Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №760/3542/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3542/26

1-кп/760/2924/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м.Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Сімферополь АР Крим, з вищою освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Не пізніше 29.07.2024, громадянка України ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України та невизнання рф державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях, з мотивів непогодження з політикою чинної влади та підтримки входження тимчасово окупованих територій до складу рф, виник умисел на завдання шкоди національним інтересам України, утвердження тимчасової окупації частини території України, становлення та зміцнення окупаційної влади рф та створених нею нелегітимних органів на тимчасово окупованій території АР Крим.

З метою реалізації вказаного умислу, не пізніше 29.07.2024 достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, неодноразово розповсюджувались у засобах масової інформації та мережі Інтернет, громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим - м. Сімферополь, з метою завдання шкоди Україні, заручившись підтримкою представників окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово-окупованій території, а саме т.зв. «Администрации города Симферополя Республики Крым», діючи умисно, достовірно знаючи про нелегітимність таких органів, добровільно зайняла посаду «Начальника управления кадровой работы, муниципальной службы и противодействия коррупции администрации города», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора , усвідомлюючи нелегітимність таких органів.

У період з 2014 року по теперішній час ОСОБА_5 безперервно займає зазначену посаду, яка у межах наданих окупаційною адміністрацією повноважень забезпечує кадрову політику, проходження служби, розвиток персоналу та запобігання корупції на тимчасово окупованій території АР Крим.

Так, на виконання покладених на ОСОБА_5 повноважень, пов`язаних зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, передбачених «Положением об управлении кадровой работы, муниципальной службы и противодействию коррупции», вона здійснює загальне керівництво Управлінням, забезпечує виконання покладених на нього завдань і функцій, розподіляє обов`язки між працівниками в межах їх посадових повноважень, представляє інтереси Управління у взаємовідносинах з іншими органами так званої адміністрації, забезпечує розроблення та затвердження положень, посадових інструкцій та інших організаційно-розпорядчих документів, здійснює контроль за якістю й своєчасністю виконання працівниками посадових обов`язків, дотримання трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог, обмежень і заборон, установлених чинним законодавством, а також у межах своєї компетенції вносить пропозиції щодо призначення, заохочення чи притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, підписує та візує документи й надає обов`язкові до виконання доручення.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю розкаялася.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачена та її захисник не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Зазначені дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

При призначенні виду покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_5 раніше не судима, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, також суд враховує ставлення обвинуваченої до вчиненого, поведінку до та після вчинення злочину, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність тяжких наслідків від злочину.

Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченої, яка не працює, є вдовою, в період воєнного стану на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, відповідно до статті 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування на рахунок ЗСУ 500 000 гривень 00 копійок.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинені обвинуваченій ОСОБА_5 діяння є тяжким злочином, суд приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов`язків.

Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинувачену, її щире бажання виправитись, відсутність тяжких наслідків від злочину, добровільний перерахунок в сумі 500 000 гивень 00 копійок на потреби ЗСУ, її похилий вік та стан здоров`я суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити її від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст. ст. 75, 76 КК України.

Підстави для призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на її щиросердечне каяття, - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_5 на підставі ст.124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, та органах місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши ОСОБА_5 з під вартив залі суду.

Речові докази: паспорт громадянина російської федерації для виїзду за кордон N? НОМЕР_1 , виданий на ім?я « ОСОБА_6 » від 26.08.2025; паспорт громадянина України для виїзду за кордон N? НОМЕР_2 , виданий на ім?я « ОСОБА_7 » від 19.07.2024;готівкові кошти в сумі 2000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США; готівкові кошти в сумі 250 турецьких лір, купюрами номіналом по 200 лір - 1 шт., 10 лір - 3 шт., 20 лір - 1 шт.;готівкові кошти в сумі 90 євро, купюрами номіналом по 20 євро - 4 шт., 10 євро - 1 шт., готівкові кошти в сумі 20 доларів США, купюрами номіналом по 10 доларів - 2 шт.; мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A51, серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ; паспорт громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_7, виданий на ім?я « ОСОБА_8 » від 01.10.2025; паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_6 виданий на ім?я « ОСОБА_8 » від 09.02.2018; грошові кошти в сумі 21 000 євро, купюрами номіналом по 100 євро - 140 шт., 50 євро - 94 шт., 20 євро - 5 шт. - повернути законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_5 - 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 00 копійок за проведення експертизи № СЕ 26-107/1 від 23.03.2026.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1