Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №560/8846/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8846/25

РІШЕННЯ

іменем України

26 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_5 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_6 , в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_5 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 25.03.2022 по 18.06.2022 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.03.2022 по 18.06.2022 посадового окладу, окладу за військовим званням за період служби та індексацію грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 20.06.2022 по 01.02.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.06.2022 по 01.02.2023 посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані щорічні календарні відпустки за період служби, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період служби та індексацію грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані щорічні календарні відпустки за період служби, із розрахунку місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_6 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 01.02.2023 по 01.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_6 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового 01.02.2023 по 01.05.2023 посадового окладу, окладу за військовим званням та індексацію грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушено право позивача на отримання належного грошового забезпечення.

До суду надійшов відзив, в якому військова частина НОМЕР_6 просить відмовити в задоволенні позовних вимог, звернених до неї. Зазначає, що не є належним відповідачем, оскільки з 01.08.2022 військова частина НОМЕР_6 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 . Крім того, відсутні правові підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача.

До суду надійшов відзив, в якому військова частина НОМЕР_1 просить відмовити в задоволення позовних вимог. Зазначає, що нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення здійснено відповідно до вимог законодавства. При цьому, військова частина НОМЕР_1 є неналежним відповідачем, оскільки з 20.06.2022 по 30.07.2022 знаходилась на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 01.08.2022 по 01.01.2025 - у військовій частині НОМЕР_3 .

До суду надійшла відповідь на відзиви військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_6 , в якій позивач зазначив, що відповідачі не спростували наведених у позовній заяві обставин.

До суду надійшли додаткові пояснення, в яких військова частина НОМЕР_2 просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення. Також зазначає, що позивач 01.02.2023 та з 28.04.2023 по 01.05.2023 не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 .

До суду надійшов відзив, в якому військова частина НОМЕР_2 просить відмовити в задоволенні позову до військової частини НОМЕР_6 , військової частини НОМЕР_2 , оскільки відсутні підстави для їх задоволення.

До суду надійшов відзив, в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача.

До суду надійшов відзив, в якому військова частина НОМЕР_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з відсутністю підстав для їх задоволення.

До суду надійшов відзив, в якому військова частина НОМЕР_4 просить позовні вимоги залишити без задоволення. Зазначає, що не вважає себе правонаступником переформованої військової частини НОМЕР_5 . Це зумовлює відсутність законних підстав для зобов`язання військової частини НОМЕР_4 здійснювати позивачу нові нарахування та їх виплати.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 заяви Військової частини НОМЕР_6 та Військової частини НОМЕР_2 про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено первісного відповідача Військову частину НОМЕР_6 її правонаступником Військовою частиною НОМЕР_2 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2026 залучено до участі у справі №560/8846/25 в якості других відповідачів Військову частину НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено первісного відповідача Військову частину НОМЕР_5 її правонаступником Військовою частиною НОМЕР_4 .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідачів відмовлено.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду та заяви про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_7 , видане 06.10.2023).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 25.03.2022 №21 позивач з 25.03.2022 зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

У довідці Військової частини НОМЕР_5 від 04.04.2022 №306 також зазначено, що позивач з 25.03.2022 призваний за мобілізацією та перебуває на військовій службі.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 16.06.2022 №98 позивача з 16.06.2022 виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення.

Позивач з 20.06.2022 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення (витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.06.2022 №12) та з 31.01.2023 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення (витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.01.2023 №34).

Військова частина НОМЕР_1 знаходилась на фінансовому забезпеченні: з 01.08.2022 по 01.01.2025 - в військовій частині НОМЕР_3 ; з 20.06.2022 по 30.07.2022 - в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 з 02.02.2023 по 27.04.2023, що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 02.02.2023 №33 та від 27.04.2023 №121.

У період з 02.02.2023 по 27.04.2023 нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу здійснювала військова частина НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебувала військова частина НОМЕР_6 .

Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_6 та військової частини НОМЕР_5 з заявами від 03.03.2025, зокрема, щодо перерахунку грошового забезпечення.

За результатами розгляду заяви позивача, військова частина НОМЕР_6 листом від 01.04.2025 №1481/3/590 повідомила, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103 яким, зокрема, в пункт 4 Постанови №704 були внесені зміни.

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, розрахункова величина для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинна бути визначена шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №420/6572/22.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1762,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2270,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2684,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2024 встановлено в сумі 3028,00 грн.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX ""Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 встановлено в сумі 3028,00 грн.

Отже, редакції законів України про державний бюджет свідчать про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Щодо твердження військової частини НОМЕР_4 , що вона не є правонаступником переформованої військової частини НОМЕР_5 , то суд вважає його безпідставним з урахуванням такого.

Військова частина НОМЕР_5 у зв`язку з виданням директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних сил України від 03.04.2025 №Д-321/42/дск переформована у Військову частину НОМЕР_4 , яка визначена правонаступником військових частин, зокрема, НОМЕР_5 .

Відсутність у директиві окремого слова «правонаступництво» сама по собі не свідчить про відсутність правонаступництва як такого, якщо з її змісту та супровідних документів вбачається факт переформування військового формування із визначенням конкретної частини, що продовжує його діяльність.

Стосовно посилання військової частини НОМЕР_4 на те, що фінансово-бухгалтерські документи щодо ОСОБА_1 за час його служби у військовій частині НОМЕР_5 не передавалася до військової частини НОМЕР_4 (довідка військової частини НОМЕР_4 від 16.06.2026 №2124/17266), то суд оцінює його критично. Зазначене не спростовує факту правонаступництва у матеріально-правовому розумінні, оскільки питання внутрішнього фінансового підпорядкування та документообігу є організаційними і не визначають правонаступництво стосовно зобов`язань за судовим рішенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протиправними є дії відповідачів щодо обчислення і виплати позивачу з 25.03.2022 по 16.06.2022, з 20.06.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.01.2023, з 01.08.2022 по 31.01.2023, з 02.02.2023 по 27.04.2023 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за періоди з 25.03.2022 по 16.06.2022, з 20.06.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.01.2023, з 01.08.2022 по 31.01.2023, з 02.02.2023 по 27.04.2023, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, відповідно, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (станом на 01.01.2022), Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (станом на 01.01.2023), та з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог, звернених до військової частини НОМЕР_1 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, то суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Приписами пункту 1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

За приписами пункту 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до пункту 1 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2 розділу XXIII Порядку №260 визначено, що грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Згідно з пунктом 6 розділу XXIII Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення є правом, а не обов`язком керівника, та рішення про їх надання приймається на підставі поданого військовослужбовцем відповідного рапорту.

Проте, доказів звернення з відповідним рапортом про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, позивач не надав. Тобто відсутні докази дотримання позивачем існуючої чіткої процедури, яка передує отриманню зазначених складових грошового забезпечення.

Зважаючи на те, що позивач з відповідними рапортами не звертався до відповідача та доказів цього до суду не надано, суд зазначає, що у відповідача не виник обов`язок здійснювати виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, оскільки право ініціювати виплати вказаних видів забезпечення належить виключно військовослужбовцю. Таким чином, відсутні підстави для задоволення зазначеної частини позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині інших складових грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, то суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про їх нарахування та виплату.

Водночас, суд зазначає, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів належного позивачу грошового забезпечення.

Крім того, враховуючи період проходження позивачем військової служби у військової частини НОМЕР_1 , а також, її знаходження на фінансовому забезпеченні з 01.08.2022 у військовій частині НОМЕР_3 та попереднє перебування на фінансовому забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_2 , то кінцевою датою спірного періоду, початковою датою якого є 20.06.2022, слід зазначити 31.07.2022, а не 30.07.2022.

Щодо позовних вимог у частині спірного періоду з 17.06.2022 по 18.06.2022, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 16.06.2022 №98 позивача з 16.06.2022 виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення.

Стосовно позовних вимог у частині спірного періоду з 01.02.2023 по 01.02.2023, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки згідно з витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.01.2023 №34 позивач з 31.01.2023 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Щодо позовних вимог у частині спірного періоду з 01.02.2023 по 01.02.2023, з 28.04.2023 по 01.05.2023, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_6 з 02.02.2023 по 27.04.2023.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи відсутність судових витрат у цій справі, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 25.03.2022 по 16.06.2022 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25.03.2022 по 16.06.2022, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (станом на 01.01.2022), та з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 20.06.2022 по 31.07.2022 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.06.2022 по 31.07.2022, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (станом на 01.01.2022), та з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 01.08.2022 по 31.01.2023 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.01.2023, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, відповідно, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (станом на 01.01.2022), Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (станом на 01.01.2023), та з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 02.02.2023 по 27.04.2023 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.02.2023 по 27.04.2023, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (станом на 01.01.2023), та з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 )

Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 ) Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_12 ) Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_13 )

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк