Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №520/1774/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Пасечнік О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 р. Справа № 520/1774/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/1774/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а також щодо ненадання оновленої довідки про розміри грошового забезпечення.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та інших щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 24.11.2020 по 17.11.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: за період з 24.11.2020 по 31.12.2020 — виходячи з розміру 2102,00 грн; за період з 01.01.2021 по 17.11.2021 — виходячи з розміру 2270,00 грн.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 різницю між належним до сплати та фактично виплаченим грошовим забезпеченням за вказаний період.

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку (із зазначенням вірних сум посадового окладу, окладу за військовим званням та усіх додаткових видів забезпечення), для подання до органів Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (стаття 7) прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102, 00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (стаття 7) прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270, 00 грн, але незважаючи на це відповідач продовжував нараховувати позивачу грошове забезпечення розрахунку 1762,00 грн, що є прямим порушенням вимог законодавства. Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду неодноразово наголошували на тому, що застосування Замороженого" прожиткового мінімум) після 29.01.2020 є протиправним. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов висновку, що з 29.01.2020 року у військових частин виник обов`язок щодо перерахунку грошового убезпечення військовослужбовців з урахуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

Зазначає, що оскільки бездіяльність відповідача щодо перерахунку грошового забезпечення є протиправною, похідна вимога щодо видачі довідки з вірними даними також підлягає задоволенню для відновлення порушених прав позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та інших щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 24.11.2020 по 17.11.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме: за період з 24.11.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру 2102,00 грн; за період з 01.01.2021 по 17.11.2021, виходячи з розміру 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про на дання оновленої довідки про розміри грошового забезпечення, позивач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказав, що довідка є похідною вимогою, оскільки суд визнав бездіяльність щодо перерахунку грошового забезпечення протиправною, відповідач зобов`язаний привести у відповідність не лише відомості про виплати, а й первинну документацію. Реалізація права на пенсійне забезпечення відповідно до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено внески.

Зазначає, що метою даного позову є не лише отримання разової виплати, а відновлення достовірних даних про заробіток військовослужбовця для коректного обчислення пенсії у майбутньому.

На підставі викладено, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 520/1747/26 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про на дання оновленої довідки про розміри грошового забезпечення та ухвалити в цій ча стині нове судове рішення, яким зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за період з 24.11.2020 по 17.11.2021 із зазначенням оновлених сум посадового окладу та окладу за військо вим званням, розрахованих виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 та 01.01.2021 років, для подання до органів Пенсійного фонду України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що оскаржувана частина рішення суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, та прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду в оскаржуваній частині та прийняття нового.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на підставі контракту у період з 24 листопада 2020 року по 17 листопада 2021 року.

Наказом командира військової частини позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 17.11.2021 року.

Не погоджуючись з нараховування йому грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року, позивач звернувся із зазначеним позовом.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив с того, що з 29.01.2020 року, а саме, з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18, у позивача виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, вважав, що вважав, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року та зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та інших щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 24.11.2020 по 17.11.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме: за період з 24.11.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру 2102,00 грн; за період з 01.01.2021 по 17.11.2021, виходячи з розміру 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Відмовляючи в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку (із зазначенням вірних сум посадового окладу, окладу за військовим званням та усіх додаткових видів забезпечення), для подання до органів Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що проходження позивачем військової служби за контрактом у період з 24.11.2020 по 17.11.2021 виключає наявність у позивача права на перерахунок його пенсії у період проходження служби.

Отже, судом під час розгляду справи не встановлено підстав для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з 24.11.2020 по 17.11.2021.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не оскаржується.

Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пункту 2 розділу 1 Порядку №260 (в редакції на час виникнення правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Пунктом 3 розділу 1 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. №45 (далі - Постанова №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2-3 Постанови 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі по тексту Порядок №3-1), п. 7 визначає, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються серед інших грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

У той же час постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Аналогічна правова позиція відображена у рішенні від 17.12.2019 р. Верховного Суду, викладеним за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Таким чином з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102 гривні.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 2189 гривень.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262-ХІІ у 2020-2021 роках є більшим ніж в 2018 році.

У контексті наведеного суд зауважує, у позивача з 24.11.2020 виникло право на перерахунок грошового забезпечення із включенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду у цій справі, зокрема, задоволено позовні вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та інших щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 24.11.2020 по 17.11.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме: за період з 24.11.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру 2102,00 грн; за період з 01.01.2021 по 17.11.2021, виходячи з розміру 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується відповідачем.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку (із зазначенням вірних сум посадового окладу, окладу за військовим званням та усіх додаткових видів забезпечення), для подання до органів Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії з чим не погодився позивач та подав апеляційну скаргу.

Як вбачається судом апеляційної інстанції із позовної заяви та апеляційної скарги, вказані вище вимоги позивач мотивував тим, що метою даного позову є, зокрема, відновлення достовірних даних про заробіток військовослужбовця для коректного обчислення пенсії у майбутньому.

Аналізуючи наведені вище вимоги, колегія суддів зазначає, що статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що позовна вимога про видачу позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку для подання до органів Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії є передчасною, оскільки відповідачем ще не здійснено жодного перерахунку грошового забезпечення позивача за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням чого на даний момент відсутні підстави для зобов`язання відповідача про видачу будь-яких довідок із перерахованими складовими у спірний період.

Якщо право особи не є порушеним, то, відповідно, воно не може бути захищеним судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги позову щодо зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку для подання до органів Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії суд вважає таким, що заявлені на майбутнє.

При цьому, колегія суддів не погоджується мотивами та підставами зазначеними судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку для подання до органів Пенсійного фонду України.

Так, судом зазначено, що вказані вище вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що проходження позивачем військової служби за контрактом у вказаний період включно виключає наявність у позивача права на перерахунок його пенсії у період проходження служби, проте колегія суддів наголошу, що як підставу заявлення таких вимог позивач зазначає їх похідний характер від вимог про перерахунок грошового забезпечення та зазначення правильних даних для подання у майбутньому до пенсійного органу, а не перерахунок пенсії за період проходження служби за контрактом.

Матеріали справи не містять жодних даних про призначення пенсії або її отримання позивачем пенсії у спірний період.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов?язання Військової частини НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.11.2020 по 17.11.2021, з урахуванням проведеного перерахунку (із зазначенням вірних сум посадового окладу, окладу за військовим званням та усіх додаткових видів забезпечення), для подання до органів Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії, проте з інших підстав та мотивів, з урахуванням чого колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення в частині відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі № 520/1774/26 - змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі № 520/1774/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко