Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №420/6947/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6947/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні за заявою ОСОБА_1 від 02.03.2026 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін (виправлень) до персональних та службових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка отримана у ІНФОРМАЦІЯ_2 03.03.2026 року, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін до персональних та службових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер в реєстрі АІТС «Оберіг» - 280520210640429500030, про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 12.01.2024 року з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за заявою ОСОБА_1 від 02.03.2026 року на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін (виправлень) до персональних та службових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка отримана у ІНФОРМАЦІЯ_2 03.03.2026 року, зміни до персональних та службових даних ОСОБА_1 про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії 12.01.2024 року з метою визначення ступеня придатності до військової служби, про результати медичного огляду військово-лікарської комісії – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та про виключення з військової обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.01.2024 роу він пройшов медичний огляд ВЛК, за результатами якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що належним чином зафіксовано в його паперовому тимчасовому посвідченні та довідці ВЛК. Однак у лютому 2026 року через застосунок «Резерв+» позивач виявив, що в електронному реєстрі інформація про його виключення з обліку та проходження ВЛК відсутня. Попри особисте подання ОСОБА_1 заяви від 02.03.2026 з усіма підтверджуючими нотаріальними копіями документів, відповідач зміни до реєстру не вніс. Натомість ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав лист із вимогою до позивача особисто з`явитися для оновлення даних та повторного проходження комісії. Позивач наголошує, що відповідач не має дискреційних повноважень і зобов`язаний актуалізувати базу даних протягом 5 робочих днів після заяви.

Ухвалою судді від 17.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 січня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується Довідкою ВЛК № 139 (протокол № 9 від 12.01.2024 року).

У зв`язку із цим службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 (номер у реєстрі «Оберіг» НОМЕР_3 ) зроблено запис про те, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою ІІ статті « 13а, 40б, 4г» Наказу МОУ № 402-08.

Також у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у пункті 13 проставлено відмітку «знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 », завірену відповідним підписом.

В пункті 14 тимчасового посвідчення вчинено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що засвідчено гербовою печаткою та підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 .

21.02.2026 позивач через електронний кабінет у застосунку «Резерв+» згенерував військово-обліковий документ в електронній формі та виявив неточності: у реєстрі зазначено, що він з 18.10.2009 року перебуває на обліку як військовозобов`язаний, проте відомості про його зняття/виключення з обліку, дата проходження ВЛК та сама постанова ВЛК відсутні.

У зв`язку із цим 03.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення змін та виправлень до його персональних і службових даних в ЄДРПВР (системи «Оберіг»), додавши роздруківку з «Резерв+», розширені дані реєстру, а також нотаріально завірені копії паспорта, РНОКПП, тимчасового посвідчення та довідки ВЛК від 12.01.2024 року.

10.03.2026 позивач електронними засобами зв`язку отримав лист-відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2383, яким його проінформували про необхідність особисто з`явитися до установи для оновлення даних, подати документи для отримання відстрочки та повторно пройти ВЛК згідно з Постановою КМУ № 560, замість безпосереднього внесення змін до реєстру на підставі вже наявних документів.

У цьому листі зазначено, що оскільки група інвалідності діє до 01.11.2024, тому необхідно з`явитися для оновлення військового-облікових даних та подати документи для надання відстрочки від призову на військову службу; пройти ВЛК для визначення придатності до військової служби.

В подальшому (11.03.2026) позивач перевірив статус через «Резерв+» та замовив нові розширені дані з Єдиного державного реєстру, які підтвердили, що станом на цю дату ІНФОРМАЦІЯ_5 так і не вніс зміни до системи «Оберіг», залишивши позивача у статусі військовозобов`язаного без відміток про виключення з обліку та проходження ВЛК від 12.01.2024.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх законодавчих функцій, позивач звернувся до суду для захисту свого права на коректний облік та офіційне визнання статусу особи, виключеної з військового обліку.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 5 статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку № 1487).

Відповідно до пункт 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є для військовозобов`язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону № 2232-ХІІ.

Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Абзацом п`ятим частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно з абзацами сьомим і дев`ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України:

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

Відповідно до пункту 2 Положення № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком № 921) передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За змістом статті 2 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, слідує, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в Закон України “Про військовий обов`язок та військову службу”, а саме частину першу статті 34 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 38, ст. 324; 2015 p., № 22, ст. 151) викладено в такій редакції: “ 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частина 2 статті 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України; відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.

Частина 6 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” передбачає що органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Тобто, сам Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

До того ж, як і Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, відповідно до пункту 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 8 статті 1 Закону № 2232 положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі – Положення № 154).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені пунктом 8 Положення № 154.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі – збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, ведуть військовий облік військовозобов`язаних; оформлюють та видають військово-облікові документи військовозобов`язаним тощо.

З огляду на матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримавши звернення позивача 02.03.2026, допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді по суті заяви про виключення з військового обліку та невжитті заходів щодо актуалізації даних у Реєстрі.

Натомість ТЦК та СП обмежився пропозицією позивачу особисто прибути до ТЦК та СП задля оновлення (актуалізації) даних.

Отже, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, він був зобов`язаний у встановлений законом строк розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення, повідомивши про нього заявника, чого зроблено не було.

Поряд із тим, суд зазначає, що позовні вимоги в частині безпосереднього зобов`язання РТЦК внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження медичного оглядку ВЛК, визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його з військового обліку є передчасними.

Так як відповідач взагалі не розглядав звернення позивача від 02.03.2026 по суті, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу військового управління та самостійно визначати статус особи в Реєстрі без попередньої перевірки РТЦК актуальності медичних даних та наявності законних підстав для виключення з військового обліку.

З огляду на встановлені обставини, належним та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути звернення позивача від 02.03.2026 та прийняти рішення по суті порушених в ньому питань.

Під час такого розгляду відповідач повинен надати правову оцінку наданим медичним документам (довідці ВЛК № 113 від 12.01.2024; протоколу ВЛК № 9 від 12.01.2024; записам в тимчасовому посвідченні НОМЕР_2 від 12.01.2024), врахувати розбіжності між паперовими носіями та Книгою протоколів засідань ВЛК, і за результатами прийняти обґрунтоване рішення про виключення позивача з військового обліку або надати вмотивовану відмову у встановленому законом порядку; вирішити питання про виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 02.03.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.03.2026 та прийняти рішення по суті.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк