Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №260/1726/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1726/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016 роки щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового винагород грошових інших та виплат, одержаних забезпечення, військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; 3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 85, а також дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 260/2739/20; 4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 85, а також дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 260/2739/20 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; 5) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 у розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць військової служби, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09.04.2016 № 85; 6) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільненні з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 у розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць військової служби, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09.04.2016 № 85 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються 3 грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

19 березня 2026 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду:

- докази проходження ОСОБА_1 військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 з 01 березня 2014 року по 09 квітня 2016 року;

- наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 85 від 09 квітня 2025 року;

- докази вжиття заходів для отримання самостійно доказів щодо яких заявлено клопотання про витребування доказів;

- докази на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

02 квітня 2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Дослідивши заяву позивача про усунення недоліків, судом встановлено, що позивачем не надано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 85 від 09 квітня 2025 року.

03 квітня 2026 року ухвалою суду процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року в адміністративній справі - продовжено на 5 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

06 квітня 2026 року позивачем подано заяву про виправлення описки в позовній заяві та уточнення позовних вимог, в якій просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016 роки щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; 3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 09.04.2016 № 85, а також дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 260/2739/20; 4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 09.04.2016 № 85, а також дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 260/2739/20 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; 5) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 у розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць військової служби, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09.04.2016 № 85; 6) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільненні з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 у розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць військової служби, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09.04.2016 № 85 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

15 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

22 травня 2026 року ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 особові картки ОСОБА_1 за 2014-2016 роки.

01 червня 2026 року відповідачем надано суду витребувані докази.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби у 2014-2016 роках військовослужбовцям мала щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 виплачуватися щомісячна додаткова грошова винагорода, яка мала систематичний характер та з якої щомісяця з її виплати утримувався єдиний внесок, Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, повинна також враховуватися при розрахунку виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2016 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2016 роки, грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2016 роки та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 85. Не врахування Відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2016 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2016 роки, грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2016 роки та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 85, призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому такі виплати підлягають перерахунку.

27 квітня 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена військовослужбовцям наказом МО №595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. За таких обставин вимоги щодо врахування щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою № 889 при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток і одноразової грошової допомоги у разі звільненні з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 у розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць військової служби - є безпідставними. З підстав похідної вимоги не підлягає до задоволення і вимога про компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.’

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 09 квітня 2016 року наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 № 85 ( по стройовій частині) майора ОСОБА_1 з 09 квітня 2016 року виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та всіх видів забезпечення, (а.с. 8-9)

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон України №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим частини 4 статті 9 Закону України №2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону України №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Відповідно до даних особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 у 2014 році виплачена допомога на оздоровлення у розмірі 3 265,88 грн., у 2015 року виплачена допомога на оздоровлення у розмірі 3 265,88 грн та у 2016 році виплачена допомога на оздоровлення у розмірі у розмірі 3 425,86 грн, компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 761,29 грн. та одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 3 288,78 грн, (а.с. 58-59).

Відповідачем у відзиві зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 Міністром оборони України видано наказ від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» , положення якої стали застосовуватися з 01 жовтня 2010 року. Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена військовослужбовцям наказом МО №595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889, у редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлено військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячну додаткову грошову винагороду: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

На виконання зазначеної Постанови Уряду, наказом Міністра оборони від 15 листопада 2010 року №595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2012 року за №1540/21852, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних сил України (далі - Інструкція № 595, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктами 5, 8 Інструкції №595 визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як встановив суд та не заперечувалось відповідачем, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2016 роки, компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислювалися такі виплати, не враховано щомісячної додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу щомісячно відповідно до Постанови №889.

Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру підйомної допомоги та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Відповідно при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.

Вказане питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 №522/2738/17, суд зазначає, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

У постанові від 19.10.2020 у справі №826/2205/17 Верховний Суд зазначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як розрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (у редакції, чинній станом на момент спірних правовідносин), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії щодо неврахування при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2016 роки, компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014– 2016 роки задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що відповідно до карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2014, 2015 та 2016 роки матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань позивачу у зазначені періоди не нараховувалась і не виплачувалась.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016 роки щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

4. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09 квітня 2016 року № 85, а також за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015– 2016 роки, виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 260/2739/20.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09 квітня 2016 року № 85, а також за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015– 2016 роки, виплаченої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 260/2739/20, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

6. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09 квітня 2016 року № 85.

7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, виплаченої на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 09 квітня 2016 року № 85, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

8. В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 червня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль