Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №755/8468/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8468/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202610504000491 від 13.05.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ташкент, Узбекистан, українки, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої в останнє вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , 13 травня 2026 року, приблизно о 16 год. 20 хв., проходила по вул. Будівельників, 8 в м. Києві, де на землі знайшла ємність з полімерного матеріалу синього кольору та побачила, що всередині знаходяться кристалічна речовина світлого кольору. Будучи особою, що вживає психотропні речовини, ОСОБА_3 усвідомила, що у вищевказаній речовині світло зеленого кольору міститься заборонена психотропна речовина PVP.

В цей час, у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на незаконне придбання для подальшого власного вживання психотропної речовини. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підняла із землі знайдену ємність з полімерного матеріалу синього кольору з кристалічною речовиною світлого кольору, тим самим вчинила безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання психотропної речовини.

В подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_3 помістила незаконно придбану нею ємність з полімерного матеріалу синього кольору, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світлого кольору до правої кишені власних джинсів та попрямувала у власних справах, чим стала незаконно зберігати психотропну речовину, для власного вживання без мети подальшого збуту.

Того ж дня, а саме 13 травня 2026 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 25 працівниками поліції було затримано ОСОБА_3 , яка повідомила, що зберігає при собі заборонену психотропну речовину.

В подальшому, 13 травня 2026 року в період часу з 17 год. 33 хв. по 17 год. 40 хв. в ході проведення обшуку затриманої особи, що проводився на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 25, в присутності двох понятих та під час безперервної відеозйомки у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено ємність з полімерного матеріалу синього кольору, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світлого кольору, яку вона незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку експерта, в наданій на дослідження кристалоподібній речовині синього кольору міститься особливо небезпечна психотропна, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP у речовині становить 0,234 г.

PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала повністю, та показала, що дійсно придбала через мережу інтернет наркотичну речовину, та 13.05.2026 року перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Будівельників, у першій половині дня була зупинена працівниками поліції , які під час поверхневого одягу вилучили у неї наркотичну речовину у синій колбі, яку вона придбала через мережу інтернет, зазначила, що є особою яка вживає наркотичні засоби, намагалася покинути вживати наркотичні засоби, однак безуспішно. Зокрема зазначила, що жалкує про скоєне, вину визнає у повному обсязі.

Розуміє, що її дії були незаконними, у скоєному щиро кається, всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місце скоєння нею кримінального правопорушення відповідають дійсності.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст всіх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: висновку експерта № СЕ-19/111-26/26850- НЗПРАП від 20.05.2026 року, постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 13.05.2026 року, 20.05.2026 року та документів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 .

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року, після засудження за цією статтею, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, її ставлення до скоєного - вину визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, дані про її особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити їй покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.

Крім цього, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України та призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 (трьох) років пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, за ч. 3 ст. 307 КК України, з урахуванням положень ч.1 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна, окрім житла. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна, окрім житла. На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_3 даним вироком частково приєднати невідбуту нею частину покарання за попереднім вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26.08.2024 року і остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, за яке вона засуджується цим вироком, не відбувши покарання призначене вироком Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року, яким вона засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 71 КК України, за правилами ст. 72 КК України.

На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченої, та буде достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, вирішено до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року, з урахуванням положень ст. 72 України, та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази, а саме: речовина, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, масою 0, 234 г., які після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів разом із первинним упакуванням поміщено до поліетиленового спец.пакету № 6633440, що передана на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві (квитанція № 026022) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/26850-НЗПРАП від 20.05.2026 року в сумі 3850 гривень 88 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Головуючий суддя: