Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №130/1407/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1612/2026

130/1407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі :

головуючого судді Порощука П.П.,

за участі секретаря Корнійчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В1 :

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу в них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.02.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_3 залишився проживати із матір`ю – ОСОБА_1 та повністю перебуває на її утриманні. Позивач 21.12.2024 року одружилась із ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Відповідач належної та систематичної матеріальної допомоги не надає. Позивач бажає отримувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач здоровий, працездатний, тому має можливість та зобов`язаний допомагати сину.

Ухвалою від 04.05.2026 року прийнято справу до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи провести у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, попередньо надав заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив задовольнити

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини.

Судом встановлено, що сторони сторони перебували зареєстрованому в шлюбі.

Від даного шлюбу в них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 12.09.2017 року у Жмеринському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №251 (а.с.8).

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.02.2023 року по справі №130/2481/22 шлюб міє ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано (а.с.10-11).

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_3 залишився проживати із матір`ю – ОСОБА_1 та повністю перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та довідкою про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру №1747303-2025 (а.с.13-14).

Позивач 21.12.2024 року одружилась із ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 », свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 , видане 21.12.2024 року у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис 1248 (а.с.9).

Відповідач належної та систематичної матеріальної допомоги не надає. Позивач бажає отримувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Відповідач здоровий, працездатний, тому має можливість та зобов`язаний допомагати сину.

Вказані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач зобов`язаний та може надавати на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Дана сума є необхідною та достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини на даний час.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, буде гарантією прав дитини, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст.155 СК України.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в інтересах дітей.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн. на користь держави.

Керуючись статтями ст.ст. 3, 11, 12, 13, 141, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ч.3 ст.51 Конституції України, ст.ст.180,181,182,184 Сімейного кодексу України, ч.1,2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.04.2026 року, та до досягнення дитиною повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Порощук П.П.