Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №727/655/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/655/26

Провадження № 2/727/972/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє їх представник – Дідиченко Дарина Григорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в особі представника позивача – Дідиченко Д.Г., звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 24.08.2024 року між позивачем та відповідачкою було укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа Договір про відкриття кредитної лінії №1438-9728, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн., шляхом перерахування їх на банківську картку відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Зазначає, що відповідно до умов вказаного Договору строк кредитування становив 365 календарних днів, базовий період – 28 календарних днів, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту, а нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,75% за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181-го календарного дня і до закінчення строку кредитування.

Також вказує, що 04.09.2024 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року, відповідно до умов якої відповідачці було надано додаткові кредитні кошти у розмірі 1500,00 грн., шляхом перерахування їх на банківську картку відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», у зв`язку з чим загальна сума наданого кредиту становила 19500,00 грн. Крім того, сторонами було погоджено строк повернення кредиту тривалістю 365 календарних днів із моменту укладення вищевказаної Додаткової угоди.

Стверджує, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання та перерахував відповідачці кредитні кошти у загальному розмірі 19500,00 грн., тоді як відповідачка, частково здійснюючи платежі на погашення заборгованості, своїх зобов`язань за вказаним Кредитним договором у повному обсязі не виконала, у зв`язку із чим станом на 26.11.2025 року в неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 62654,25 грн., з яких: 18695,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 42979,25 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами; 980,00 грн. – заборгованість зі сплати штрафів.

На підставі викладеного представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» – Дідиченко Д.Г. просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року в загальному розмірі 62654,25 грн., з яких: 18695,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 42979,25 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами; 980,00 грн. – заборгованість зі сплати штрафів, а також понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2026 року було відкрито спрощене провадження у справі №727/655/26 (провадження №2/727/912/26) за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання на 25 лютого 2025 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 травня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - адвоката Павленка Д.О. про витребування доказів по вищевказаній цивільній справі; витребувано у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відомості про належність відповідачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , банківської картки № НОМЕР_1 , а також витребувано виписку з вищевказаного банківського рахунку відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді. Клопотань про відкладення судового засідання по справі від нього до суду не надходило. У зв`язку із вищевикладеним суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу у відсутності представника позивача.

Згідно з поданими до суду представником позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» – Федоровою Д.К. додатковими письмовими поясненнями остання заперечує проти доводів відзиву відповідачки та вказує, що укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується не лише його роздруківкою, а й моніторингом дій користувача в інформаційно-комунікаційній системі, відомостями про направлення та використання одноразового ідентифікатора, а також протоколом перевірки кваліфікованої електронної печатки кредитодавця.

Зазначає, що під час оформлення кредиту відповідачка пройшла передбачену правилами кредитодавця процедуру ідентифікації, самостійно зазначила свої персональні та платіжні дані, ознайомилася із запропонованими умовами кредитування та підтвердила їх прийняття у спосіб, передбачений Законом України «Про електронну комерцію». У зв`язку із цим доводи відповідачки про неукладення договору та непогодження його істотних умов вважає безпідставними.

Крім того, представник позивача посилається на те, що факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується наданими платіжними документами, а здійснення нею платежів на погашення заборгованості свідчить про фактичне виконання укладеного договору та визнання існування відповідних зобов`язань.

Також вказує, що відповідачка помилково ототожнює тривалість базового періоду сплати процентів із загальним строком кредитування, тоді як проценти нараховувалися виключно в межах погодженого сторонами строку та після його закінчення не нараховувалися.

Зазначає, що наданий позивачем розрахунок містить відомості про застосовані процентні ставки, щоденні нарахування, здійснені відповідачкою платежі та їх зарахування у рахунок погашення відповідних складових боргу. При цьому відповідачкою власного розрахунку заборгованості або інших доказів на спростування розрахунку позивача не надано.

З огляду на викладене представник позивача просить доводи відзиву ОСОБА_1 відхилити, а позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити в повному обсязі

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді. Клопотань про відкладення судового засідання по справі від неї до суду не надходило. У зв`язку із вищевикладеним суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу у відсутності відповідачки ОСОБА_1 .

Разом із тим, відповідачкою ОСОБА_1 було подано до Шевченківського районного суду м. Чернівці письмовий відзив на позовну заяву, у якому вона заперечила проти задоволення заявлених позовних вимог.

Вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення нею вищевказаного Договору про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року та погодження всіх його істотних умов.

Зазначає, що надана позивачем паперова роздруківка електронного договору не містить її власноручного підпису, а доказів направлення одноразового ідентифікатора саме на належний їй номер телефону, його отримання та використання особисто відповідачкою матеріали справи не містять.

Також стверджує, що позивачем не надано належних доказів проходження нею реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, подання заявки на отримання кредиту й ознайомлення з усіма умовами кредитування, а тому вважає недоведеним факт вчинення нею дій, спрямованих на укладення кредитного договору та додаткової угоди до нього.

Крім того, відповідачка заперечує факт належного підтвердження перерахування їй кредитних коштів, посилаючись на те, що надані позивачем довідки та квитанції самі по собі не підтверджують належності банківської картки, на яку здійснювалося перерахування, саме ОСОБА_1 , а також фактичного зарахування коштів на її банківський рахунок.

Зазначає, що в документах позивача визначено базовий період тривалістю 28 календарних днів, при цьому, на її переконання, позивачем не надано належних доказів учинення нею дій, які б свідчили про погодження продовження строку кредитування та нарахування процентів упродовж заявленого позивачем періоду.

Вказує, що поданий позивачем розрахунок заборгованості не дає можливості перевірити правильність визначення заявлених до стягнення сум, оскільки не містить достатнього та зрозумілого обґрунтування порядку нарахування процентів, застосування відповідних процентних ставок та розподілу здійснених нею платежів. Вважає розмір нарахованих процентів надмірним і непропорційним сумі наданого кредиту, а відповідні умови договору — несправедливими.

Крім цього, заперечує проти стягнення штрафів у розмірі 980,00 грн., посилаючись на положень закону, відповідно до змісту яких у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплачувати неустойку, штраф та пеню за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

З урахуванням викладеного відповідачка ОСОБА_1 просить відмовити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а також письмові пояснення спрямовані сторонами до суду, вважає, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 24.08.2024 року між відповідачкою ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа Договір про відкриття кредитної лінії №1438-9728 (а.с.13-23), який відповідачкою було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6716, та, відповідно до умов якого позичальниці – відповідачці ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн. строком на 365 календарних днів шляхом перерахування зазначених коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були вказані відповідачкою під час укладення Договору, а позичальниця зобов`язалася повернути позивачу суму кредиту у визначений Договором строк, сплатити комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою у розмірі 1% за кожен день користування кредитом упродовж перших 180 календарних днів та 0,75% за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181-го календарного дня і до закінчення строку кредитування.

На виконання умов вказаного Договору позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 24.08.2024 року було перераховано кредитні кошти у розмірі 18000,00 грн. на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією про виплату від 24.08.2024 року (а.с.25), а також довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за Договором №1438-9728 від 24.08.2024 року (а.с.27).

Крім того, 04.09.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1438-9728 (а.с.26), яку відповідачкою було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А8822, та відповідно до умов якої позивачем було надано відповідачці додаткові кредитні кошти у розмірі 1500,00 грн., у зв`язку із чим загальна сума наданого кредиту становила 19500,00 грн. Також сторонами було погоджено продовження строку кредитування на 365 календарних днів із моменту укладення Додаткової угоди, внаслідок чого загальний строк кредитування за Договором становив 376 календарних днів.

На виконання умов Додаткової угоди позивачем 04.09.2024 року було перераховано відповідачці додаткові кредитні кошти у розмірі 1500,00 грн. на ту саму банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією про виплату від 04.09.2024 року (а.с.24) та вищевказано довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту, згідно з якою загалом за Договором відповідачці було перераховано 19500,00 грн. (а.с.27).

При цьому, відповідно до наданої на виконання ухвали суду відповіді АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 26.05.2026 року №12829/2/46271-БТ та долученої до неї виписки про рух коштів, банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я відповідачки ОСОБА_1 ; 24.08.2024 року та 04.09.2024 року на пов`язаний із нею картковий рахунок було зараховано відповідно 18000,00 грн. та 1500,00 грн., перерахованих ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.119-120).

Водночас із поданого представником позивача розрахунку заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року станом на 26.11.2025 року (а.с.28-30) вбачається, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості, сплативши загалом 21607,80 грн., однак свої зобов`язання за вказаним Договором у повному обсязі не виконала, у зв`язку із чим позивачем визначено заборгованість у загальному розмірі 62654,25 грн., з яких: 18695,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 42979,25 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та 980,00 грн. – заборгованість зі сплати штрафів.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статтей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

На підставі викладеного, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року належним чином та в повному обсязі не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість перед позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Разом з тим, суд не погоджується із визначеним позивачем у розрахунку заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року (а.с.28-30) розміром заборгованості в частині нарахованих штрафів, оскільки відповідні штрафні санкції за прострочення виконання відповідачкою грошового зобов`язання були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, вбачається, що У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

А тому заявлена позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість зі сплати штрафів у розмірі 980,00 грн. підлягає виключенню із загального розміру заборгованості.

Крім того, із наданого позивачем вищевказаного розрахунку заборгованості (а.с.28-30) вбачається, що 23.09.2024 року відповідачці ОСОБА_1 було нараховано штраф у розмірі 490,00 грн., який у подальшому був погашений за рахунок внесеного нею 17.10.2024 року платежу в загальному розмірі 6460,00 грн. (а.с.28).

Разом з тим, оскільки штраф у розмірі 490,00 грн. був нарахований 23.09.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, він відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України не підлягав ані нарахуванню, ані сплаті, у зв`язку із чим позивач безпідставно зарахував частину внесеного відповідачкою 17.10.2024 року платежу в рахунок його погашення.

За таких обставин сплачені 17.10.2024 року відповідачкою ОСОБА_1 штрафні санкції за невиконання нею вищевказаного зобов`язання в розмірі 490,00 грн., на підставі ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування», підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, у зв`язку із чим визначена позивачем заборгованість за процентами у розмірі 42979,25 грн. підлягає зменшенню на 490,00 грн. та становить 42489,25 грн.

Таким чином, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», становить 61184,25 грн., з яких: 18695,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 42489,25 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, в іншій частини наданий позивачем вищевказаний розрахунок заборгованості відповідачки ОСОБА_1 (а.с.28-30), на переконання суду, є належним доказом розміру заборгованості відповідачки за вищевказаним Кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року по справі №200/5647/18.

При цьому доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що матеріали даної цивільної справи не містять належних доказів отримання нею кредитних коштів у загальному розмірі 19500,00 грн., суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними у справі письмовими доказами, зокрема квитанцією про виплату кредитних коштів у розмірі 18000,00 грн. від 24.08.2024 року (а.с.25), квитанцією про виплату додаткових кредитних коштів у розмірі 1500,00 грн. від 04.09.2024 року (а.с.24), довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за Договором №1438-9728 від 24.08.2024 року (а.с.27), а також витребуваними ухвалою суду відповіддю АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 26.05.2026 року №12829/2/46271-БТ та випискою про рух коштів за картковим рахунком відповідачки, з яких вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , а 24.08.2024 року та 04.09.2024 року на пов`язаний із нею рахунок було зараховано відповідно 18000,00 грн. та 1500,00 грн., перерахованих ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.119-120).

Крім цього, часткова сплата відповідачкою заборгованості за вищевказаним Кредитним договором, на переконання суду, свідчить як про обізнаність відповідачки з умовами укладеного договору, так і про фактичне визнання нею наявності зобов`язань перед позивачем та їх виконання у певній частині, що у сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факт отримання відповідачкою кредитних коштів та виникнення у неї обов`язку щодо їх повернення.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц.

При цьому доводи відповідачки ОСОБА_1 про недоведеність факту укладення нею Договору про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року та Додаткової угоди до нього суд вважає безпідставними, оскільки вказані правочини були укладені в електронній формі та підписані відповідачкою електронними підписами одноразовими ідентифікаторами НОМЕР_2 та А8822 відповідно, що підтверджується текстами зазначених електронних документів (а.с.13-23, 26) та відомостями моніторингу дій користувача в інформаційно-комунікаційній системі позивача, у якому зафіксовано послідовність дій щодо входу відповідачки до особистого кабінету, створення кредитної заявки, ознайомлення з умовами кредитування, направлення та введення одноразових ідентифікаторів, акцептування пропозиції позивача та укладення відповідних правочинів (а.с.113-114).

Сам по собі факт відсутності на роздруківках Договору та Додаткової угоди власноручного підпису відповідачки не свідчить про недотримання письмової форми правочину, оскільки використання одноразового ідентифікатора як електронного підпису відповідає передбаченому законом способу підписання електронного правочину, а зміст укладених сторонами договорів зафіксований в електронних документах, які містять усі погоджені сторонами істотні умови кредитування.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

При цьому, суд відхиляє доводи відповідачки про те, що позивачем не доведено проходження нею процедури реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, оскільки під час оформлення кредиту було використано персональні, контактні та платіжні дані ОСОБА_1 , а кредитні кошти перераховані на належну саме їй банківську картку, після чого відповідачка неодноразово здійснювала платежі на погашення заборгованості за укладеним Договором, що у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує вчинення відповідних дій саме відповідачкою.

Доводи відповідачки щодо обмеження строку кредитування тривалістю базового періоду у 28 календарних днів також є помилковими, оскільки базовий період сплати процентів та загальний строк кредитування є різними за своїм змістом поняттями. Базовий період визначає проміжок часу, не пізніше останнього дня якого позичальник зобов`язаний сплатити нараховані проценти та передбачені договором платежі, тоді як первісно погоджений сторонами строк кредитування становив 365 календарних днів.

Крім того, 04.09.2024 року сторонами було укладено Додаткову угоду, якою відповідачці надано додаткові кредитні кошти та погоджено новий строк їх повернення тривалістю 365 календарних днів із моменту укладення цієї угоди, унаслідок чого загальний строк кредитування за Договором становив 376 календарних днів, а тому нарахування процентів у межах зазначеного строку відповідає погодженим сторонами умовам.

Водночас, відповідачкою не надано власного розрахунку заборгованості, який би спростовував правильність визначених позивачем сум за тілом кредиту та процентами, а також будь-яких доказів здійснення інших платежів, не врахованих позивачем, чи погашення заборгованості в більшому розмірі.

Посилання відповідачки на надмірність нарахованих процентів та несправедливість відповідних умов Договору саме по собі не є підставою для відмови у їх стягненні, оскільки розмір і порядок нарахування процентів були безпосередньо визначені в укладених сторонами Договорі та Додатковій угоді, з якими відповідачка ознайомилася та які акцептувала шляхом використання одноразових ідентифікаторів, тоді як доказів визнання зазначених положень недійсними або їх невідповідності обов`язковим вимогам законодавства матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» доведено факт укладення між сторонами Договору про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року та Додаткової угоди до нього від 04.09.2024 року, надання відповідачці ОСОБА_1 кредитних коштів у загальному розмірі 19500,00 грн., неналежне виконання нею взятих на себе договірних зобов`язань, а також наявність непогашеної заборгованості у загальному розмірі 61184,25 грн., з яких: 18695,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 42489,25 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник товариства – Дідиченко Дарина Григорівна, до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, зокрема в сумі 61184,25 грн., з яких: 18695,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 42489,25 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Крім цього, з відповідачки ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2609,15 грн. (266,40 х 0,98), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє їх представник – Дідиченко Дарина Григорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1438-9728 від 24.08.2024 року у розмірі 61184,25 (шістдесят одна тисяча сто вісімдесят чотири) гривні (двадцять п`ять) копійок, з яких: 18695,00 (вісімнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень – заборгованість за тілом кредиту; 42489,25 (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) гривень (двадцять п`ять) копійок – заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2609,15 (дві тисячі шістсот дев`ять) гривень (п`ятнадцять) копійок.

В іншій частині вимог позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 26 червня 2026 року.

СУДДЯ: