Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №148/908/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/908/26

Провадження №2/148/1048/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності, який мотивований тим, що 04.10.2022 між сторонами укладений шлюб, який був зареєстрований 04.10.2022 Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), за актовим записом №276 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 04.10.2022.

Спільне життя сторін не склалося, сторони втратили взаєморозуміння, між ними різні погляди на життя і станом на сьогодні шлюбні відносини припинено. На даний час позивач та відповідач проживають окремо, однак, позивачка вагітна і відповідач припинив надавати будь яку допомогу на її утримання під час вагітності, хоча має таку можливість, оскільки він є фізично здоровою, працездатною особою, його дохід є регулярним, так як, він офіційно працює в ТОВ «АЛК ГАРНА» і отримує за мінімальну заробітну плату (8647 грн).

Крім того, 23.02.2026 відповідач виписав позивачку з квартири в якій було зареєстровано її місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 , в якій вони разом проживали з 30.08.2024, як власник нерухомого майна, чим позбавив її права на проживання в даній квартирі і позивач змушена зареєструвати своє місце проживання в іншому житловому приміщенні.

Оскільки, позивач перебуває в стані вагітності, цей стан потребує значних додаткових матеріальних витрат на забезпечення належних умов для збереження її здоров`я та народження фізично здорової дитини. Натомість, відповідач матеріальної допомоги на утримання дружини у добровільному порядку не надає, у зв`язку з чим, позивачка просить стягнути з відповідача на користь позивачки, аліменти на утримання під час вагітності в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з часу звернення до суду з позовом та до досягнення народженою дитиною трьох річного віку.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву про проведення судового засідання без участі позивачі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат Кащук А.М. в судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність. Разом з тим, представник відповідача просить вирішити питання розподілу судових витрат, шляхом стягнення з відповідача на користь держави 50 % судового збору, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 04.10.2022 Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 04.10.2022, за актовим записом № 276. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с. 6).

Згідно довідки № 113 виданої 24.03.2026 КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради, ОСОБА_1 дійсно знаходиться на обліку по вагітності в жіночій консультації КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради (а.с. 7).

Між сторонами склалися правовідносини, що регулюються нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині виконання обов`язку по утриманню жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, у разі проживання з нею ( ним ) спільної дитини.

Відповідно до ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

Частинами 1, 2 статті 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2, 4 статті 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 04.10.2022 та згідно довідки № 113 виданої 24.03.2026 КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської міської ради, ОСОБА_1 знаходиться на обліку по вагітності в жіночій консультації КНП «Тульчинська ЦРЛ» Тульчинської міської ради.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи те, що відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить закону, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню і з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період її вагітності та до досягнення народженою дитиною трирічного віку.

Визначений судом розмір аліментів підлягає стягненню відповідно до ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто з 30.03.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Щодо клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат, шляхом стягнення з відповідача на користь держави 50 % судового збору, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи те, що положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення 50 % збору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору в дохід держави, у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 84, 91, 180, 183,184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 7, 10, 76-82, 89, 133, 137, 141, 263-265, 273, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає, за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на її утримання на період вагітності та до досягнення народженою дитиною трирічного віку, в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 30.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: