Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №526/1306/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1306/26 Номер провадження 33/814/737/26Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 29.04.2026 о 17 годині 56 хвилин в м. Гадяч по вул. Героїв Майдану, 2А, керував автомобілем ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в законному порядку на алкотестер Драггер, результат 1,43 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол ЕПР1 № 653130 від 29.04.2026 року).

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить постанову щодо нього скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови, місцевий суд, посилаючись на неіснуючі та не перевірені докази допустив порушення основних принципів судочинства.

Вказує, що місцевий суд не взяв до уваги, що у своїх клопотаннях про відкладення розгляду справи просив не розглядати справу у його відсутність, оскільки такий розгляд порушує його право на захист.

Зазначає, що до клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням за основним місцем роботи він надавав копію відрядження, але оскільки клопотання від його дружини в суді не прийняли, остання направляла клопотання поштовим зв`язком та помилково не вклала докази службового відрядження в конверт.

Крім того вказує, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, так само, місцевий суд не наводить жодних обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність та жодних характеризуючих даних, які б свідчили про особу, її майновий стан, та інші.

Заслухавши виступ ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2026 серії ЕРП1 №653130; роздруківкою газоаналізатора Драгер з результатом 1,43 проміле; актом огляду; відеозапису події.

Зі змісту відеозапису вбачається, що після зупинки на вимогу працівників поліції, ОСОБА_1 встав із-за керма автомобіля, погодився пройти огляд на місці зупинки та погодився із результатами алкотестеру. При цьому будь-яких заперечень щодо безпідставної вимоги пройти освідування та безпідставного складання протоколу ОСОБА_1 не висловлював. На відеозаписі він не заперечує, що керував транспортних засобом.

Порядок долучення таких показань, не суперечить вимогам ст. 251 КУпАП.

Наведене спростовує версію ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.

У зв`язку зі наявністю підозр про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з результатом алкотестера Драгер ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння.

Отже, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку його оформлення, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Слід зазначити, що статтею 294 КУпАП визначено вичерпний перелік судових рішень, які має право прийняти суд апеляційної інстанції. Цією нормою закону не передбачене судове рішення у вигляді скасування постанови судді першої інстанції та призначення нового розгляду. Таким чином ОСОБА_1 просить прийняти рішення не передбачене законом.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції має право забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності реалізувати свої права на доступ до правосуддя, що і було зроблено. ОСОБА_1 були роз`яснені його права, в тому числі на правову допомогу, було надано можливість подати додаткові докази, заявити клопотання, довести перед судом правомірність своєї позиції чим він і скористався у суді апеляційної інстанції на власний розсуд. З чого можна зробити висновок, що його право на захист було відновлене.

Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан