Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №752/9804/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9804/26

Провадження №: 3/752/3450/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ) дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

21.03.2026 о 13:12 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 2, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у м. Києві, по вул. Деміївській в бік просп. Лобановського, не була уважною, не виконала вимогу дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу), що призвело до зіткнення з транспортним засобом Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , спричинивши своїми діями настання дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 покинула місце пригоди та описаними діями порушила п. "б" п. 2.3, п. "б" п. 8.4, п. "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП. .

У пункті "б" п. 2.3 Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пункт "б" п. 8.4 Правил дорожнього руху визначає дорожні знаки пріоритету, які встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Знак пріоритету 2.1 "Дати дорогу" означає, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Підпунктом "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху установлено обов`язок водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, яка тягне накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:

- протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 639616 та № 639627 від 13.04.2026, складені відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2026, на якій відображені місця розташування транспортного засобу, місце зіткнення, відповідні виміри, напрямки руху;

- рапорт поліцейського Мица А.В. від 21.03.2026 про патрулювання у складі екіпажу "Кольт-214", опрацювання виклику та документування події, опрацювання відеозаписів системи "Безпечне місто";

- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_3 від 21.03.2026 (зазначив, що рухався по вул. Деміївській зі сторони вул. Козачої, дотримувався Правил дорожнього руху, дотримувався дозволеної швидкості. Біля автомийки автомобіль Мазда світлого кольору, який рухався на зустріч, виконуючи розворот, не виконав вимогу дорожнього знаку "Дати дорогу", не дав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем Мазда СХ-5. За кермом була жінка-водій, яка зупинилася попереду, а потім поїхала);

- письмові пояснення водія ОСОБА_1 від 13.04.2026 (зазначає, що 21.03.2026 близько 13-ї години рухалася на автомобілі по вул. Деміївській. В районі авто мийки в неї на великій швидкості в`їхав автомобіль, який рухався із значним перевищенням швидкості, а також перелаштувався з правої полоси в ліву без увімкнення сигналу повороту. Після цієї події, одразу зупинила автомобіль, запропонувала водію авто, який в неї в`їхав, компенсувати пошкодження без виклику поліції, або викликати поліцію, на що водій відмовився. Вона очікувала близько півгодини, після чого, оскільки водій відмовився викликати поліцію і поїхав, вона теж поїхала. Не викликала поліцію, оскільки не заподіяла нікому шкоди, а своє авто і так збиралась ремонтувати);

- рапорт оперативного чергового спецлінії "102"від 21.03.2026 (зафіксовано виклик від ОСОБА_4 о 13:21, вказано, що інший учасник поїхав з місця пригоди);

- реєстраційна картка транспортного засобу Mazda 2, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- рапорт старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 про те, що після перевірки системи відео спостереження "Безпечне місто", було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини водія ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Mazda 2, державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- відеозаписи та фотографії, які вміщені на лазерний компакт-диск, що були досліджені судом (суддею) під час розгляду справи у залі засідань на робочому комп`ютері (зафіксовано момент зіткнення о 13 год 12 хв 05 сек. на розвороті з просп. В. Лобановського біля виїзду з вул. Деміївської, у місці, де авто під керуванням ОСОБА_1 виїздило з місця розвороту та не надало дорогу авто під керуванням ОСОБА_3 ; зафіксовано, що авто, яким керувала ОСОБА_1 через незначний проміжок часу від`їхало від місця зіткнення і зупинилося поблизу світлофорного об`єкту (13 год 12 хв 29 сек.), після чого покинуло місце події о 13 год 20 хв 21 сек);

- протокол огляду транспортного засобу Mazda 2, державний номерний знак НОМЕР_2 від 13.04.2026 (описано наявність механічних ушкоджень, які характерні для зіткнення автомобілів, зафіксоване на відеозаписах з камер зовнішнього відеоспостереження).

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення особу ОСОБА_1 установлено як ОСОБА_6 за на підставі посвідчення водія НОМЕР_4 , яке видане на її дівоче прізвище, за допомогою відображення у застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія" (згідно з даними посвідчення водія прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ), роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. ОСОБА_1 , у свою чергу, підписала протокол без зауважень щодо його змісту та/або порядку оформлення.

Проаналізувавши представлені докази, суд (суддя) критично оцінює пояснення ОСОБА_1 в частині того, що вона водій авто Мазда СХ-5 їхав на великій швидкості, адже це не відповідає відеозапису, де зафіксовано, що кроссовер тримався своєї смуги руху та рухався з прийнятною швидкістю. Також на відеозаписами не доводяться її твердження щодо того, що вона чекала на місці біля пів години.

За умови бажання скласти євро протокол та не викликати поліцію, дійти порозуміння з іншим водієм на місці пригоди, водійка ОСОБА_1 могла представити суду проєкт такого європротоколу, на відеозаписах було б відображено її спілкування з водієм ОСОБА_3 , проте цього не мало місця.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП є умисел на вчинення вказаного проступку.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Відповідно до рапорта оперативного чергового спецлінії "102" виклик з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду надійшов 21.03.2026 о 13:21, де вже було зазначено, що інший водій поїхав з місця пригоди, що додатково спростовує твердження пані ОСОБА_1 про те, що вона перебувала на місці події пів години.

На відеозаписі зафіксовано, що саме водій ОСОБА_3 підійшов до авто Mazda 2, тоді як свідчень того, що ОСОБА_1 вживала активних дій для перемовин з водієм ОСОБА_3 відеозапис не містить.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 повідомила правоохоронні органи про настання дорожньо-транспортної пригоди та через обставини крайньої необхідності чи необхідної оборони покинула місця дорожньо-транспортної пригоди матеріли справи не містять.

Враховуючи викладене вище, поведінка водійки ОСОБА_1 на дорозі оцінюється як залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо процедури розгляду справи, суд (суддя) зазначає наступне.

У судове засідання 16.06.2026 ОСОБА_1 не з`явилась, хоча до суду викликалась повісткою, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась завчасно шляхом офіційного sms- інформування, зміст повістки про виклик до суду був доведений до її відома у телефонному режимі, про що помічником судді складено телефонограму.

При цьому, 15.06.2026 від ОСОБА_1 у підсистемі "Електронний суд" надійшла заява про відкладення дати судового розгляду справи, у зв`язку з її перебуванням у робочому відрядженні з 15.06.2026 по 25.06.2026 у м. Парижі. До заяви приєднано наказ (розпорядження) № 50 від 15.06.2026 від 15.06.2026 Адвокатського об`єднання "Саєнко Харенко" про відрядження. У заяві зазначено про те, що у справі помилково зазначається колишнє (дошлюбне) прізвище, змінене близько року тому, а також те, що їй не направлялося повідомлення про дату та час судового засідання.

Розглянувши заяву про відкладення дати судового розгляду справи, суд (суддя) не вбачає підстав для її задоволення з огляду на обмеженість процесуальних строків як розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і строків накладення адміністративного стягнення.

При цьому, суд (суддя) надає негативну оцінку твердженням ОСОБА_1 про те, що вона не була обізнана з датою і часом судового розгляду, оскільки це спростовується наявними у справі даними, зокрема довідкою про доставку sms-повідомлення у застосунок "Viber" із текстом повістки про виклик до суду на 16.06.2026 о 12:20, а також телефонограммою, якою засвідчено перебачу в телефонному режимі виклику до суду на 16.06.2026 о 12:20.

Крім того, слід зауважити, що інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також слід зауважити, що пані ОСОБА_1 була присутня під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, та підписала їх без заперечень та зауважень, а тому її теза про те, що остання не мала змоги належним чином дізнатися про стан розгляду справи через офіційні джерела, оцінюється як така, яка спрямована на затягування розгляду справи, що може мати наслідком безпідставне ухилення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається з наказу про відрядження, пані ОСОБА_1 обіймає посаду старшого адвоката в Адвокатському об`єднанні "Саєнко Харенко", що вказує на наявність у неї вищої юридичної освіти, професійних знань та навичок у сфері права, обізнаності у процедурі судового розгляду, а тому, маючи фахову освіту вона могла і мала усвідомлювати обмеженість процесуальних строків розгляду справи та накладення адміністративного стягнення за такою категорією справ.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Розглядаючи справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у цій справі, суд (суддя) не вбачає істотних порушень прав та інтересів пані ОСОБА_1 , оскільки з дати настання дорожньо-транспортної пригоди, дати складання протоколу про адміністративне правопорушення пройшов доволі тривалий проміжок часу, який видається достатнім для представлення суду своїх пояснень по суті справи.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, подія якого мала місце 21.03.2026 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у відрядженні до 25.06.2026 створює прямі передумови для порушення процесуальних строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів від 21.03.2026 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом.

Таким чином, суд (суддя) виходить з того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами завчасно (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо), залучити для свого захисту професійного адвоката або фахівця в галузі права.

Крім того, на переконання суду (судді) право на захист не обмежується особистою участю (присутністю) особи в судовому засіданні, адже свою позицію по суті справи, можливі докази, пояснення, заперечення можна довести до відома суду, направивши їх (подавши) до суду завчасно.

Враховуючи викладене, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 визнається винною у порушенні п. "а" п. 2.10, п. "б" п. 8.4, п. "б" п. 2.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 та 124 КУпАП, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого судом (суддею) враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, а також приписи ст. 36 КУпАП, якими унормовано, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що обтяжують відповідальність або пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно винного адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення за ст. 124 КУпАП та штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення за ст. 122-4 КУпАП.

З урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 застосовується покарання за ст. 122-4 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (де санкція є суворішою).

Стягнення у виді позбавлення права керування суд (суддя) вважає недоцільним до застосування з огляду на відсутність даних про попередні притягнення особи до адміністративної відповідальності та враховуючи складну безпекову ситуацію у м. Києві та в цілому в країні через постійні непередбачувані загрози з боку країни-агресора, в умовах чого керування транспортним засобом часто виступає способом дістатися до укриття та способом порятунку.

Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення від 13.04.2026, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 33-35, 40-1, 122-4, 124, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню в порядку приписів ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_7 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2026

Суддя О.В. Бушеленко