Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №320/23248/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Київ № 320/23248/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми одноразової допомоги при звільненні не в повному обсязі, без врахування грошового забезпечення, нарахованого за виконання позивачем додаткових обов`язків за двома посадами: 1) протидії груповій злочинності та 2) протидії злочинам, вчиненим на ґрунті нетерпимості та іншим проявам ксенофобії на території Київської області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити суму одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у розмірі 1 508 446, 23 грн.

Позивач вважає, що Головне управління Національної поліції в Київській області протиправно нарахувало та виплатило йому одноразову грошову допомогу при звільненні не в повному обсязі. На переконання позивача, при визначенні розміру одноразової грошової допомоги відповідач повинен був врахувати суму грошового забезпечення у розмірі 137 131,53 грн, нараховану та виплачену йому на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі № 640/17071/19 за виконання додаткових обов`язків за двома посадами. Позивач зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у справі № 640/17071/19 роз`яснено, що сума компенсації у розмірі 137 131,53 грн є частиною заробітної плати. Відтак, на думку позивача, така сума мала бути врахована відповідачем при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні. Також позивач посилається на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року, постановлену в порядку судового контролю за виконанням рішення у справі № 640/17071/19, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року, якою зазначену ухвалу залишено без змін. Позивач наголошує, що неврахування відповідачем суми грошового забезпечення, виплаченої на підставі рішення суду у справі № 640/17071/19, при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні призводить до порушення його права на належне грошове забезпечення та права на отримання всіх належних при звільненні сум. Крім того, позивач посилається на науково-правовий висновок щодо нарахування грошового та пенсійного забезпечення поліцейським від 22 квітня 2021 року № Г-157, підготовлений Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, згідно з яким розмір одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, з урахуванням суми 137 131,53 грн, становить 1 508 446,53 грн. З огляду на викладене позивач позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху; встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 позовну заяву було залишено без руху. У строк, визначений судом, позивач усунув недоліки позовної заяви та подав оригінал позову ОСОБА_1 із додатками до нього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у порядку загального позовного провадження, - відмовлено.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими. Головне управління Національної поліції в Київській області зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським передбачена статтею 9 Закону України № 2262-XII, статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №393. Відповідач вказує, що відповідно до статті 9 Закону №2262-XII особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. За твердженням відповідача, станом на день звільнення позивача зі служби в поліції, тобто 25 жовтня 2019 року, йому були встановлені такі види грошового забезпечення, що мали постійний характер: посадовий оклад 2 500,00 грн; оклад за спеціальним званням «майор поліції» 2 200,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції 22 повних роки у розмірі 45 відсотків 2 115,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби у розмірі 45 відсотків 3 066,75 грн; премія у розмірі 28,529 відсотка 2 819,16 грн. Загальна сума місячного грошового забезпечення позивача з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премії, установлених на день звільнення, за розрахунком відповідача склала 12 700,91 грн. Відповідач зазначає, що у жовтні 2019 року позивачу було нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до статті 9 Закону №2262-XII, пункту 10 постанови №393 та пункту 23 розділу І Порядку №260 за формулою: 12 700,91 грн місячного грошового забезпечення Ч 50 відсотків Ч 22 повних календарних роки служби 139 710,01 грн. Після утримання обов`язкових податків та зборів одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена позивачу у жовтні 2019 року. Відповідач також зазначає, що нарахування у травні 2020 року грошового забезпечення за виконання позивачем додаткових обов`язків за двома посадами у розмірі 137 131,53 грн було здійснено на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі №640/17071/19 за період з січня 2019 року по листопад 2019 року. На думку відповідача, зазначена сума не є місячним грошовим забезпеченням позивача станом на день звільнення, а є сумою грошового забезпечення, нарахованою за декілька місяців. Тому застосування всієї суми 137 131,53 грн як бази для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні законодавством не передбачено. Відповідач наголошує, що ні законодавство, чинне на момент звільнення позивача зі служби, ні законодавство, чинне на момент виплати вказаної суми грошового забезпечення, не передбачало можливості використання сукупної суми грошового забезпечення за період з січня по листопад 2019 року як місячного грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Щодо науково-правового висновку, на який посилається позивач, відповідач зазначає, що такий висновок не є джерелом права та не є доказом у справі. Висновок експерта в галузі права може мати лише допоміжний характер та може стосуватися питань, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема застосування аналогії закону, аналогії права або змісту норм іноземного права. З огляду на викладене відповідач вважає, що одноразова грошова допомога при звільненні позивачу була нарахована та виплачена у повному обсязі, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 25 жовтня 2019 року № 570 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто через хворобу.

Станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислугу років складав 22 роки 10 місяців 29 днів, вислуга років на пільгових умовах - 05 років 06 місяців 23 дні, усього вислуга років - 28 років 05 місяців 22 дні.

Відповідно до архівної відомості за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року ОСОБА_1 було нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 139 710,01 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі №640/17071/19 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30 серпня 2019 року №443 о/с у частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Крім того, вказаним судовим рішенням зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області внести зміни до наказу від 29 січня 2019 року №165, передбачивши додаткове грошове забезпечення за виконання ОСОБА_1 додаткових обов`язків за двома посадами: протидії груповій злочинності та протидії злочинам, вчиненим на ґрунті нетерпимості та іншим проявам ксенофобії на території Київської області.

Також рішенням у справі № 640/17071/19 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області на підставі внесених змін до наказу від 29 січня 2019 року №165 нарахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 за виконання ним додаткових обов`язків за двома посадами у розмірі 137 131,53 грн за період з січня 2019 року по листопад 2019 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі №640/17071/19 залишено без змін.

26 травня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи у справі № 640/17071/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у справі №640/17071/19 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задоволено та роз`яснено, що сума компенсації у розмірі 137 131,53 грн, яку пунктом 9 резолютивної частини рішення від 19 грудня 2019 року зобов`язано нарахувати Головне управління Національної поліції в Київській області як грошове забезпечення за виконання додаткових обов`язків за двома посадами за період з січня 2019 року по листопад 2019 року, є частиною заробітної плати.

У подальшому позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою щодо стану виконання судового рішення у справі № 640/17071/19.

Листом від 23 березня 2021 року № 32/109/12 Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області повідомило позивача, що наказом Головного управління від 04 травня 2020 року №129 о/с скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30 серпня 2019 року №443 о/с у частині призначення ОСОБА_1 на відповідну посаду.

Також повідомлено, що наказом Головного управління від 30 квітня 2020 року № 721 внесено часткові зміни до наказу ГУНП в Київській області від 29 січня 2019 року № 165 щодо нарахування грошового забезпечення за виконання додаткових обов`язків за двома посадами.

Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області було проведено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за виконання ним додаткових обов`язків за двома посадами у розмірі 137 131,53 грн за період з січня 2019 року по листопад 2019 року, з урахуванням утримання військового збору кошти в сумі 135 074,56 грн були перераховані позивачу платіжним дорученням від 26 травня 2020 року №5573.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року, постановленою в порядку судового контролю за виконанням рішення у справі №640/17071/19, Головне управління Національної поліції в Київській області було зобов`язано вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у частині виконання судового рішення у справі №640/17071/19.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року вказану ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року залишено без змін.

Позивач вважає, що відповідач, виплативши йому грошове забезпечення за виконання додаткових обов`язків за двома посадами, не врахував відповідну суму під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції та якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що є професійною діяльністю поліцейських із виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється з підстав, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відповідно до частини першої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з частиною другою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється, зокрема, Національною поліцією за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”» поліцейським, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 23 розділу І Порядку №260, у редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України та наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 25 жовтня 2019 року № 570 о/с був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто через хворобу.

Станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислугу років складав 22 роки 10 місяців 29 днів, а загальна вислуга років - 28 років 05 місяців 22 дні.

Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу було нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, розраховану виходячи з місячного грошового забезпечення, визначеного відповідачем станом на день звільнення, та 22 повних календарних років служби.

Водночас позивач вважає, що відповідач неправильно визначив розмір одноразової грошової допомоги, оскільки не врахував суму грошового забезпечення у розмірі 137 131,53 грн, нараховану та виплачену йому на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі №640/17071/19, як грошове забезпечення за виконання ним додаткових обов`язків за двома посадами у період з січня 2019 року по листопад 2019 року.

Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За змістом статті 9 Закону України № 2262-XII особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічні положення містяться у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

На момент звільнення позивача зі служби у поліції порядок визначення грошового забезпечення поліцейських регулювався Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260. Відповідно до пункту 23 розділу І цього Порядку, у редакції, чинній на момент звільнення позивача, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Отже, визначальним для правильного обчислення одноразової грошової допомоги є саме розмір місячного грошового забезпечення поліцейського, встановлений на день звільнення, із включенням тих щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі № 640/17071/19 було вирішено спір щодо правомірності наказу про призначення позивача на посаду та щодо нарахування йому грошового забезпечення за виконання додаткових обов`язків за двома посадами. На виконання цього рішення відповідачем було проведено нарахування та виплату грошового забезпечення у сумі 137 131,53 грн за період з січня 2019 року по листопад 2019 року.

Разом з тим зазначеним судовим рішенням не встановлено, що сума 137 131,53 грн є місячним грошовим забезпеченням позивача станом на день звільнення, не змінено структуру його грошового забезпечення на день звільнення та не визначено саме цю суму як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, що має постійний характер.

Сума 137 131,53 грн є сукупною сумою нарахування за відповідний минулий період виконання додаткових обов`язків, а не місячним грошовим забезпеченням позивача.

Отже, застосування цієї суми як базового місячного показника для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не відповідає змісту статті 9 Закону № 2262-XII пункту 10 постанови №393 і пункту 23 розділу І Порядку № 260.

При цьому суд враховує, що обов`язковість судового рішення у справі № 640/17071/19 полягає у необхідності виконання визначених ним приписів, зокрема щодо нарахування та виплати відповідної суми грошового забезпечення за минулий період. Водночас обов`язковість такого рішення не означає можливості розширювального тлумачення його змісту та поширення встановлених ним висновків на інші правовідносини, які не були предметом судового розгляду, зокрема на порядок обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні.

Посилання позивача на ухвалу суду, постановлену в межах контролю за виконанням рішення у справі № 640/17071/19, також не спростовує правомірності дій відповідача у цій справі, оскільки така ухвала стосувалася належного виконання судового рішення, а не встановлення нового розміру місячного грошового забезпечення позивача на день звільнення та не створювала самостійної підстави для перерахунку одноразової грошової допомоги у запропонований позивачем спосіб.

Суд також відхиляє наданий позивачем науково-правовий висновок щодо розрахунку одноразової грошової допомоги у розмірі 1 508 446,53 грн, оскільки такий висновок не є доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а має лише допоміжний характер та не є обов`язковим для суду.

Крім того, такий висновок фактично містить правову оцінку положень національного законодавства та запропонований розрахунок, однак не підтверджує наявності у позивача на день звільнення місячного грошового забезпечення саме у розмірі 137 131,53 грн.

Сам по собі факт подальшого нарахування позивачу грошового забезпечення за минулий період на виконання судового рішення не свідчить про те, що відповідач при первинному розрахунку одноразової грошової допомоги повинен був врахувати всю суму такого донарахування як місячне грошове забезпечення.

Доводи позивача про те, що виплачена йому сума 137 131,53 грн є частиною заробітної плати, самі по собі не змінюють висновків суду. За умови, що така виплата має характер грошового забезпечення за виконання додаткових обов`язків не означає, що вся сума, нарахована за декілька місяців, підлягає включенню до розрахунку одноразової грошової допомоги як місячне грошове забезпечення на день звільнення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно обчислив одноразову грошову допомогу при звільненні позивача з розрахунку місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення, відтак підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 1 508 446,53 грн відсутні.

Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.