Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №160/10556/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Справа № 160/10556/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Тернопільської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000231/2 від 15.04.2026р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070004098U4.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідно до прямого контракту №TRI-2612 від 26.12.2024р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO.LTD та укладеної до нього Специфікацій №10 від 15.01.2026р, інвойсу №12262000221-2 від 02.02.2026р. на суму 843146,52 доларів США та деталізації до інвойсу №12262000221-2 від 02.02.2026р. на митну територію України завезений товар – шини загальною кількістю 186 шт. на загальну суму 30 051,60 доларів США. Позивач надав відповідачу декларацію 26UA403070004098U4, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів – 1 529 616,80 грн. 15.04.2026 року позивачем було отримано рішення №UA403070/2026/000231/2 від 15.04.2026р. Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070004098U4. На виконання даного рішення митного органу позивачем 16.04.2026р. було подано митну декларацію 26UA403070004158U3 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита – на 20 346,24 грн. та відповідно ПДВ – на 62 201,38 грн. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.05.2026 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що під час здійснення митного контролю за МД №26UA403070004098U4 від 15.04.2026р. митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково не було надано жодних документів. Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000231/2 від 15.04.2026р. прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

19.05.2026 року до суду від позивача надійшов відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що позиція відповідача є необґрунтованою та такою, що не підтверджена жодними доказами.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO.LTD (Китай), укладено контракт №TRI-2612, предметом якого є придбання на умовах FOB Qingdao, Китай, шини вантажні (товар) в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 4 контракту визначено, що умови поставки узгоджуються Сертифікаціями на кожну партію окремо, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію від 15.01.2026 року № 10 на поставку товару - шини на загальну суму 843146,52 доларів США, умови поставки FOB Циндао, країна походження: Китай.

На виконання умов контракту від 26.12.2024 року № TRI-2612 було складено інвойс № 12262000221-2 від 02.02.2026 року на постачання товару - шини загальною кількістю 592 шт. на загальну суму 147 649,60 доларів США.

Також відповідно до деталізації інвойсу № 12262000221-2 від 02.02.2026 року, погоджено постачання товару – шини загальною кількістю 186 шт. на загальну суму 30051,60 доларів США.

З метою перевезення товару позивачем було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х191124-120 від 19.11.2024 року з ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" на організацію надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів та додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію від 15.04.2026 року № 26UA403070004098U4.

На підтвердження заявленої митної вартості товару були надані: сертифікат відповідності №UA.009.1648-26 від 10.02.2026; рахунок-фактура (інвойс) № 12262000221-2 від 02.02.2026; деталізація інвойсу № 12262000221-2 від 02.02.2026; коносамент № DH0126020379 від 15.02.2026; автотранспортна накладна №6314 від 13.04.2026; пакувальний лист №12262000221-2 від 02.02.2026; платіжна інструкція в іноземній валюті № 166 від 22.01.2026; рахунок на оплату № 2067 від 13.04.2026; довідка що підтверджує вартість перевезення товару № 13.04/26-10 від 13.04.2026; Специфікація № 10 від 15.01.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №TRI-2612 від 26.12.2024; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х191124-120 від 19.11.2024; комерційна пропозиція № 12262000221-2 від 27.01.2026; копія митної декларації країни відправлення №420420260000045558 від 03.02.2026; договір про надання послуг митного брокера №2412/24 від 24.12.2024; договір про надання послуг митного брокера – додаткова угода №б/н від 19.04.2025.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості даного товару, у зв`язку з чим митницею було направлено повідомлення відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалось страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації.

У відповідь на повідомлення митного органу декларант листом від 15.04.2026 року № 15-04/2026-22 повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів.

Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000231/2 від 15.04.2026р.

В рішенні зазначено наступне:

1. поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №TRI-2612 від 26.12.2024, що укладений між Triangle Tyre Co.Ltd (Продавець) та TQB «Техімпортмаокет» (Покупець) (надалі - Контракт ЗЕД). Відповідно до п.1. Контракту ЗЕД, Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Подана до митного оформлення Специфікація №10 від 15.01.2026, видана на суму 843146,52 дол. США, передбачає 100% передоплату. Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №166 від 22.01.2026 на суму 500000,00 дол. США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №10 від 15.01.2026. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару;

2. пунктом 3.11 Договору про транспортно-експедиційного обслуговування №X191124-120 від 19.11.2024 року, укладеного між ТОВ «Техімпортмаркет» та TQB «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», передбачено доручати експедитору на підставі заявки перевезення різними видами транспорту, перевалку у портах і ТЕО вантажів, проте сама заявка до митного оформлення надана не була.

3. Митна декларація країни відправлення № 420420260000045558 від 03.02.2026 року не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що 26.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO.LTD (Китай) укладено контракт №TRI-2612, предметом якого є придбання на умовах FOB Qingdao, Китай, шини вантажні (товар) в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію №10 від 15.01.2026 року на кількість товару 7834 шт. на загальну вартість 843146,52 доларів США.

Згідно деталізації інвойсу № 12262000221-2 від 02.02.2026 року укладеного до вказаного контракту, на митну територію України завезений товар – шини кількістю 186 шт. на загальну суму 30051,60 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано до Тернопільської митниці митну декларацію № 26UA403070004098U4 від 15.04.2026 року на завезений товар.

На підтвердження заявленої митної вартості товару були надані: сертифікат відповідності №UA.009.1648-26 від 10.02.2026; рахунок-фактура (інвойс) № 12262000221-2 від 02.02.2026; деталізація інвойсу № 12262000221-2 від 02.02.2026; коносамент № DH0126020379 від 15.02.2026; автотранспортна накладна №6314 від 13.04.2026; пакувальний лист №12262000221-2 від 02.02.2026; платіжна інструкція в іноземній валюті № 166 від 22.01.2026; рахунок на оплату № 2067 від 13.04.2026; довідка що підтверджує вартість перевезення товару № 13.04/26-10 від 13.04.2026; Специфікація № 10 від 15.01.2026; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №TRI-2612 від 26.12.2024; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х191124-120 від 19.11.2024; комерційна пропозиція № 12262000221-2 від 27.01.2026; копія митної декларації країни відправлення №420420260000045558 від 03.02.2026; договір про надання послуг митного брокера №2412/24 від 24.12.2024; договір про надання послуг митного брокера – Додаткова угода №б/н від 19.04.2025.

Щодо тверджень митного органу відносно оплати за товар, суд зазначає наступне.

Так, згідно умов контракту №TRI-2612 від 26.12.2024 року, оплата за товар проводиться на умовах 100% оплати.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

У межах даної справи такими документами є: контракт №TRI-2612 від 26.12.2024 року, інвойс №12262000221-2 від 02.02.2026р. на суму 843 146,52 доларів США та деталізації до інвойсу №12262000221-2 від 02.02.2026. (контейнер «CAAU8366314») на суму 30051,60 грн., платіжну інструкцію в іноземній валюті №166.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Стосовно експедиторської винагороди та експедиторського обслуговування, суд зазначає наступне.

Надання транспортно-експедиторських послуг здійснювалось ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до договору №Х191124-120 від 19.11.2024 року, за яким виконавець має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (пункт 2.1.2 договору).

Розрахунки між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та стосуються сторін договору.

Обставини розрахунків між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами жодним чином не впливають на числові показники митної вартості товару, оскільки всі витрати ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» виклав у рахунку на оплату №2067 від 13.04.2026 року, що був наданий до ВМД відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Акт наданих послуг видається виконавцем замовнику для підтвердження факту виконання робіт та отримання оплати. Цей акт складається після завершення послуг (або щомісяця за довгостроковими угодами) та підписується обома сторонами, що підтверджує взаємну згоду щодо обсягу, якості та вартості наданих послуг.

Так, під час митного оформлення митниці надано рахунок №2067 від 13.04.2026 року на оплату транспортно-експедиційних послуг, № DH0126020379 від 15.02.2026, довідку що підтверджує вартість перевезення товару № 13.04/26-10 від 13.04.2026 року, договір №Х191124-120 від 19.11.2024 року про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, а тому твердження митного органу стосовно зазначеного є безпідставними.

Щодо митної декларації країни відправлення суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Декларація країни відправлення була оформлена в країні продавця Товару виключно в порядку вимог чинного законодавства Китаю, а отже вказаний вище недолік не є підставою для відмови в митному оформлені товару.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Отже, наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 Митного кодексу України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

На підставі встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA403070/2026/000231/2 від 15.04.2026 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 662,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 1576 від 14.04.2026 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49089; ІК в ЄДРПОУ 45589470) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004; ІК в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000231/2 від 15.04.2026р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070004098U4.

Стягнути з Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004; ІК в ЄДРПОУ 43985576) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49089; ІК в ЄДРПОУ 45589470) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 червня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков