Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №580/3834/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №580/3834/26

Суддя: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року справа № 580/3834/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Кульчицького С.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 03.12.2025 136/16, про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він перебуває на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_4 та має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (має дружину з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання та за наявності у неї онкологічного захворювання). У зв`язку із цим, 01.12.2025 позивач через ЦНАП звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви додав копії: свідоцтва про шлюб; довідки до акту огляду МСЕК дружини ОСОБА_2 ; пенсійного посвідчення дружини ОСОБА_3 ; медичних документів про захворювання дружини ОСОБА_2 ; витяги з реєстру територіальної громади. Рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.12.2025 №136/16 відмовлено у наданні відстрочки. Підставою відмови вказано: Не надано документів, що підтверджували б дружини заявника захворювання саме у теперішній час та/або причину інвалідності, додану довідку не можна вважати належним та допустимим доказом наявності підстав. Позивач вважає цю відмову протиправною.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до ст. 162 ч. 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

01.12.2025 через ЦНАП ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заяво про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

До вказаної заяви додав копії: свідоцтва про шлюб; довідки до акту огляду МСЕК дружини ОСОБА_2 ; пенсійного посвідчення дружини ОСОБА_3 ; медичних документів про захворювання дружини ОСОБА_2 ; витяги з реєстру територіальної громади.

Рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.12.2025 №136/16 відмовлено у наданні відстрочки. Підставою відмови вказано: Не надано документів, що підтверджували б дружини заявника захворювання саме у теперішній час та/або причину інвалідності, додану довідку не можна вважати належним та допустимим доказом наявності підстав.

Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент звернення до суду строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та праві законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).

За визначенням ст. 1 Закону №3543-ХІІ комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, п. 12 ч.1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким зокрема, визначено процедуру надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

На підставі п.п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Додатком 5 до Порядку №560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зокрема, за підставами, визначеними п.12 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII, надаються такі документи, що підтверджують право на відстрочку: свідоцтво про шлюб та одиніз документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 16.02.1991 укладено шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК від 26.06.2019 серії 12ААБ №461368, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 3 групи. Причина інвалідності Загальне захворювання.

Під час установлення інвалідності ОСОБА_3 , Міжрайонною МСЕК №2 складно індивідуальну програму реабілітації інваліда від 26.06.2019 №3709. У п.11 вказаної програми реабілітації зазначено: Клініко функціональний діагноз та код за МКХ-10-3.1/C50.

Відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров`я (відомий як ICD-10 або МКХ-10), визначено, код хвороби С50, що означає Злоякісне новоутворення молочної залози.

Отже, вказаною програмою реабілітації від 26.06.2019 (так само як довідка до акту огляду МСЕК від 26.06.2019) підтверджено, що ОСОБА_3 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, що відповідно до п.12 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII є підставою для надання позивачу, як чоловіку, відстрочки від призову на військову служу під час мобілізації.

Стосовно не зазначення у довідці до акту огляду МСЕК від 26.06.2019 серії 12ААБ №461368 причин встановлення інвалідності, слід звернути увагу на вимоги Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (яке було чинним станом на час установлення дружині ОСОБА_3 інвалідності).

Відповідно до п.26 вказаного Положення особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. І група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання.

Відтак, відповідно до вказаних норм, у довідці до акту огляду МСЕК від 26.06.2019 серії 12ААБ №461368 причиною встановлення інвалідності ОСОБА_3 зазначено «Загальне захворювання».

Водночас, відповідно до п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

При цьому, Наказом МОЗ від 08.10.2007 № 623 затверджено Форму індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями.

Відтак, саме у індивідуальній програмі реабілітації інваліда від 26.06.2019 №3709 конкретизовано діагноз, який став причиною інвалідності - С50, що означає Злоякісне новоутворення молочної залози.

Наявність онкологічного захворювання ОСОБА_3 підтверджена іншими численними медичними документами щодо установлення діагнозу, отримання хіміо та променевої терапії, оперативного втручання, лікування, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

На підставі ч.2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів 3 особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також, на підставі п. 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. В пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, вказано: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

У пункті 2.3 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2018 року у справі № 7-р/2018 цим судом зроблено висновок, що "... В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Конституційний Суд України вважає, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду України "цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого наявність можливості у особи передбачати дії цих органів" (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 8 червня 2016 року № 3- рп/2016).

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17 викладено правові позиції про те, що "Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо в відносно правильними (законними). Таким чином, дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом".

Як зазначено вище, нормативно-правовим актом, яким регулюються умови надання відстрочки визначені ст.23 Закону №3543-XII, зокрема п. 12 ч.1 ст.23 передбачає що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Враховуючи факт установлення ОСОБА_3 3 групи інвалідності внаслідок онкологічного захворювання, вирішення питання надання відстрочки у даному випадку не є дискреційним повноваженням відповідача.

Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

3 огляду на викладене, рішення Комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом від 03.12.2025 №136/16, яким відмовлено у наданні відстрочки ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому понесені позивачем судові витрати, в сумі 1331,20 грн за сплату судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 03.12.2025 №136/16, про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua