342/17).

Згідно частини першої статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Нормами чинного цивільного законодавства України визначено, що рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Згідно ст. 49 ЦК України особа може бути оголошена померлою, якщо від неї не надходять відомості протягом певного часу або в особливих обставинах.

Згідно ст. 6, 7 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» суд встановлює факт смерті особи у разі відсутності свідчень про її життя.

Військовослужбовці, які зникли під час бойових дій, можуть бути оголошені померлими навіть без встановлених останків та навіть без точного часу смерті (постанова Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 350/1234/18).

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22 зазначила, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким, а тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого – потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Згідно даних Переліку територій, наяких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, та є чинним станом на час вирішення справи судом, щодо населеного пункту с. Па- расковіївка Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області встановлено, що активні бойові дії в с. Парасковіївка Соледарської міської територіальної громади Донецької області завершилися 20.02.2023 року (тимчасово окупована територія рф з 21.02.2023 року).

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 46 ЦК України минуло більше шести місяців, які відраховуються від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі ОСОБА_3 в с. Па- расковіївка Бахмутського району Донецької області.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу військ противника під час ведення бойових дій, такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса – відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії рф проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема, оголошення особи померлим необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, отримання одноразової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 та оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті, при цьому матеріалами справи підтверджується факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 безвісти за особливих обставин під час бойових дій в районі в с. Па- расковіївка Бахмутського району Донецької області, а також у зв`язку з відсутністю відомостей про зниклого безвісти протягом тривалого терміну та високою ймовірністю його загибелі в бойових умовах, враховуючи викладені обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та оголосити її чоловіка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області у зв`язку з отриманням військової травми під час виконання бойового завдання.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Антонівка Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 померлим.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті в с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Полтавського апеляційного суду.

Суддя

Присяжні