Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №557/1637/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року

м. Рівне

Справа № 557/1637/25

Провадження № 22-ц/4815/773/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом Думою Юлією Ігорівною на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року (ухвалене у складі судді Пацка Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, –

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Гощанського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовувала тим, що у них з відповідачем є спільний син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається в Рівненському державному гуманітарному університеті, а саме: він є здобувачем другого (магістерського) рівня освіти 1 курсу педагогічного факультету на денній формі навчання. Термін його навчання з 08 вересня до 31 грудня 2026 року.

Відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання сина, оскільки перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації та отримує відповідне грошове забезпечення.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 вересня 2025 року та до закінчення нею навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання – задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 вересня 2025 року і до закінчення нею навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 , через представника – адвоката Думу Юлію Ігорівну, оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, невірно застосовані норми матеріального права у зв`язку з неправильним тлумаченням закону, що призвело до помилкового вирішення справи.

Позивачка не довела належність свого статусу як суб`єкта звернення до суду, оскільки повнолітній син фактично проживає з обома батьками, що виключає можливість стягнення аліментів лише на користь матері.

Крім того, позивачка не довела реальної потреби дитини у матеріальній допомозі.

Суд першої інстанції не врахував стан здоров`я відповідача, що прямо передбачено п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України та підтверджено практикою Верховного Суду.

Відповідач перебуває на військовій службі та отримує грошове забезпечення, з якого вже сплачує 1/4 частки доходу на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 25.09.2025 у справі № 569/19510/25.

Таким чином, визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/4 частки доходу є надмірним та таким, що порушує баланс інтересів сторін. Справедливим і законним є визначення розміру аліментів у 1/8 частки доходу відповідача з урахуванням рівності обов`язків обох батьків та фактичних обставин справи.

Просить скасувати рішення Гощанського районного суду Рівненської області від

28.01.2026 у справі № 557/1637/25 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина. У разі якщо суд визнає наявність підстав для стягнення аліментів — змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів та ухвалити нове рішення, яким встановити розмір аліментів на утримання повнолітнього сина у 1/8 частки всіх видів доходу відповідача, з урахуванням рівності обов`язків обох батьків, стану здоров`я відповідача.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками повнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

ОСОБА_3 є студентом педагогічного факультету спеціальності Фізична культура і спорт, денної державної форми навчання Рівненського державного гуманітарного університету, термін навчання з 08 вересня 2025 року по 31 грудня 2026 року, що підтверджується довідкою № 517/54-29 від 08 вересня 2025 року, виданою Рівненським державним гуманітарним університетом (а.с. 6).

Оскільки повнолітній син відповідача продовжує навчання, а відповідач, за твердженням ОСОБА_1 , допомоги на утримання сина не надає, остання звернулася до суду із цим позовом.

Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов висновку про те, що відповідач як батько зобов`язаний утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а тому повинен сплачувати аліменти у заявленому до стягнення позивачкою розмірі – 1/4 частина усіх видів доходів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 працевлаштований у військовій частині НОМЕР_2 на посаді штаб-сержанта 3 категорії групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень, з грошовим забезпеченням 25410,86 грн (у вересні 2025 та жовтині 2025 року), що підтверджується довідкою про доходи № 37 від 25.11.2025.

Окрім повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сторони також є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти, у розмірі 1/4 частини всіх доходу відповідача, на підставі судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 25.09.2025 у справі № 569/19510/25.

Згідно доданої до апеляційної скарги медичної документації, ОСОБА_2 хворіє на псоріаз, у зв`язку з чим 05.02.2026 року був госпіталізований до КП "Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер РОР".

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено Верховним Судом у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17(провадження № 61-20178св18) при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , місцевий суд правильно визначив обставини справи, те що повнолітній син сторін продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, однак не правильно визначив її розмір – 1/4 частини всіх видів доходів відповідача.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

Позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини доходу батька, що складає 6 352,715 грн.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки, що видана деканом педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету від 08 вересня 2025 року № 517/54-29, син сторін ОСОБА_3 навчається за державною формою навчання, а освітній заклад розташований в тому ж місці, де зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 (м. Рівне).

Враховуючи обставини справи, зокрема, факт стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання іншої дитини сторін у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, рівність прав обов`язків обох батьків щодо утримання дітей, за умов недоведеності заявленого позивачкою розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, апеляційний суд висновку, що розмір аліментів необхідно зменшити до 1/8 частини доходу відповідача.

Доводи апеляційної скарги про неналежність позивачки, оскільки повнолітній син фактично проживає з обома батьками, що виключає можливість стягнення аліментів лише на користь матері, апеляційним судом відхиляються.

Факт реєстрації місця проживання сторін за однією адресою: АДРЕСА_1 , не звільняє відповідача від його обов`язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися.

Апеляційний суд наголошує, що згідно ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Ураховуючи те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних відносин, що виникли між сторонами, не правильно визначив розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ухвалене ним рішення підлягає зміні, а розмір аліментів – зменшенню з 1/4 до 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 вересня 2025 року і до закінчення сином навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником – адвокатом Думою Юлією Ігорівною задовольнити частково.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходу), до 1/8 (однієї восьмої) частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 26 вересня 2025 року і до закінчення нею навчання, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.