Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №500/2476/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2476/26

26 червня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі – ГУНП в Тернопільській області, відповідач), у якому просить:

визнати дії ГУНП в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу у Національну поліцію України вислугу років в Державній кримінально-виконавчій службі України, яка у календарному обчисленні становить 05 років 08 місяців 28 днів, у пільговому обчисленні - 07 років 07 місяців 27 днів, протиправними;

зобов`язати ГУНП в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України, яка у календарному обчисленні становить 05 років 08 місяців 28 днів, у пільговому обчисленні - 07 років 07 місяців 27 днів;

зобов`язати ГУНП в Тернопільській області провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням стажу в Державній кримінально-виконавчій службі України, починаючи з дати прийняття на службу до Національної поліції України з 15.02.2022.

В обґрунтування позову вказує, що позивач проходить службу в органах Національної поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 15.02.2022. До цього у період з 10.02.2016 по 08.11.2021 безперервно проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, календарна вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становила 05 років 08 місяців 28 днів, а у пільговому обчислені - 07 років 07 місяців 27 днів.

22.08.2025 позивач подала рапорт до ГУНП в Тернопільській області про зарахування до стажу служби в поліції її вислуги років у Державній пенітенціарній службі України.

Відповідач у відповідь надіслав лист від 27.08.2025 про відмову у такому зарахуванні з посиланням на те, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII). Державної пенітенціарної служби України у зазначеному переліку немає.

Позивач вважає, що їй безпідставно не зараховано вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції з посиланням на статтю 78 Закону №580-VIII, частину п`яту статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні” від 26.06.2005 №2713-ІV (далі - Закон №2713-ІV) та пункт 5 прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), з яких вбачається, що законодавець поширив дію даних норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

З огляду на вказане позивач вважає дії відповідача щодо незарахування їй до стажу служби в поліції вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України протиправними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

11.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач посилається на положення статті 78 Закону №580-VIII і вказує, що перелік, який визначає зарахування до стажу служби в поліції, є вичерпним. Державної кримінально-виконавчої служби України у зазначеному переліку немає, тому підстав для зарахування стажу в даній службі до стажу служби в поліції для встановлення позивачу надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки також не має. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити (а.с.29-31).

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з позицією ГУНП в Тернопільській області та зазначає, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі Закону №580-VIII (а.с.39-40).

У запереченні відповідач вказує, що діючим законом не передбачено включення стажу служби в органах, на які частково поширюється дія Закону №580-VIII, а саме в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби у поліції; відсутність відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з даного приводу об`єктивно не здатне спричинити порушення прав та інтересів заявника, адже положення підзаконного акта не можу змінювати суті припису закону (а.с.43-45).

Суд, дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 10.02.2016 по 08.11.2021 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, такі обставини визнаються відповідачем і підтверджуються його листом від 07.05.2026 №56968-2026 (а.с.34).

Відповідно до витягу з наказу Державної установи «Центр пробації» від 02.11.2021 № 266/К “Про особовий склад” старшого інспектора Чортківського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_1 звільнено з 08.11.2021 відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). У наказі зазначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 05 років 08 місяців 28 днів, а у пільговому обчислені складає 07 років 07 місяців 27 днів (а.с.12).

Згідно з витягом з наказу ГУНП в Тернопільській області №50 о/с від 15.02.2022 “По особовому складу” позивач проходить службу в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 15.02.2022 (а.с.11).

22.08.2025 позивач подала рапорт до ГУНП в Тернопільській області, в якому просила зарахувати їй до вислуги років у поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, а також провести відповідний перерахунок грошового забезпечення із врахуванням такого стажу (а.с.13).

У відповіді №106151-2025 №27.08.2025 ГУНП в Тернопільській області на цей рапорт від 22.08.2025 зазначено, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України “Про Національну поліцію”. Державної кримінально-виконавчої служби України у зазначеному переліку немає. Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для зарахування стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (а.с.16).

Не погоджуючись з діями ГУНП в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII.

Частинами першою-другою статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною першою статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частина друга статті 78 Закону № 580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Як визначено частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Як визначено частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII, під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Судом встановлено, що позивач до служби в Національній поліції проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.02.2016 по 08.11.2021.

01.01.2004 набрав чинності Кримінально-виконавчий кодекс України, пунктом 5 «Прикінцеві положення» якого було установлено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України “Про міліцію”, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” від 23.06.2005 № 2713-IV.

Відповідно до частини першої статті 6 цього Закону Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Як установлено частиною першою статті 14 Закону №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

За приписами частини другої статті 14 названого Закону служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

За змістом частини четвертої статті 14 Закону №2713-IV громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу.

Також відповідно до частин шостої, сьомої статті 14 цього Закону особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; 4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби; 5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.

Частина п`ята статті 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію”, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

У попередніх редакціях частини п`ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10.11.2015 та від 06.12.2016) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України “Про міліцію”, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV. Згідно з преамбулою Статуту його дія поширюється і на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 (стосувалася зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13.05.2010 по 03.07.2017 у Державній кримінально-виконавчій службі) дійшов правового висновку, що на працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України “Про державну службу”), під час проходження ними служби в період, що досліджується (13.05.2010 по 03.07.2017), розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України “Про міліцію” та відповідні норми Закону України “Про Національну поліцію”, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Цей висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 01.08.2023 у справі №240/30024/21, в якій касаційний суд зазначив, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а тому має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому наведені правові висновки касаційного суду підлягають до врахування судом у цій справі у подібних правовідносинах.

З огляду на наведене на позивача під час проходження служби в період з 10.02.2016 по 08.11.2021 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та він мав такий же правовий статус, як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем безпідставно не зараховано стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. При цьому у цілях встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби зараховується календарно.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУНП в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.02.2016 по 08.11.2021 та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу цей період до стажу служби в поліції.

Позов у цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання ГУНП в Тернопільській області провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням стажу в Державній кримінально-виконавчій службі України, починаючи з дати прийняття на службу до Національної поліції України з 15.02.2022, то суд зауважує, що відповідач ще не здійснював перерахунку стажу служби в поліції позивачу на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого перерахунку будуть порушені.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, то позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням стажу в Державній кримінально-виконавчій службі України, починаючи з дати прийняття на службу до Національної поліції України з 15.02.2022, є передчасними та задоволенню не підлягають. Крім того, зазначення у резолютивній частині судового рішення інших відомостей, окрім тих, стосовно яких виник спір, процесуальним законодавством не передбачено.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 665,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 21.04.2026 (а.с.17).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (вулиця Валова, 11, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 40108720) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.02.2016 по 08.11.2021.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.02.2016 по 08.11.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.