Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №440/17470/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 р. Справа № 440/17470/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2026, суддя А.Б. Головко, по справі № 440/17470/25

за позовом Заступника керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу

до Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області

третя особа Хорольська міська рада Лубенського району Полтавського області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач заступник керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі, Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства "Господар" щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, розташованого поблизу с. Андріївка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області;

- зобов`язати Комунальне підприємство "Господар" забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища, розташованого поблизу с. Андріївка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 485 кв.м. з географічними координатами 49.725809, 33.148761.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на земельній ділянці площею 1 485 кв.м., розташованій за межами населених пунктів поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області на території Хорольської територіальної громади, утворилось несанкціоноване сміттєзвалище. Відповідач, як суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, не виконав свій обов`язок, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 відмовлено в задоволенні позову заступника керівника Лубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що наявність визначеного виконавця послуг змінює правову природу спірних правовідносин та покладає на комунальне підприємство обов`язок реагування на виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ, у тому числі шляхом вжиття заходів щодо їх ліквідації або організації такої ліквідації.

Позивач наголошує, що законодавство не звільняє органи місцевого самоврядування та створені ними комунальні підприємства від обов`язку забезпечувати належний стан у населених пунктах та не усуває їх відповідальності за наслідки неналежного виконання таких обов`язків.

Предметом позову був не формальний обов`язок відповідача здійснювати прибирання за межами населеного пункту, а наслідки неналежного виконання ним своїх обов`язків у межах населеного пункту, що призвело до утворення стихійного сміттєзвалища поблизу такого населеного пункту.

На переконання позивача, Комунальне підприємство «Господар» є спеціалізованим суб`єктом, створеним органом місцевого самоврядування для організації та забезпечення належного поводження з відходами, і не може бути звільнене від відповідальності за наслідки власної бездіяльності лише з підстав формального розташування сміттєзвалища за межами адміністративної межі населеного пункту.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що серед його видів економічної діяльності немає виду діяльності щодо небезпечних відходів, є лише 38.11 Збирання безпечних відходів. Тому комунальне підприємство "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не може проводити ніяку господарську діяльність щодо небезпечних відходів, зокрема ліквідації відходів, які є небезпечними та знаходяться на несанкціонованому сміттєзвалищі поблизу с. Тарасівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області.

Представник Хорольської міської ради Лубенського району Полтавського області також подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначає, що на його думку рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 є законним та обгрунтованим.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Лубенською окружною прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024172040000010 від 09.02.2024 року проведено огляд місцевості, в ході якого виявлені та зафіксовано несанкціоноване сміттєзвалище на території Хорольської територіальної громади.

Протоколом огляду від 01.04.2024 року зафіксована ділянка місцевості з географічними координатами 49.725809, 33.148761 неподалік с. Андріївка Лубенського району Полтавської області, на якій виявлено несанкціоноване сміттєзвалище змішаних відходів площею близько 1485 кв.м.

Відповідно до акту обстеження №64/02.2-14, складеного 01.04.2024 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу обстежено земельну ділянку поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області, в ході натурного обстеження земельної ділянки виявлено засмічення земельної ділянки змішаними побутовими відходами, будівельними відходами та відходами тканин тваринного походження. Середня висота відходів становить 1,6 м.

Згідно листа Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 29.07.2024 року рішень про відведення земельної ділянки під виявленим сміттєзвалищем у с. Андріївка не приймалося, технічна документація із землеустрою відсутня.

Отже позивачем встановлено, що відповідачем не вжито заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища неподалік с. Андріївка Лубенського району Полтавської області на території Хорольської територіальної громади. У свою чергу забруднення земель шляхом несанкціонованого розміщення відходів завдає шкоди інтересам держави у формі забезпечення суспільства на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації, що реалізується через цільовий характер використання земельних ділянок.

На цій підставі прокурор звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що до сфери повноважень Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не входить збирання відходів за межами населених пунктів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України "Про охорону земель".

Відповідно до ст. 1 Закону № 962-IV, охорона земель – система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно зі статтею 35 Закону № 962-IV власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону № 962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Згідно з ч .ч. 3, 5 ст. 46 Закону № 962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

09 липня 2023 року набув чинності Закон України "Про управління відходами" (далі – Закон № 2320-IX), який визначає правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 2320-IX:

відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;

відходи будівництва та знесення - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд;

власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;

зберігання відходів - утримання відходів на об`єктах збирання, у тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення, що є безпечним для здоров`я людей та навколишнього природного середовища відповідно до екологічних та санітарно-епідеміологічних вимог;

збирання відходів - операція, що полягає у вилученні, купівлі, накопиченні та зберіганні відходів суб`єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи роздільне збирання, з метою подальшого перевезення відходів на об`єкти оброблення відходів;

оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій;

операції з управління відходами - збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів;

перевезення відходів - операція, що полягає у транспортуванні відходів від місця їх утворення до об`єкта оброблення відходів, а також від одного місця/об`єкта до іншого;

побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств;

послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами;

приймання відходів - отримання відходів, що утворилися в результаті споживання/використання продукції, до виробників якої законом встановлена розширена відповідальність виробника, у місцях продажу, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, а також мобільними пунктами приймання відходів у встановленому законом порядку;

ремонтні відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, що утворилися під час переобладнання, перепланування або поточного ремонту у житловому будинку, окремій квартирі або будинку громадського призначення;

суб`єкт господарювання у сфері управління відходами - юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства;

управління відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів;

утворювач відходів - фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

Згідно з п. 7, 8 ч. 1 ст. 25 Закону № 2320-IX, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить, зокрема, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений; ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ.

Відповідно до ст. 55 Закону № 2320-IX фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів та власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян України та їх об`єднань, а також інші джерела, не заборонені законом.

Виявлення та облік відходів, власник яких не встановлений врегульовано статтею 12 Закону № 2320-IX .

Так, у відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону № 2320-IX визначено, що збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують:

1) виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

2) виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. ст. 12 Закону № 2320-IX, якщо власник відходів встановлений, він зобов`язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів суб`єктом господарювання у сфері управління відходами, компенсувати інші збитки та шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом відходів на здоров`я людини та навколишнє природне середовище.

Витрати, збитки та шкода, заподіяна забрудненням або іншим негативним впливом відходів на навколишнє природне середовище, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2320-IX, якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб`єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2320-IX власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2320-IX орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:

1) інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;

2) інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;

3) аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;

4) інших джерел, визначених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону № 2320-IX, порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, для визначення відповідального суб`єкта на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов`язок щодо ліквідації відходів, необхідно спершу дотриматися порядку встановлення власника відходів.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 02.07.2025 року у справі № 440/6819/24.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що несанкціоноване сміттєзвалище розташоване поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області на території Хорольської територіальної громади.

З матеріалів справи слідує, що власник відходів не встановлений, а несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населених пунктів.

Згідно статутних документів Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до зони обслуговування підприємства входять населені пункти Хорольської громади Полтавської області, перелік яких наведених в пункті 1.5 Статуту.

Тобто, до сфери повноважень Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не входить збирання відходів за межами населених пунктів.

Доказів про те, що до утворення несанкціонованого сміттєзвалища поблизу с. Андріївка призвели дії (бездіяльність) Комунального підприємства "Господар" Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, матеріали справи не містять.

Отже, несанкціоноване сміттєзвалище розташоване поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області.

З матеріалів справи слідує, що власник відходів не встановлений та несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населеного пункту.

Позивач зазначав, що несанкціоноване сміттєзвалище розташоване за межами населеного пункту поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області, а КП «Господар» є установою до компетенції якого віднесені повноваження щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, виявлених на території Покровськобагачанського старостинського округу.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що Рішенням 3 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 23.12.2020 №18 затверджено статут Комунального підприємства «Господар».

Відповідно до статуту КП «Господар»: останнє є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, штамп і фірмовий бланк. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку. Підприємство є самостійним господарським суб`єктом, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в господарському суді, судах загальної юрисдикції, третейському суді, укладати угоди. Також КП «Господар» уповноважене на здійснення іншої господарської діяльності, що пов`язана з наданням послуг та виконанням робіт для досягнення додаткової економічної вигоди з метою отримання прибутку.

Згідно з положеннями статуту КП «Господар» до зони обслуговування підприємства входять населені пункти Хорольського громади Полтавської області, зокрема: с. Андріївка, с. Новий Байрак, с. Третякове, с. Софино, с. Хильківка, с. Березняки, с. Тарасівка, с. Єрківці, с. Покровська Багачка, с. Штомпелівка.

З наведеного слідує, що матеріалами справи не підтверджено, що до сфери повноважень Комунального підприємства "Господар" входить збирання відходів за межами населених пунктів, в тому числі сміттєзвалища розташованого поблизу с.Андріївка Лубенського району Полтавської області.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що предметом позову був не формальний обов`язок відповідача здійснювати прибирання за межами населеного пункту, а наслідки неналежного виконання ним своїх обов`язків у межах населеного пункту, що призвело до утворення стихійного сміттєзвалища поблизу такого населеного пункту, колегія суддів відхиляє, оскільки позов стосувався саме незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про неврахування судом висновків експерта від 29.05.2025 № 626, оскільки згідно з наведеним висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, до недотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у випадку, що досліджується (дії/бездіяльність яких осіб знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з засміченням та забрудненням земельної ділянки) могли призвести дії (бездіяльність) службових осіб КП «Господар», службових осіб КП «Комунсервіс», службових осіб відділу з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства та благоустрою виконавчого комітету Хорольської міської ради.

Отже, вказаний висновок містить припущення щодо можливості спричинення діями (бездіяльністю) службових осіб КП «Господар», службових осіб КП «Комунсервіс», службових осіб відділу з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства та благоустрою виконавчого комітету Хорольської міської ради, порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.

Втім, доказів про те, що до утворення несанкціонованого сміттєзвалища поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області, призвели дії (бездіяльність) Комунального підприємства "Господар" матеріали справи не містять та позивачем надано не було.

Стосовно посилань апеляційної скарги позивача на програму "Покращення благоустрою старостинських округів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на 2022-2024 роки для КП «Господар»" (далі - Програма), відповідно до якої на підприємство покладено обов`язок діяти відповідно до рішень свого засновника та забезпечувати належний санітарний стан території старостинських округів, визначених програмою, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до програми покращення благоустрою старостинських окургів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області на 2022-2024 роки для КП «Господар», затвердженої рішенням сімнадцятої сесії Хорольської міської ради восьмого скликання від 31.08.2021 року № 818, метою програми є визначення й реалізація комплексу заходів, спрямованих на поліпшення загального благоустрою населених пунктів для створення оптимальних умов праці, побуту і відпочинку людей (т. 1 а.с. 67-70).

До зони обслуговування КП «Господар» Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області належать наступні старостинські округи: Андріївський старостинський округ; Покровсько-Багачанський старостинський округ; Вишневий старостинський округ; Мусіївський старостинський округ; Штомпелівський старостинський округ.

Тобто, комплекс заходів, визначений програмою покращення благоустрою старостинських окургів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області для КП «Господар», спрямований на поліпшення загального благоустрою саме населених пунктів.

При цьому, програма не містить приписів про покладення на відповідача обов`язку здійснення вивезення відходів, що знаходяться за межами населених пунктів.

Програма визначає комплекс заходів, спрямованих виключно на благоустрій населених пунктів, і не покладає на підприємство відповідних повноважень чи обов`язків щодо ліквідації стихійних сміттєзвалищ за їх межами.

Також, слід зазначити, що відповідно до розділу І Програми, благоустрій населених пунктів зазначених старостинських округів представляє собою комплекс заходів, спрямованих на створення більш сприятливих, культурних і здоровіших умов життя, трудової діяльності та дозвілля населення. Необхідність комплексного благоустрою територій населених пунктів, продиктоване на сьогоднішній день необхідністю забезпечення проживания людей у більш комфортних умовах та постійно зростаючому добробуті населення. Реалізація програми дозволить здійснити проведення комплексу заходів, у тому числі організаційно-інформаційного характеру, і дозволить досягти необхідного рівня впорядкованості й належного благоустрою та санітарного стану територій.

Водночас, відповідно до пункту 2.1. Статуту КП "Господар", підприємство створено з метою активізації соціально-економічного розвитку населених пунктів, що віднесені до зони обслуговування, експлуатації та розвитку майнового комплексу та житлово-комунального господарства, надання практичної допомоги у створенні робочих місць та надання послуг членам громади, здійснення благоустрою та озеленення зони обслуговування, санітарної очистки, надання ритуальних послуг, виготовлення та реалізація товарів - народного споживання, здійснення торгово-посередницької діяльності, виконання будівельно-монтажних робіт та інші роботи для задоволення потреб населення, - бюджетних установ та суб`єктів господарювання незалежно від йопми власності.

Отже, діяльність КП «Господар» є значно ширшою, ніж здійснення заходів із благоустрою та санітарної очистки територій, та охоплює різні напрями господарської діяльності, спрямовані на забезпечення потреб населення і розвитку житлово-комунального господарства в межах визначеної зони обслуговування.

При цьому ні положення Статуту підприємства, ні положення Програми не містять прямого припису щодо покладення на КП «Господар» обов`язку з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, розташованих за межами населених пунктів. Визначення у Статуті загальних напрямів діяльності підприємства, так само як і закріплення у Програмі заходів із благоустрою населених пунктів, саме по собі не свідчить про виникнення у відповідача такого обов`язку та не може бути самостійною правовою підставою для покладення на нього відповідальності за невиконання робіт, які не віднесені до його компетенції.

Крім того, зазначена Програма містить комплекс заходів лише на 2022-2024 роки, отже на момент звернення позивача до суду зазначена Програма втратила чинність, що також виключає можливість посилання на її положення як на правову підставу заявлених вимог.

До того ж, програма покращення благоустрою старостинських окургів Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області для КП «Господар», не спростовує висновки суду про те, що для визначення відповідального суб`єкта на якого відповідно до Закону № 2320-IX покладено обов`язок щодо ліквідації відходів, необхідно спершу дотриматися порядку встановлення власника відходів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо бездіяльності КП «Господар» саме щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища розташованого поблизу с. Андріївка Лубенського району Полтавської області на земельній ділянці площею 1 485 кв.м. з географічними координатами 49.725809, 33.148761 та зобов`язання забезпечити ліквідацію такого несанкціонованого сміттєзвалища, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження встановлення власника таких відходів у порядку передбаченому чинним законодавством.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі № 440/17470/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 по справі № 440/17470/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

Постанова складена в повному обсязі 26.06.26.