Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №295/6887/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6887/26

Категорія 69

2/295/3979/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі

головуючого судді Перекупки І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О.,

розглянувши в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Шматко Наталії Геннадіївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

22.04.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» подала до Богунського районного суду м. Житомира позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 яка продовжує навчання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 гривень щомісяця до закінчення навчання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

06.05.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

14.05.2026 представник позивача - адвокат Шахрай В.В. направив на електронну адресу суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та, з відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду вбачається, що 20.05.2026 адвокат Шахрай В.В. отримав доступ до матеріалів цивільної справи № 295/6887/26 в електронному вигляді.

20.05.2026 представник відповідача - адвокат Шахрай В.В. направив до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідач не заперечує обставини щодо укладення та розірвання шлюбу, наявності двох дочок, статусу внутрішньо переміщених осіб, навчання повнолітньої доньки ОСОБА_4 у Державному університеті «Житомирська політехніка», а також того, що з нього вже стягуються аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_5 у розмірі 5 000 грн щомісяця. Водночас відповідач заперечує твердження позивача про отримання значних доходів від вантажних перевезень. Зазначає, що автомобіль VOLVO FH 12-42T був проданий ще у 2019 році та фактично не перебуває у його володінні, а автомобіль RENAULT MAGNUM 400 є технічно несправним і придатний лише для утилізації. Також відповідач зазначає, що не має постійного місця роботи та стабільного доходу. При цьому він добровільно бере участь у забезпеченні доньки, купує необхідний одяг, взуття, навчальні матеріали та надавав кошти на оплату навчання. Крім того, відповідач звертає увагу, що щодо нього здійснюється примусове стягнення 247 035 грн грошової компенсації за поділ спільного майна подружжя, а також він уже сплачує аліменти на неповнолітню доньку. На його думку, покладення додаткового обов`язку зі сплати аліментів на повнолітню доньку стане для нього надмірним фінансовим навантаженням. На підтвердження своїх доводів відповідач посилається на матеріали іншої судової справи, висновок експерта щодо технічного стану автомобіля, відомості про відсутність офіційного працевлаштування, а також документи виконавчого провадження. Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн відповідач зазначає, що вони є необґрунтованими, оскільки не підтверджені детальним описом наданих адвокатом послуг та понесених витрат.

17.06.2026 представник позивача - адвокат Шматко Н.Г. направила до суду через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач фактично не заперечує наявність підстав для стягнення аліментів, оскільки визнає, що сторони є батьками повнолітньої доньки, яка навчається за денною формою, а її утримання здійснює позивач. Посилання відповідача на відсутність офіційного працевлаштування не свідчить про неможливість надавати матеріальну допомогу, оскільки доказів непрацездатності чи інших обставин, що виключають таку можливість, не надано. Наявність інших фінансових зобов`язань також не звільняє відповідача від обов`язку брати участь в утриманні повнолітньої доньки. Твердження про добровільне надання матеріальної допомоги документально не підтверджені. Заявлений розмір аліментів - 6 000 грн щомісяця - є помірним та покриває лише частину фактичних витрат на утримання й навчання доньки.

Позивач в судові засідання не з`являлася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2026 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2026 заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 28.10.2025 розірвано шлюб, що зареєстрований 13 вересня 2003 року у Зносицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області, актовий запис за №16, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується копією довідки від 29.10.2024 № 1826-5003507817.

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1862 від 20.11.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія: НОМЕР_2 від 29.11.2005), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 зазнала психологічного насильства.

Згідно з довідкою № 042/24 від 02.03.2026 ОСОБА_3 є студенткою 4 курсу навчання Державного університету «Житомирська політехніка» 4-го рівня акредитації, факультету педагогічних технологій та освіти впродовж життя, денної форми навчання, освітнього ступеня бакалавр, спеціальності 053 «Психологія» (Екстремальна психологія). Навчання здійснюється на контрактній основі. Термін навчання за навчальним планом складає з 12.09.2022 по 3 0.06.2026. Зараховано на навчання наказом 316/с від 06.09.2022.

Відповідно до витягу із сайту https://vstup.osvita.ua/ вартість навчання в Державному університеті «Житомирська політехніка» за спеціальність 053 «Психологія» ( Екстримальна психологія) на рік становить 35 000 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошові сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом встановлено той факт, що у зв`язку з навчанням, повнолітня дитина потребує матеріальної допомоги, яку має надавати відповідач.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

З наданої довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу вбачається, що щодо ОСОБА_2 відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід), грошове забезпечення та інші дані, необхідні для обчислення і призначення страхових виплат, у Реєстрі застрахованих осіб відсутні.

Щодо ОСОБА_2 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шепель Дариною Олександрівною відкрито виконавче провадження № 80205975 з виконання виконавчого листа № 468/2085/24 виданого 18.12.2025 Баштанським районним суд Миколаївської області, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2026 та витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження.

З урахуванням необхідності забезпечення балансу між правом повнолітньої дитини на належне утримання та реальними майновими можливостями відповідача, суд дійшов висновку, що визначення аліментів у розмірі 3 000 грн буде справедливим, розумним та достатнім для забезпечення потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і водночас не покладатиме на відповідача надмірного фінансового тягаря, оскільки такий розмір аліментів є співмірним потребам повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

На підставі статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати при пред`явленні до суду позову про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України та статтями 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов представника ОСОБА_1 – адвоката Шматко Наталії Геннадіївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій формі в розмірі 3 000 гривень щомісячно, починаючи з 20.05.2026 і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактична адреса проживання як ВПО – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактична адреса проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя І.Г. Перекупка