Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №420/6329/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №420/6329/26

Суддя: Свида Л.І.

Справа № 420/6329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду та надання відповіді на заяву позивача від 21.01.2026 року, зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 21.01.2026 року та надати відповідь на цю заяву.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою від 09.03.2026 року судом повернуто без розгляду заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 09.03.2026 року судом витребувані докази по цій справі, які 22.05.2026 року надані відповідачем до суду.

Позов обґрунтований позивачем тим, що ним направлено на адресу відповідача заяву від 21.01.2026 року в порядку ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо оновлення облікових даних, виправлення інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, звільнення позивача від мобілізації, тощо, однак він не отримав відповідь на це звернення, а тому просить визнати бездіяльність відповідача щодо розгляду його звернення протиправною та зобов`язати відповідача розглянути його звернення.

Відзиві від відповідача до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 надав до суду Заяву №1 від 21.01.2026 року, яка адресована Голові мобілізаційної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка подана на підставі ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та в якій він просить розглянути його заяву про оновлення даних, вилучити або виправити інформацію у за стосунках «Оберіг» і «Резерв+» про наявність правопорушення, розшук позивача, звільнення його від мобілізації на підставі ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», надати направлення на проходження ВЛК, надати копії повісток та протоколів, надати письмову відповідь.

В цій заяві невірно зазначений код ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначений код ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та зазначена невірна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), оскільки адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 є інша: АДРЕСА_2 .

На підтвердження направлення цієї заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач надав наступні докази: чек АТ «УКРПОШТА» від 22.01.2026 року, номер відправлення 4900000797923; повідомлення АТ «УКРПОШТА» про доставку поштового відправлення від позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 26.01.2026 року, номер відправлення 4900000797940.

Позивач зазначає, що відповідь на цю заяву він не отримав та таку бездіяльність щодо розгляду звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 він вважає протиправною, а тому просить суд зобов`язати відповідача розглянути його звернення.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до положень ст. 1, 3, 5 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином, нормами Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян на звернення, зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, із заявами, які мають бути розглянуті та заявнику має бути надана відповідь в строки, визначені законодавством.

Разом з цим, у відповідності до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В спірних правовідносинах, що розглядаються в цій справі, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не доведено звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримання відповідачем звернення позивача від 21.01.2026 року та бездіяльність відповідача щодо розгляду цього звернення, з огляду на наступне.

Заява ОСОБА_1 №1 від 21.01.2026 року, яка адресована Голові мобілізаційної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить невірну адресу адресата ( АДРЕСА_1 ), при тому що фактично адреса відповідача є іншою: АДРЕСА_2 .

Позивачем на підтвердження відправлення цієї заяви наданий чек АТ «УКРПОШТА» від 22.01.2026 року, номер відправлення 4900000797923, з якого не вбачається адреси, за якою це відправлення направлене.

При перевірці номеру відправлення 4900000797923 на сайті «УКРПОШТА» встановлено, що це відправлення прийнято 22.01.2026 року, однак вручено не було, останній запис щодо цього відправлення наступний: повернення прибуло 25.05.2026 року.

При цьому, позивачем надано повідомлення АТ «УКРПОШТА» про доставку поштового відправлення від позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 26.01.2026 року, номер відправлення 4900000797940, тобто, іншого відправлення ніж зазначено в чеку. Це відправлення доставлено до Подільського РТЦК 26.01.2026 року. При перевірці номеру відправлення 4900000797940 на сайті «УКРПОШТА» встановлено, що це відправлення прийнято 22.01.2026 року, вручено одержувачу 26.01.2026 року. Це повідомлення не містить доказів отримання відправлення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, оскільки позивачем в заяві від 21.01.2026 року зазначено невірну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , чек АТ «УКРПОШТА» та повідомлення АТ «УКРПОШТА» надані від різних відправлень, з цих документів не вбачається на яку саме адресу позивач направляв звернення від 21.01.2026 року, повідомлення про вручення відправлення містить дані про отримання його ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не адресатом - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), також з наданих документів взагалі не вбачається що саме позивачем відправлено за номерами відправлень, зазначеними в чеку та повідомленні, суд вважає не підтвердженим позивачем обставини, на які він посилається в позові та не доведено належне звернення до відповідача із заявою щодо розгляду якої позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною.

Слід зазначити, що відповідачем надано на виконання ухвали суду докази щодо розгляду скарги позивача від 21.01.2026 року, направленої на адресу Міністерства оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на дії і бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також надання відповіді на цю скаргу відповідачем 16.02.2026 року №164, однак позовні вимоги позивача не стосуються належності розгляду цієї скарги та бездіяльності відповідача щодо цієї скарги. Відповідач не підтвердив отримання інших заяв позивача від 21.01.2026 року.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем заяви позивача від 21.01.2026 року, суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною та не вбачає підстав для зобов`язання відповідача розглянути по суті цю заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду та надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 21.01.2026 року, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 21.01.2026 року та надати відповідь на цю заяву – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА

.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua