Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №380/4458/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 рокусправа № 380/4458/26

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.10.2025 № 8389 «Про результати проведення службового розслідування»;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування по факту отримання травми ОСОБА_1 23.04.2024 з врахуванням висновків суду;

-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період часу з квітня 2023 року до травня 2024 року;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період часу з квітня 2023року до травня 2024року з врахування виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що вважає Наказ № 8389 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки травму, отриману ним 23.04.2023, він отримав під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 22.04.2023 на 23.04.2023, а не так, як вважає відповідач – під час самовільного залишення військової частини. Зважаючи на таке, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу грошового забезпечення з квітня 2023 року до травня 2024 року протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 06.04.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом у цій справі.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач жодних заяв по суті справи до суду не подав, відтак суд розглядає цю справу за наявними у ній матеріалами.

Суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , на час виникнення спірних правовідносин, проходив військову служу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

У ніч з 22 на 23 квітня 2023 року позивач отримав закриту травму попереково-крижового відділу хребта та забій п`яткової кістки, що підтверджується формою 100 від 24.04.2023.

Після отримання травми позивач проходив стаціонарне лікування у період з 25.04.2023 до 26.04.2023 у МКЛ-16 м. Дніпро, що підтверджує виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 7261), з 26.04.2023 до 19.05.2023 у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, що підтверджує виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 3434, з 20.05.2023 до 26.05.2023 у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, що підтверджує перевідний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 6763), з 26.05.2023 до 14.06.2023 у Військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджує виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2427.

За вказані періоди стаціонарного лікування відповідач не провів позивачу виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн відповідно до пункту 1 (2) постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Представник позивача, адвокат Дарморіс О.М., 10.06.2024 звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила надіслати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, що сталася з ним 23.04.2023; засвідчену копію наказу про початок службового розслідування по факту отримання поранення позивача 23.04.2023; засвідчену копію акту службового розслідування по факту отримання поранення позивачем 23.04.2023; засвідчену копію наказу про результати службового розслідування по факту отримання поранення позивача 23.04.2023.

Листом відповідача від 20.06.2024 № 642/ВихЗВГ/621 позивача повідомлено, що (…)командування Військової частини НОМЕР_1 не може задовільнити вимоги вищевказаної заяви у зв`язку із відсутністю фактів отримання позивачем травми, поранення, контузії чи каліцтва 23.03.2023 (…).

Представник позивача звернулася до відповідача із заявою 20.08.2024 № 280, в якій просила провести службове розслідування по факту отримання травми позивачем 23.04.2023 під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 , пов`язаної із захистом Батьківщини під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації; після проведення службового розслідування надіслати їй довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у вигляді Додатка 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що сталася із позивачем 23.04.2023; засвідчену копію наказу про початок службового розслідування по факту отримання поранення ОСОБА_1 23.04.2023; засвідчену копію акту службового розслідування по факту отримання поранення ОСОБА_1 23.04.2023; засвідчену копію наказу про результати службового розслідування по факту отримання поранення ОСОБА_1 23.04.2023. До вказаної заяви представник позивача додала копії карток первинної медичної допомоги (форма 100), виписок із медичної карти стаціонарного хворого.

Листом відповідача від 03.09.2024 № 642/Вих ЗВГ/937 позивача повідомлено, що (…) 23.04.2023 позивач отримав небойове травмування, але у зв`язку із тим, що його було евакуйовано із медичного батальйону, без фіксування факту травмування у медичній роті військової частини НОМЕР_1 , на обліку санітарних втрат ОСОБА_1 не пройшов, що зазначено у відповіді від 20.06.2024 № 642/ВихЗВТ/621. На підставі наданих документів: формою 100, виписним епікризом з 25.04.2023 по 26.04.2024, виписним епікризом з 26.04.2023 по 19.05.2024, виписним епікризом з 20.05.2023 по 26.05.2024, виписним епікризом з 26.05.2023 по 14.06.2024 ініційовано службове розслідування за фактом травмування, після чого буде видано довідку про обставини травми та надіслано Позивачу на адресу його проживання або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.(…)

Представник позивача повторно звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила надати їй довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), що сталася із Позивачем, 23.04.2023; засвідчену копію наказу про початок службового розслідування по факту отримання поранення Позивачем 23.04.2023; засвідчену копію акту службового розслідування по факту отримання поранення Позивачем 23.04.2023; засвідчену копію наказу про результати службового розслідування по факту отримання поранення Позивачем 23.04.2023.

Листом відповідача від 05.01.2025 № 642/вихЗВТ/37 позивачу надано довідку про обставини травми позивача, що мала місце з ним 02.11.2022, від 18.06.2024 № 642/3334, наказ командира Відповідача (з основної діяльності) від 17.03.2023 № 762 про результати проведення службового розслідування.

У зв`язку із неотриманням позивачем довідки про обставини травми, що мала місце з Позивачем 23.04.2023, та невиконанням вимог адвокатського запиту представника позивача щодо надання документів, у липні 2025 року представник позивача звернулася до Міністерства оборони України із скаргою на дії посадових осіб відповідача.

За результатами розгляду скарги представника позивача, відповідач, листом від 29.07.2025 № 642/ВихЗВТ/2042, повідомив представника позивача, що в архівних документах медичної служби Військової частини НОМЕР_1 та журналі ведення бойових дій відсутні дані за вказаним фактом поранення позивача, у зв`язку із чим, службове розслідування не проводилося. Для кращого опрацювання запиту відповідач просив надати документи, які підтверджують факт отримання поранення.

13.08.2025 представником позивача повторно надіслано на адресу відповідача документи, які підтверджували факт отримання травми позивачем 23.04.2023.

Листом відповідача від 10.09.2025 № 642/20329 позивача повідомлено, що наказом командира відповідача від 03.09.2025 № 3573 «Про призначення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування. Також у листі відповідач просив надати додаткові матеріали, які будуть використані в службовому розслідуванні, а саме: пояснення солдата ОСОБА_1 в якому вказати про місце, час отримання травми 23.04.2023, коли (дата та час) прибув до підрозділу після самовільного залишення військової частини, обставини, за яких відбулася подія, детальні дії військовослужбовця від моменту отримання травми до моменту звернення за медичною допомогою, до кого звертався в підрозділі та кому повідомляв про подію та коли (дата, час), чому не звертався за медичною допомогою відразу після травмування, а лише на наступний день, чи лікувався раніше в лікувальних закладах з приводу даної травми та надання підтверджуючих документів, вказати наявність можливих свідків події, пояснення свідків даної події.

13.10.2025 представник позивача отримала лист відповідача від 09.10.2025№642/23198, до якого додано копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.10.2025 № 8389 (далі також Наказ № 8389, спірний наказ) про результати проведення службового розслідування за фактом поранення позивача.

У Наказі № 8389 зазначено, що (…)відповідно до довідки-доповіді від 23.04.2023 командира роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 (про факт повернення після самовільного залишення району виконання завдання за призначенням військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдата за мобілізацією ОСОБА_3 ) було встановлено, що 23.04.2023 року близько 11:00 години під час перевірки наявності особового складу в районі зосередження підрозділом в АДРЕСА_3 було виявлено факт повернення солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 , після самовільного залишення району виконання завдання за призначенням 14.02.2023 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 ) (з основної діяльності) №522 від 26.02.2023 «Про результати проведення службового розслідування».

Даний факт підтверджується також витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 113 від 23.04.2023, де зазначено: « 8. Нижчепойменованих військовослужбовців, які здійснили дезертирство під час дії військового стану та виведенні у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що прибули до складу угрупування сил та засобів, які беруть безпосередню участь у бойових діях та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з « 23» квітня 2023 року. Поновити виплату грошового забезпечення та зарахувати на всі види забезпечення з « 23» квітня 2023 року, а на котлове забезпечення (триразове харчування за каталогом) з « 24» квітня 2023року:

солдат ОСОБА_4 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .

Підстава: тлг. капітана ОСОБА_5 №940/546/дск від 23.04.2023 (вх. №3981 від 23.04.2023), рапорт ст. лейтенанта ОСОБА_6 ».

Відповідно до медичної характеристики військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 з 07.10.2022 року знаходиться під наглядом медичної служби військової частини НОМЕР_1 , 02.11.2022 отримав поранення, «Вибухова травма. Акубаротравма. Забій поперекової ділянки». За квітень місяць 2023 року факт травмування не рахуються.

Свідків події травмування немає, обставини за яких умов отримана травма солдатом ОСОБА_7 невідомо.

Опитаний капітан ОСОБА_8 , начальник групи- заступник начальника штабу 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який повідомив, що проаналізувавши дані з журналів бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 22.04.2023 та 23.04.2023 не виявив зафіксованих фактів перебування під обстрілом та отримання поранень, контузій, травм, каліцтв солдатом ОСОБА_7 .

30.09.2025 за Вх. №1973/звг до військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь (вих. №822 від 23.09.2025) на запит військової частини НОМЕР_1 (№642/20329 від 10.09.2025), від адвоката Дарморіс Оксани Маркіянівни та надано пояснення солдата ОСОБА_3 , в якому зазначено, що 22.04.2023 близько 21:00 години, виконуючи бойове завдання, у складі двох відділень, в н.п. Новомихайлівка Донецької області під час артилерійського обстрілу отримав поранення ноги, однак не надав цьому значення та продовжив рух до позиції. Після цього знову потрапив під мінометний обстріл та отримав поранення, а саме осколки потрапили в лицеву частину. Після чого командиром суміжного відділення повернутий назад, де БТРом доставлений на точку звідки починали рух.

У своєму поясненні інформації про можливих свідків даної події солдат ОСОБА_4 не вказав.

Вказана інформація в поясненні солдата ОСОБА_3 про отримання 22.04.2023 поранення ноги та осколкове поранення лицевої частини, суперечить з інформацією вказаної у наданих документах (Форма-100 від 24.04.2023 №4363/8 та Форма-100 від 24.04.2023 №5709 ПХГ м. Покровськ).

Відповідно до інформації, зазначеної у первинній медичній картці Форма-100 від 24.04.2023, наданої адвокатом Дарморіс Оксаною Маркіянівною, солдат ОСОБА_4 отримав травму 23.04.2023 близько 04:00 години, «Забій попереково- крижового відділу хребта та п`яткової кістки», відповідно до пояснення солдата ОСОБА_3 зазначено, що отримав «поранення ноги та осколкове поранення лицевої частини» 22.04.2023, однак відповідно до довідки-доповіді командира роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_4 прибув до району виконання завдання за призначенням військової частини НОМЕР_1 23.04.2023 близько 11:00 години, що і підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №113 від 23.04.2023.

Вказане свідчить, що травма, зазначена зі слів ОСОБА_3 у Форма-100 від 24.04.2023 №4363/8 та Форма-100 від 24.04.2023 ПХГ м. Покровськ, отримана до прибуття до військової частини НОМЕР_1 , під час перебування у самовільному залишенні військової частини (…).

Враховуючи вищенаведене Наказом № 8389 факт отримання травми під час виконання бойових завдань 22.04.2023 та 23.04.2023 військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_7 , колишнім стрільцем-санітаром кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 визнано вважати таким, що не знайшов свого підтвердження та відсутні підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) колишньому стрільцю-санітару кулеметного взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_9 за 22.04.2023 та 23.04.2023.

04.11.2025 року, у зв`язку із отриманням представником позивача Наказу № 8389, на сторінці 3 якого зазначалося, що позивачу відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2023 № 113 з 23 квітня 2023 року поновлено виплату грошового забезпечення та зараховано на всі види забезпечення, представник позивача звернулася із заявою до Відповідача за Вих. № 871, в якій просила провести перерахунок та виплату належного грошового забезпечення Позивача за період з квітня 2023 року по травень 2024 року, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.10.2025 за квітень, червень-листопад 2023 року інформація про доходи Позивача відсутня взагалі, у травні 2023 року Позивачу виплачено 265,42 грн., в грудні 2023 року - 26123,43 грн. грошової допомоги на оздоровлення, з січня по травень 2024 року виплачено по 662,50 грн. посадового окладу за званням.

Позивач вважає Наказ № 8389 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки травму, отриману ним 23.04.2023, позивач вважає отриманою під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 22.04.2023 на 23.04.2023, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку його грошового забезпечення з квітня 2023 року по травень 2024 року протиправними.

Позивач вважаючи, що відповідач провів службове розслідування з порушенням норм законодавства, необґрунтовано, не встановив усі обставини, що стосувалися перебування позивача на лікуванні в тому числі у зв`язку з урґентним зверненням, а також виніс наказ, яким визнав позивача таким, що самовільно залишив військову частину, звернувся з позовом до суду у цій справі, оскільки вважає, що протиправними діями та рішеннями відповідача порушено його права як військовослужбовця під час проходження служби.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ, Статут).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до ст. 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі по тексту також - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (надалі по тексту також - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі також Інструкція № 332).

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом частини 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 332 передбачено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний, зокрема:

негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);

у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;

залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно- епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;

якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;

протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;

забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 332 нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.

Згідно з пунктами 8-11 розділу ІІ Інструкції № 332 Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:

виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;

виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;

виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;

прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;

прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;

отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;

смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов 'язків військової служби:

перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;

перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;

використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;

навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;

навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;

самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;

природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пунктів 17-18 розділу ІІ Інструкції № 332 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3.

У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

За результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;

військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;

вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;

коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);

перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;

порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;

заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

Згідно із Додатком 5 Положення про військово-лікарську експертизу, довідка обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) видається за обставин при яких виникла травма (поранення, контузія, каліцтво), а саме: під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в період перебування в місцях несвободи (у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України), в стані алкогольного сп`яніння чи ні тощо).

Таким чином, за результатами проведення службового розслідування по факту отримання травми військовослужбовцем, як пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, так і не пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, на підставі наказу командира військової частини видається довідка про обставини травми за формою встановленою Додатком 5 Положення про військово-лікарську експертизу.

Як видно з матеріалів справи, позивач зазначає, що 22.04.2023 після самовільного залишення військової частини 14.02.2023, він прибув за місцем дислокації відповідача, після чого позивачу старший лейтенант ОСОБА_10 видав зброю, про що наявна відмітка у військовому квитку Позивача серії НОМЕР_5 у розділі ІІІ «Відомості про дозвіл на носіння зброї».

Крім того, у військовому квитку позивача є запис про те, що період з 14.02.2023 по 22.04.2023 не враховувати в календарну вислугу у зв`язку з перебуванням в СЗЧ.

Після цього, як зазначав у своїх поясненнях позивач, які він надавав Відповідачу, він у складі НОМЕР_6 бригади виконував бойове завдання в населеному пункті Новомихайлівка Донецької області 22.04.2023: орієнтовно о 21 год. 00 хв. виїхали на БТР із населеного пункту Констянтинівка Донецької області на визначену точку (теобразку) в населений пункт Новомихайлівка Донецької області, кор. MGRS 37T CP 8823405024; як тільки прибули на точку у складі двох відділень, почався артилерійських обстріл (касета), внаслідок чого у нього була поранена нога; не надавши цьому значення Позивач і далі продовжив рух до вказаної позиції. Після цього знову почався мінометний обстріл, внаслідок чого осколки потрапили в лицеву частину. Однак позивач і далі продовжив рух до вказаної точки (позиції). Командир суміжного відділення наказав позивачу одному направлятись на вказану точку (теобразку), після чого БТР успішно його забрав і відвіз на точку звідки починали рух.

Відповідно до Первинної медичної картки «Невідкладна допомога» (форма 100) від 24.04.2023 позивачу встановлено діагноз - забій попереково-грижового відділу хребта та п`яткової кістки, час і дата травмування - 04 год. 00 хв. 23.04.2024, лікар ОСОБА_11 .

Згідно із первинною медичною карткою «Медична допомога» (форма 100) ПХГ м. Покровськ від 24.04.2023 Позивачу встановлено діагноз – закрита травма ПВХ (23.04.2023), вертеброгенна люмбалгія, забій м`яких тканин правої п`яткової ділянки, час і дата травмування - 04 год. 00 хв. 23.04.2024, лікар Гриневич.

25 квітня 2023 Позивачу у МКЛ-16 м. Дніпро встановлено заключний діагноз - забій (23.04.2023) поперекового відділу хребта, забій м`яких тканих праворуч (виписка з медичної карти стаціонарного хворого від 26.04.2023 № 7261).

Суд встановив, що з 25.04.2023 до 26.04.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у МКЛ-16 м. Дніпро, з 26.04.2023 по 19.05.2023 - у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, з 20.05.2023 по 26.05.2023 - у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, з 26.05.2023 по 14.06.2023 - у Військовій частині НОМЕР_4 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за результатами проведеного службового розслідування не дійшов висновку чи травма позивача пов`язана із виконанням обов`язків військової служби чи непов`язана; не видав Акти за формою ні НВ-2, ні НВ-3; не дійшов висновку, що факт травми позивача не знайшов своє підтвердження; встановив, що відсутні підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Таким чином, службове розслідування по факту отримання травми позивачем 23.04.2023 проведено відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин та з порушенням норм законодавства.

Тому спірний наказ суд визнає протиправним та скасовує.

З метою ефективного захисту прав позивача, а також у зв`язку із висновком суду про прийняття спірного наказу без урахуванням всіх обставин під час службового розслідування, суд дійшов висновку зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування по факту отримання травми ОСОБА_1 23.04.2024 з урахуванням висновків суду.

Стосовно не нарахування та не виплати позивачу відповідачем грошового забезпечення за період проходження військової служби з квітня 2023 року до травня 2024 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 2-3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260). Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Відповідно пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

Згідно з пунктами 3,8 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Як встановив суд, то позивач отримавши у жовтні 2025 року Наказ № 8389, із його змісту дізнався, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 113 від 23.04.2023, позивачу поновлено виплату грошового забезпечення та зараховано на всі види забезпечення з 23 квітня 2023 року, а на котлове забезпечення (триразове харчування за каталогом) з 24 квітня 2023 року.

Однак у відомостях військового квитка позивача серії НОМЕР_5 , дата видачі 05.09.2022 (пункт 17 «Проходження військової служби»), зазначено, що позивач у період часу з 21.02.2023 до 04.06.2024 перебував у розпорядженні командира на підставі наказу від 21.02.2023 № 52 РС.

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.10.2025 за квітень, червень-листопад 2023 року інформація про доходи позивача відсутня взагалі, у травні 2023 року позивачу підповідачем виплачено лише 265,42 грн., в грудні 2023 року - 26123,43 грн. грошової допомоги на оздоровлення, з січня по травень 2024 року щомісячно виплачено по 662,50 грн. посадового окладу за званням.

Таким чином, відповідач протиправно не виконав свій наказ від 23.04.2023 № 113 і не поновив позивачу виплату грошового забезпечення у повному обсязі.

Відтак, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за період з квітня 2023 року до травня 2024 року є протиправними.

Отже, з метою належного захисту прав позивача суд зобов`язує відповідача провести нарахування та виплату грошового забезпечення позивача з квітня 2023 року до травня 2024 року з урахуванням виплачених сум.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Стосовно клопотання представника позивача про витребування доказів, то суд зазначає таке.

Представник позивача просила, щоб суд витребував з відповідача докази, а саме витяги із журналу бойових дій 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 за 22.04.2023 та 23.04.2023, витяги із книги видачі зброї, боєприпасів 7 роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 за 22.04.2023 та 23.04.2023 та мотивувала тим, що у військовому квитку позивача наявна відмітка про видачу йому вогнепальної зброї 22.04.2023 ст. лейтенантом ОСОБА_12 .

Водночас, у зв`язку з тим, що суд зобов`язав військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування по факту отримання травми ОСОБА_1 23.04.2024 з урахуванням висновків суду, то саме означені докази повинні бути досліджені відповідачем під час проведення повторного службового розслідування. З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.10.2025 № 8389 «Про результати проведення службового розслідування».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за фактом отримання 23.04.2024 травми ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період часу з квітня 2023 року до травня 2024 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період часу з квітня 2023 року до травня 2024 року з урахування виплачених сум.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26.06.2026

Суддя Лунь З.І.