Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №420/4726/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4726/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 6 920,71 грн. (отримувач коштів: військова частина НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 банк отримувача коштів: ДКСУ м.Київ МФО 820172 р/р НОМЕР_3 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2024 №392-ОС солдата ОСОБА_1 знято зі всіх видів забезпечення з 23 березня 2024 року. До моменту призупинення військової служби, виплати всіх видів забезпечення, відповідачу було нараховано та виплачено грошове забезпечення за повний місяць березень 2024 року в розмірі 23838,00 грн., яке він отримав на картковий рахунок. Таким чином переплата грошового забезпечення відповідачу становить 9 днів (31 день – 23 днів), тому сума заборгованості перед ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) становить – 6 920,71 грн. Причинами переплати відповідачу грошового забезпечення є особиста недобросовісність останнього та вчинення ним кримінального правопорушення. Таким чином, Відповідач набув та зберіг майно, а саме грошові кошти в сумі 6 920,71 грн. без достатньої правової підстави, оскільки самовільно залишив місце служби під час дії воєнного стану та фактично не виконував військового обов`язку з 23.03.2024 до 31.03.2024, що стало підставою для звернення військовою частиною НОМЕР_1 до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, проте, не вручено останньому та повернуто відправнику.

Відповідач був повідомлений про розгляд справи судом шляхом розміщення на сайті “Судова влада” відповідного оголошення про розгляд справи.

Відтак, судом вжито необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

У встановлений законом та судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин не повідомив.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2022 №612-ОС «Про особовий склад» зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 з 23.11.2022.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2024 №392-ОС солдата ОСОБА_1 знято зі всіх видів забезпечення з 23 березня 2024 року, у зв`язку із тим, що останній незаконно відсутній у місці несення служби з 23 березня 2024 року.

До моменту призупинення військової служби, виплати всіх видів забезпечення, Відповідачу було нараховано та виплачено грошове забезпечення за повний місяць березень 2024 року в розмірі 23838,00 грн., яке він отримав на картковий рахунок.

Таким чином переплата грошового забезпечення Відповідачу становить 9 днів (31 день – 23 днів), тому сума заборгованості перед ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) становить – 6 920,71 грн.

Підпунктом «а» пункту 28.3 Інструкції про організацію фінансового господарства в органах Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.02.2006 №155 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям проводиться - один раз на місяць - у період з 15 по 20 число за поточний місяць.

Положенням про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, яке затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.11.2018 №971, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2018 року за № 1468/32920, визначено, що орган охорони державного кордону - це прикордонний загін.

З наведеного убачається, що Відповідач отримав грошові кошти в сумі 6 920,71 грн. без достатньої правової підстави, оскільки самовільно залишив місце служби під час дії воєнного стану та фактично не виконував військового обов`язку з 23.03.2024 по 31.03.2024.

На даний час збитки завдані державі ОСОБА_1 - не відшкодовано.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний відшкодовувати завдані ним збитки.

В зв`язку з чим відшкодування збитків завданих державі є обов`язком кожного громадянина України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).

Відповідно до статті 1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

На підставі ч. 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання повернення зайво виплачених коштів не врегульовані нормами спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані Цивільним кодексом України.

Згідно з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

З наведеного убачається, що Відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення за період з 23.03.2024 по 31.03.2024.

Таким чином, у Відповідача виник обов`язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи норми вищевказаної статті, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає, оскільки позивач у справі є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 збитки завдані державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 6 920,71 грн. (отримувач коштів: військова частина НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 банк отримувача коштів: ДКСУ м.Київ МФО 820172 р/р НОМЕР_3 ).

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 26.06.2026 року.

Суддя Н.В.Бжассо