Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №580/3514/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року справа № 580/3514/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та/або збереження в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо формування, відображення та підтримання стосовно ОСОБА_1 відомостей, які фактично є підставою для його перебування у так званому "розшуку", зокрема шляхом відображення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про звернення до Національної поліції з підстави: “Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК”.

- визнати незаконним та скасувати відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, які є підставою для перебування ОСОБА_1 у так званому "розшуку" та/або для звернення до Національної поліції у зв`язку з нібито непроходженням або відмовою від проходження ВЛК.

- визнати протиправним перебування ОСОБА_1 у так званому "розшуку", сформованому на підставі відомостей, внесених ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як такому, що не передбачений законом та не має належного нормативного і процедурного регулювання.

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , виключивши: відомості про порушення правил військового обліку; відомості про звернення до Національної поліції з підстави: “Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК”; інші похідні відомості, які свідчать про перебування Позивача у так званому "розшуку" на підставі зазначених записів.

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію України та інші уповноважені державні органи про припинення розшуку ОСОБА_1 та про відсутність правових підстав для його подальшого перебування у так званому "розшуку" у зв`язку з нібито непроходженням або відмовою від проходження ВЛК.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку. 06.04.2026 було сформовано військово-обліковий документ Позивача, у якому відображені відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У цьому документі прямо зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 — ІНФОРМАЦІЯ_4 (Монастирище). У цьому ж документі відображено: статус: «Порушення правил військового обліку»; причина звернення до Національної поліції: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК»; дата звернення: 15.11.2025; водночас: «Постанова ВЛК — Придатний», дата ВЛК — ІНФОРМАЦІЯ_5 ; також: «Дані уточнено вчасно», дата уточнення — 02.12.2025. Таким чином, у військово-обліковому документі Позивача одночасно відображаються взаємовиключні відомості: з одного боку — дані, які стали підставою для звернення до Національної поліції та фактичного перебування особи у так званому “розшуку”, з іншого боку — дані про проходження ВЛК та наявність постанови ВЛК “Придатний”. З метою досудового врегулювання спору представником Позивача - адвокатом Євдокіменком С.А. - 05.03.2026 було подано клопотання до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Монастирище), у якому просилося внести зміни до Реєстру, прибрати відомості про порушення правил військового обліку та повідомити Національну поліцію та інші державні органи про припинення розшуку. Подане клопотання було належним чином підписано електронним підписом 05.03.2026 о 13:44:58, а цілісність даних і чинність підпису підтверджено протоколом перевірки підпису. Однак станом на момент звернення до суду спірні відомості у Реєстрі не усунуті та продовжують відображатися у військово-обліковому документі Позивача, сформованому 06.04.2026. Тобто самі відомості Реєстру підтверджують, що після 15.11.2025 відбулися події, які щонайменше вимагали актуалізації і перегляду негативного запису, а тому підтримання станом на 06.04.2026 відомостей про порушення правил військового обліку та підстави для звернення до Національної поліції є необґрунтованим і протиправним. Право особи вимагати виправлення таких відомостей прямо передбачене Законом про Реєстр.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив в якому вказав, що у позовній заяві представник позивача вказує, що у військово-обліковому документі ОСОБА_1 одночасно відображаються взаємовиключні відомості: з одного боку – дані, які стали підставою для звернення до Національної поліції та фактичного перебування особи у так званому “розшуку”, з іншого боку – дані про проходження ВЛК та наявність постанови ВЛК “Придатний”. Твердження представника позивача про взаємовиключність зазначених відомостей безпідставна. Згідно з відомостями АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 рішенням військово – лікарської комісії від 14.10.2024 року визнаний придатним до проходження військової служби. Відповідно до п.3.8 Наказу МОУ № 402/2008 п. 69 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Відповідно до пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до ПКМУ № 1487 від 30.12.2023 року), п. 69 ПКМУ № 560, військовозобов`язаний громадянин України повинен пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Звертаю увагу суду на те, що електронне звернення в АІТС «Оберіг» за № Е3913938 направлено до Нацполіції 15.11.2026 року (причина подання – не проходження (відмова від проходження військово – лікарської комісії) п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист») (додаток 1*), тоді як військово – лікарську комісію ОСОБА_1 пройшов 19.11.2026 року та визнаний придатним до проходження військової служби. Особа може порушувати правила військового обліку, проте наслідком такого порушення не завжди є притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, й складення протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, незважаючи на те, що позивач не притягнутий до адміністративної відповідальності, на цей час відсутні підстави стверджувати, що він не допустив порушення правил військового обліку.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У застосунку “Резерв+” в Електронному кабінеті позивача відображається інформація про порушення правил військового обліку.

Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу”, ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Приписами ч. 7 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п. 79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з ч. 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

1) допризовники громадяни чоловічої статі віком до 18 років;

2) призовники громадяни віком від 18 до 25 років, що приписані до призовних дільниць;

3) військовослужбовці громадяни, які проходять військову службу;

4) військовозобов`язані громадяни, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

5) резервісти громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон України № 1951), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За приписами ст. 5 Закону України № 1951, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно зі ст. Прикінцевих положень, частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в такій редакції:

"1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Відповідно до пункту 4 Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктом 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2024 №560, передбачено, що резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Пунктом 74 цього ж Порядку передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Відповідно до п.3.8 Наказу МОУ № 402/2008 п. 69 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Крім того, згідно ч.1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

До того ж, згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

При цьому, із паперової копії військово-облікового документу позивача із “Резерв+” вбачається, по позивачем на виконання вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” оновлені дані 02.12.2025.

Разом з тим, електронне звернення в АІТС «Оберіг» за № Е3913938 направлено до Нацполіції 15.11.2026 року (причина подання – не проходження (відмова від проходження військово – лікарської комісії) п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист») (додаток 1*), тоді як військово – лікарську комісію ОСОБА_1 пройшов 19.11.2026 року та визнаний придатним до проходження військової служби.

Тобто, позивач пройшов ВЛК вже після внесення звернення до Нацполіції.

Таким чином, позивачем під час дії воєнного стану, медичний огляд, з метою встановлення придатності до військової служби вчасно не пройдено, тому на момент звернення до Нацполіції відповідач діяв правомірно.

Враховуючи обов`язок чоловіків у віці від 25 до 60 років під час дії воєнного стану пройти ВЛК з метою визначення придатності до військової служби, та відсутність доказів вчасного проходження позивачем ВЛК під час дії воєнного стану, суд зазначає, що дії відповідача є провомірними.

Встановлені у справі обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом вилучення спірного запису, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII), до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

Суд зазначає, що запис у застосунку Резерв+ про порушення позивачем правил військового обліку, на необхідності вилучення якого наполягає позивач, може вважатися лише сповіщенням з метою повідомлення особи про те, що стосовно нього можуть бути вжиті заходи з метою доставлення для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача вилучити відомості із Реєстру.

Разом з тим, наявність в Реєстрі інформації про порушення військового обліку не є видом чи формою адміністративної відповідальності, тому закінчення строків притягнення до відповідальності не свідчить про необхідність виключення з Реєстру відомостей про неприбуття особи за повісткою до ТЦК, або не проходженням ВЛК, що є службовими даними, які підлягають внесенню до Реєстру.

Військовий облік є безперервним процесом, який вимагає актуальної інформації про військовозобов`язаних для забезпечення мобілізаційної готовності.

Збереження інформації про порушення правил військового обліку в Реєстрі (навіть якщо строки адміністративної відповідальності закінчилися) є важливим для цілей актуалізації даних та моніторингу виконання військового обов`язку.

Вимога щодо самостійного прибуття особи для скасування позначки спрямована на забезпечення виконання позивачем його обов`язку з`явитися до ТЦК для оновлення своїх даних та з`ясування обставин його військово-облікового статусу, а не на накладення штрафу.

Це механізм забезпечення належного військового обліку, який відрізняється від карального заходу. Неможливість накласти штраф не означає, що держава повинна втратити критично важливу інформацію про неявку або можливість забезпечити виконання особою її безперервного обов`язку з`явитися та оновити свої записи.

Окремо суд зазначає, що ніякого адміністративного провадження стосовно позивача не існує, тобто позивача не притягували до адміністративної відповідальності та не накладали на нього будь-які адміністративні стягнення.

Наявність в ЄДРПВР запису не є ні адміністративним стягненням, ні видом адміністративної відповідальності, тому що цього не передбачено в КУАП.

Реєстр є базою даних, яка відображає статус особи щодо виконання нею військового обов`язку.

Внесення такої інформації до Реєстру є необхідним для належного військового обліку і не порушує презумпцію невинуватості щодо притягнення до відповідальності, а відображає факт недотримання зобов`язання, що вимагає подальших дій для забезпечення мобілізаційної готовності.

Також суд констатує, що наявність в ЄДРПВР інформація жодним чином не порушує його права.

Відтак, суд дійшов переконання, що дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Реєстру та звернення до Національної поліції вчинені на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, з метою забезпечення належного військового обліку та мобілізаційної готовності держави.

Внесення інформації до Реєстру є необхідним для відображення актуального статусу військовозобов`язаного та забезпечення достовірності даних для цілей мобілізації, і не є порушенням презумпції невинуватості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат у цій справі судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Справу розглянуто з урахуванням щорічної відпустки головуючого судді з 08 червня 2026 по 23 червня 2026, у перший робочий день - 24.06.2026.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ