Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №620/3964/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №620/3964/26

Суддя: Наталія БАРГАМІНА

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/3964/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 квітня 2026 року №91 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не мав права виключати його без його згоди зі списків особового складу військової частини у тому випадку, якщо не провів розрахунок, тобто не виплатив усі належні суми.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначив, що оскільки Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України не визначено форма документу, де може бути виражена згода чи незгода на виключення зі списків особового складу військової частини, у військовій частині НОМЕР_1 з усіма військовослужбовцями, що звільняються проводиться бесіда начальником відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , під час якої зокрема узгоджується розрахунок вислуги військової служби, побажання та претензії військовослужбовця до порядку та терміну подання до звільнення, а також згода на звільнення без повного розрахунку. За результатами такої бесіди з колишнім військовослужбовцем військової частини старшим сержантом ОСОБА_1 було складено аркуш бесіди від 01 квітня 2026 року, зі змістом якого його було ознайомлено під підпис.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 № 91 позивача, звільненого наказом командира НОМЕР_2 окремого полку зв`язку (по особовому складу) від «26» березня 2026 року № 37-РС у відставку у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі, вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01.04.2026 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач, вважаючи, що відповідач без згоди позивача у зв`язку з не проведенням розрахунку не мав права виключати останнього зі списків особового складу військової частини у тому випадку, якщо не провів розрахунок, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до пункту 242 Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

У контексті предмету спору в цій справі щодо правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 № 91, суд зауважує, що з вищенаведених норм вбачається, що виключення військовослужбовця, звільненого з військової служби, зі списків особового складу військової частини можливе за умови проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню станом на день виключення. В той же час, виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.

Як слідує зі змісту аркушу бесіди з позивачем від 01.04.2026, останній вказав, що згоден на звільнення без повного розрахунку.

З аркушем бесіди позивач був ознайомлений 01.04.2026, про шо свідчить його особистий підпис.

Будь яких інших доказів, які б свідчили, що позивач не надавав свою згоду на виключення його зі списків особового складу військової частини до проведення з ним усіх необхідних розрахунків, матеріали справи не містять.

З зазначеного слідує, що спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 № 91 був винесений за згодою позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 квітня 2026 року №91 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.06.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua