Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №138/700/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/700/26

Провадження №:2/138/1065/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом, який мотивований тим, що 10 листопада 2012 року позивач зареєструвала шлюб в відповідачем в відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Могилеву-Подільському Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №180. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області 29 листопада 2022 року шлюб між ними було розірвано. Від спільного проживання у них народилося двоє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.02.2018 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 05.12.2017 і до досягнення дітьми повноліття. В 2017 році позивач почала помічати відхилення у здоров`ї дочки, внаслідок чого вирішила звернутися до відповідних спеціалістів. За результатами Первинної консультації з офтальмологом було встановлено діагноз ретинобластома лівого ока та дитина була направлена в онколікарню. 31.06.2018 було проведено оперативне втручання та протезування ока. Рекомендовано спостереження у онколога та офтальмолога по місцю проживання та протезування ока кожні півроку. В 2018 році дитині була встановлена інвалідність. Під час перебування в шлюбі відповідач частково ніс витрати по лікуванню дочки. Після розлучення жодного разу не надав матеріальної допомоги по лікуванню дитини.

В зв`язку із встановленням діагнозу дочки та подальшим її лікуванням позивач понесла витрати, що становить 76 000, 00 грн. 08.02.2023 було проведено оперативне втручання-вартість 2-х ст. очного протезу становила 22 000,00 грн., 17.05.2024 було проведено оперативне втручання-вартість 2 – х ст. очного протезу становила 25 000, 00 грн., 19.05.2025 було проведено оперативне втручання – вартість 2 х ст. очного протезу становила 29 000, 00 грн. Хоча, дитина є інвалідом, однак безкоштовне протезування не передбачено. Вважає, що, відповідач повинен брати участь у поточних додаткових витратах на утримання дочки, а тому просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 38 000, 00 грн., що становить половину суми додаткових витрат, понесених за період з лютого 2023 року по 19.05.2025.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 13.03.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Позивач, належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.

21.05.2026 від ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення, згідно яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначив, що витрати, зазначені у позові необґрунтовані. Вважає, що аліменти, які наразі він сплачує, покривають додаткові витрати на дитину. При ухваленні рішення просив врахувати долучені до матеріалів справи письмові пояснення, а також те, що у нього ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ще одна дитина на утримання якої також потрібні кошти.

Дослідивши зміст позову, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копію свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 .

А також, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_8 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копію свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 .

Позивач у своєму позові також стверджував ту обставину, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, однак шлюб було розірвано рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2022.

Також, позивач стверджує ту обставину, що її син ОСОБА_8 та донька ОСОБА_6 проживають разом з нею.

Відповідач у своїх письмових поясненням фактично підтвердив зазначену вище обставину.

Позивач зазначає, що їх спільна з відповідачем донька ОСОБА_6 має захворювання, в зв`язку з чим позивачем постійно витрачаються кошти на її лікування.

На підтвердження тієї обставини, що дитина хворіє та потребує лікування ОСОБА_1 надала до суду ряд довідок та виписок з медичних установ.

З вказаних вище документів, слідує, що дитина сторін спору дійсно хворіє у зв`язку з чим проводились консультації з лікарями, є рекомендації щодо спостереження дитини у лікарів таких же та інших напрямків, а також те, що тричі проводились оперативні втручання, вартість яких на загальну суму становила 76 000,00 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 2 статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

У п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ними аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Відповідно до частини 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз наведених норм закону вказує на те, що базові постійні потреби дитини покриваються за рахунок аліментів. Проте, в окремих випадках, за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку або хронічну хворобу, тощо.

Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) та 09 вересня 2019 року в справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19).

Позивачем на підтвердження розміру понесених ним додаткових витрат на лікування дитини, надано до суду: копію експертизи №2018/1083; копію індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда; консультативний висновок №202; копію декларації відповідності від 2022 року; рахунок на оплату №7 від 08.02.2023 на суму 22 000,00 грн.; копію акту приймання-передачі від 08.02.2023; копію декларації відповідності від 08.02.2023; копію декларації відповідності від 17.05.2024; рахунок на оплату №28 від 17.05.2024 на суму 25 000,00 грн.; 2 копії платіжної інструкції від 17.05.2024; копію декларації відповідності від 19.05.2025; рахунок на оплату №26 від 19.05.2025 на суму 29 000,00 грн.; копію платіжної інструкції від 19.05.2025; копію декларації відповідності від 04.11.2025.

На переконання суду понесені позивачем, витрати пов`язані з лікуванням дитини є розумними, ознак будь - якого необґрунтованого завищення таких витрат на шкоду відповідачу судом не встановлено.

Підсумовуючи викладене вище суд вважає, що позивачем понесено додаткові витрати, пов`язані з хворобою спільної дитини сторін ОСОБА_6 , в розмірі 76 000, 00 грн., а тому визначає, що додаткові витрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 38 000,00 грн., тобто половину тих коштів, які витрачені позивачем.

Враховуючи положення вказаних вище норм, те що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований, відомостей про наявність тяжких захворювань або інших вад здоров`я в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та необхідно стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 38 000, 00 грн.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за дану вимогу у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-266, 268, 273, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 половину вартості додаткові витрати на дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме грошові кошти у сумі 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Заболотна Ганна Валеріївна, адреса для листування: вул. Сагайдачного, 1/30, каб.5, м. Могилів-Подільський Вінницька область, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.М. Савкова