Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №160/24828/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокуСправа №160/24828/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Пенсійний фонд України, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 10.09.2025 щодо складу відповідачів та уточнень позовних вимог від 22.09.2025, просить:

-визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Донецькій області, яке застосувало обмеження індексації моєї пенсії на підставі Постанов КМУ №168 та №209;

-визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у ненаданні відповіді на мою адміністративну скаргу від 24.07.2025 у встановлений законом строк;

-зобов`язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок моєї пенсії без застосування обмеження +1500 грн, з урахуванням повної суми індексації до бази подальших підвищень;

-стягнути на мою користь недоотриману суму пенсії за період 01.03.2023 – 09.09.2025 у розмірі 27732,77 грн;

-стягнути з відповідачів пеню та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦКУ за весь період прострочення (на розсуд суду).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.03.2023 та 01.03.2025 було проведено перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак на підставі постанов Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та №209 від 25.02.2025 було застосоване штучне обмеження: сума індексації не може перевищувати 1500 грн. Позивач вказує, що в результаті такого обмеження щомісяця недоотримує частину належної пенсії, що є цілком протиправним. Загальна сума недоплачених коштів за період з 01.03.2023 по 09.09.2025 вже становить 27732,77 грн. Разом з цим, Конституція України (ст. 22, 46, 64) та Закон №1058-IV не передбачають жодних обмежень у вигляді «стелі» +1500 грн. Кабінет Міністрів України не має повноважень обмежувати виплату пенсії. На скаргу до Головного управління ПФУ в Донецькій області відповідач-1 у листі №23034/К-0500-25 від 24.07.2025 було повідомлено, що застосоване обмеження індексації у розмірі 1500 грн ґрунтується на Постановах КМУ №168 та №209. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони фактично звужують право на повну індексацію пенсії, гарантовану ст. 42 Закону №1058-IV. 24.07.2025 він подав адміністративну скаргу до центрального апарату ПФУ через вебпортал. Скарга була зареєстрована (№ ВЕБ-28000-Ф-С-25-144542 від 24.07.2025), однак по суті не розглянута у встановлений строк, що підтверджує факт протиправної бездіяльності відповідача-2. За таких обставин, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою суду від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання позовної заяви із уточненням складу відповідачів, який/які мають відповідати за позовом, а також подати копію цієї позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази її надсилання іншим учасникам справи з урахуванням положень ч.9 ст.44 КАС України відповідно до чч. 1-2 ст.161 КАС України; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 726,72 грн., сплаченого в установленому порядку, обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.

10.09.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази доплати судового збору та уточнену позовну заяву, в якій уточнено склад відповідачів та позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15.09.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 03.09.2025, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду в частині надання доказів надіслання уточненої позовної заяви іншим учасникам.

22.09.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків з обґрунтуванням підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову, а також заява про уточнення позовних вимог з доказами відправлення іншими учасникам.

Ухвалою суду від 30.09.2025 прийнято позовну заяву (з урахуванням уточнення щодо складу відповідачів та щодо позовних вимог від 22.09.2025) до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24828/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засвідчену належним чином копію пенсійної справи, розрахунки пенсійної виплати; у Пенсійного фонду України - письмові пояснення та докази на їх підтвердження з приводу того, чи надходила до Пенсійного фонду України адміністративна скарга позивача 24.07.2025 та відомості щодо дати її отримання, а також щодо того, чи було надано на неї відповідь (у разі її надання копію такої відповіді та докази її направлення позивачу).

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

08.10.2025 відповідачем-2 подані письмові пояснення на виконання ухвали суду, у якому повідомлено, що на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України надійшла скарга ОСОБА_1 від 24.07.2025 за № ВЕБ-28000-Ф-С-25-144542 (вх. № 37580/К-2800-25 від 25.07.2025) на дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку та індексації розміру пенсії за віком. Листом від 23.09.2025 № 38189-37580/К-03/8-2800/25 Пенсійним фондом України надано відповідь на вебпорталі Пенсійного фонду України. Також лист Пенсійного фонду України 23.09.2025 направлено на електронну пошту позивача.

15.10.2025 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Пенсійний фонд України заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України, яка полягає у ненаданні відповіді на скаргу від 24.07.2025 у встановлений законом строк (п. 2 прохальної частини). 25.07.2025 до Пенсійного фонду надійшла скарга позивача на дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження індексації пенсії ВЕБ-28000-Ф-С-25-144542 від 24.07.2025, зареєстрована за вхідним № 37580/К-2800-25 від 25.07.2025. Скаргу розглянуто Пенсійним фондом та листом від 23.09.2025 № 38189-37580/К-03/8-2800/25 на електронну пошту позивача надано відповідь. Отже, на день відкриття провадження у справі № 160/24828/25 скарга позивача розглянута Фондом та надано відповідь, відтак умови для пред`явлення даної позовної вимоги усунуті відповідачем. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії позивачу без застосування обмеження 1500 грн, з урахуванням повної суми індексації до бази подальших підвищень, відповідачем-2 вказано, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду за заявою та іншими документами, необхідними для призначення (перерахунку) пенсії. Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають, перераховують та виплачують пенсію в Пенсійному фонді України не створено. З огляду на наведене, враховуючи відсутність порушеного права, здійснення Фондом належного розгляду скарги позивача, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України у ненаданні відповіді на скаргу від 24.07.2025 та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивачу без застосування обмеження 1500 грн, з урахуванням повної суми індексації до бази подальших підвищень не підлягають задоволенню.

16.10.2025 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 09.03.2016 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345, а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря. Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Відповідно до Постанов № 168 від 24.02.2023 та № 209 від 25.02.2025 загальний розмір збільшення не може перевищувати 1500 грн. З 01.03.2023 по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку». Загальний розмір підвищення склав 2347,64 грн. Так як розмір збільшення не може перевищувати 1500,00 грн, застосовано обмеження в індексації з 01.03.2023 в розмірі - «-847,64 грн.». При проведенні індексації з 01.03.2024 загальний розмір підвищення склав 1135,45 грн., тому обмеження в індексації з 01.03.2024 не застосовується. При проведенні індексації з 01.03.2025 загальний розмір підвищення склав - 1770,99 грн, оскільки розмір збільшення не може перевищувати 1500,00 грн застосовано обмеження в індексації з 01.03.2025 в розмірі – «-270,99 грн.». Постанови Уряду № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185 є чинними і підлягають обов`язковому застосуванню. За таких обставин, розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги позивача безпідставні та не задоволенню не підлягають.

17.10.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив Пенсійного фонду України, в якій зазначає непогодження з доводами відповідача-2 та вказує, що саме Пенсійний фонд України (центральний апарат) є належним відповідачем у частині бездіяльності, оскільки відповідно до п. 7 Положення про Пенсійний фонд України (постанова КМУ № 280 від 23.07.2014 р.) він здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені територіальні управління, а також здійснює контроль за законністю дій останніх. Таким чином, бездіяльність центрального апарату щодо ненадання відповіді на скаргу (або надання її із порушенням строків) є предметом самостійного оскарження. Встановлення ж Кабінетом Міністрів обмеження в 1500 грн виходить за межі його компетенції. Пенсійний фонд не має права посилатись на підзаконний акту, який погіршує становище пенсіонера, на нього як на підставу для відмови у повній індексації.

20.10.2025 позивачем подано відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій вказує, що доводи відповідача-1 є безпідставними та такими, що суперечать нормам Конституції України, Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ГУ ПФУ посилається на пункти 10 постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 та пункт 3 постанови № 209 від 25.02.2025, якими передбачено граничне збільшення пенсії не більше ніж на 1500 грн. Однак такі норми суперечать Закону № 1058-IV, який має вищу юридичну силу.

24.10.2025 позивачем подані додаткові пояснення, в якому просив врахувати наведену у поясненнях судову практику.

19.11.2025, 08.12.2025, 12.01.2026, 10.02.2026, 09.03.2026, 10.04.2026, 08.05.2026, 08.06.2026 позивачем подані заяви про уточнення позовних вимог в частині збільшення суми недоотриманої пенсії, які не прийняті судом до розгляду, як такі, що подані після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог можливе не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявним у справі матеріалами.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів (частина друга статті 262 КАС України).

З урахуванням викладеного, враховуючи, що заяви про уточнення позовних вимог, з яких вбачається фактичне збільшення розміру заявлених вимог в частині розміру недоотриманої пенсії, подані позивачем після початку розгляду справи по суті, суд зазначає про відсутність правових підстав для їх прийняття до розгляду.

Відповідачами заперечень щодо відповідей позивача не подано.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Димитрівським МВ УМВС України в Донецькій області 05.09.1998, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; має статус внутрішньо перемішеної особи; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначену з 09.03.2016.

Позивачу неодноразово проводились перерахунки пенсії, зокрема у зв`язку із щорічною індексацією (масовий перерахунок).

Згідно з розрахунком з пенсійної справи №914550173760, розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2023 становить: основний розмір пенсії 11337,26 грн., доплата за понаднормовий стаж – 586,04 грн., доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення шахтарської діяльності» - 2341,22 грн. Сума пенсії - 14264,52 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 – «-847,65 грн.». До виплати - 13416,88 грн.

Згідно з розрахунком з пенсійної справи №914550173760, розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 становить: основний розмір пенсії 12416,22 грн., доплата за понаднормовий стаж – 684,69 грн., доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення шахтарської діяльності» - 2299,06 грн. Сума пенсії - 15399,97 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 – «-847,65 грн.». До виплати – 14552,33 грн.

Згідно з розрахунком з пенсійної справи №914550173760, розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2025 становить: основний розмір пенсії 13844,09 грн., доплата за понаднормовий стаж – 684,69 грн., доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення шахтарської діяльності» - 2642,18 грн. Сума пенсії 17170,96 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 – «-847,65 грн.», обмеження в індексації з 01.03.2025 – «-270,99 грн.». До виплати – 16052,33 грн.

Не погодившись з обмеженнями пенсії у зв`язку з індексацією за 2023 рік та за 2025 рік, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Листом від 23.07.2025 №25712-23034/К-02/8-0500/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено позивачу, що згідно із абзацом 2 пункту 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн. Відповідно до проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2023 збільшився більше ніж на 1500,00 грн та склав 14264,52 грн (з 01.03.2022 розмір пенсії дорівнював 11916,88). Враховуючи, що відповідно до пункту 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку з 01.03.2023 не може перевищувати 1500,00 грн, то розмір пенсії з надбавками склав 13416,88 грн. різниця між розміром підвищення та 1500,00 грн, яка дорівнює 847,64 грн, є складовою пенсійної виплати та обмеженням в індексації з 01.03.2023. Згідно з абзацом 2 пункту 3 Постанови №209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунками 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн. Відповідно до проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2025 збільшився більше ніж на 1500,00 грн та склав 17170,96 грн. Враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 грн, то розмір пенсії з надбавками склав 16052,33 грн. Різниця між розміром підвищення пенсії на 1770,99 грн після перерахунку з 01.03.2025 та 1500,00 грн, яка дорівнює 270,99 грн є складовою пенсійної виплати та обмеженням в індексації з 01.03.2025. Враховуючи зазначене, згідно з нормами Постанови №168 до пенсії з 01.03.2023 встановлено обмеження в індексації в сумі - 847,64 грн та згідно з Постановою №209 з 01.03.2025 в сумі - 270,99 грн, які є складовими пенсійної виплати та при подальших перерахунках не переглядаються. Чинним законодавством не передбачено зняття обмеження індексації.

24.07.2025 позивачем через веб портал електронних послуг подано скаргу (№ВЕБ-28000-Ф-С-25-144542 від 24.07.2025) до Пенсійного фонду України, яка зареєстрована за вх.№37580/К-2800-25 від 25.07.2025).

У листі від 23.09.2025 №38189-37580/К-03/8-2800/25 Пенсійним фондом України на вказану скаргу позивача надано відповідь, у якій повідомлено, що у зв`язку зі змінами в законодавстві та на підставі поданих заяв позивачеві проводились відповідні перерахунки пенсії, зокрема: з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 – відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115; з 01.04.2023 – відповідно до абзацу п`ятого частини четвертої статті 42 Закону № 1058 з урахуванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії. Пунктом 10 постанови № 168, пунктом 3 постанов № 185 та № 209 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунків пенсії з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, не може перевищувати 1500,00 грн. Збільшення пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2025 встановлено в максимальному розмірі – 1500 гривень, як передбачено пунктом 10 постанови № 168 та пунктом 3 постанови № 209. Оскільки пункт 10 постанови № 168 та пункт 3 постанови № 209 не втратили чинності, при перерахунках пенсії з 01.04.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 обмеження в індексації зберігається. За таких обставин, пенсію обчислено згідно з вимогами чинного законодавства.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо застосування обмеження пенсії у зв`язку з індексацією на підставі Постанов КМУ №168 та №209 сумою в межах 1500 грн., а також протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо ненаданні відповіді на скаргу від 24.07.2025 у встановлений законом строк, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Щодо позовних вимог в частині обмеження індексації сумою 1500,00 грн. за 2023 рік та за 2025 рік.

Статтею 42 Закону №1058-IV врегульовано порядок і умови проведення індексації та перерахунок пенсій.

Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до пункту 4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Таким чином, повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV, у зв`язку із чим з 2019 року Порядком № 124, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому, згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі – Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

У свою чергу, пунктом 10 Постанови № 168 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі – Постанова №185).

Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

При цьому, пунктом 3 Постанови №185 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі – Постанова №209).

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

При цьому, пунктом 3 Постанови №209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Отже, положеннями Постанов Уряду № 168, 185 та №209 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 1 цих постанов. Це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн., доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 грн.

У ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, позивачу 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії у зв`язку з щорічною індексацією, у зв`язку з чим підсумок пенсії склав 14264,52 грн, у тому числі доплата за понаднормовий стаж – 586,04 грн., доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення шахтарської діяльності» - 2341,22 грн. Обмеження в індексації з 01.03.2023 становить 847,64 грн. До виплати визначено - 13416,88 грн.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, відповідно до попереднього перерахунку пенсії з 01.03.2022 підсумок пенсії складав 11916,88 грн.

З наведеного слідує, що розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку у зв`язку з щорічною індексацією з 01.03.2023 збільшився більше ніж на 1500,00 грн. та склав 14264,52 грн., разом з цим розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії відповідно пункту 10 Постанови № 168 не може перевищувати 1500 грн., тому розмір пенсійної виплати з надбавками з 01.03.2023 встановлений у розмірі 13416,88 грн., тобто за мінусом різниці між розміром підвищення та 1500,00 грн. (14264,52 грн. – 847,64 грн.).

Різниця між розміром підвищення та 1500,00 грн., яка дорівнює 847,64 грн., є складовою пенсійної виплати, яка враховується в наступних перерахунках.

Як слідує з пенсійної справи №914550173760, при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з щорічною індексацією з 01.03.2024 загальний розмір підвищення пенсійної виплати позивача склав 1135,45 грн. (14552,33 грн. – 13416,88 грн.), тому обмеження в індексації з 01.03.2024 не застосоване.

З 01.03.2025 загальний розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку у зв`язку з щорічною індексацією збільшився більше ніж на 1500,00 грн. та склав 17170,96 грн., у тому числі доплата за понаднормовий стаж – 684,68 грн., доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення шахтарської діяльності» - 2642,18 грн.

Суд звертає увагу, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії відповідно пункту 3 Постанови № 209 не може перевищувати 1500 грн., тому розмір пенсійної виплати з надбавками з 01.03.2025 встановлений у розмірі 16052,33 грн. (17170,96 грн.- 847,65 грн.- 270,99 грн.).

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи, що індексація пенсії здійснюється щорічно кумулятивно, проіндексований розмір пенсії за 2023 рік виплачується і в 2024 році з урахуванням індексації пенсії, проведеної з 01.03.2024, і в 2025 році з урахуванням індексації пенсії, проведеної з 01.03.2025, при цьому пункт 10 Постанови № 168, пункт 3 Постанови №209 передбачав обмеження у виплаті індексації пенсії сумою 1500 гривень, суд доходить висновку про відсутність підстав для виплати позивачеві суми пенсії, проіндексованої з 01.03.2023, без застосування пункту 10 Постанови № 168, та суми пенсії, проіндексованої з 01.03.2025, без застосування пункту 3 Постанови № 209.

Суд зазначає, що виключень щодо неврахування пункту 10 Постанови №168 та пункту 3 Постанови №209 під час відповідного перерахунку пенсії законодавство не містить, такі положення Постанов Уряду є чинними на час спірних відносин та підлягали застосуванню відповідачем.

Доводи позивача щодо відсутності у Кабінету Міністрів України права обмежувати індексацією сумою 1500,00 грн., щодо противності Постанов №168 та №209 в цій частині, суд вважає неприйнятними, оскільки положеннями статті 42 Закону № 1058-IV Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Правомірність абзацу 2 пункту 10 Постанови №168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень, встановлена в судовому порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі № 320/8511/23 рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 скасовано в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.

Колегія суддів у вказаній постанові дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про протиправність абзацу 2 пункту 10 Постанови № 168.

Поряд з цим, суд зазначає, що загальновідомим є факт введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2023 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 20.06.2024 у справі № 420/23990/23 обмеження верхньої межі індексації (1500,00 грн.) здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Такий правовий висновок в подальшому підтриманий Верховним Судом і в постановах від 07.01.2025 у справі № 160/2039/24, від 27.01.2025 №160/2039/24, від 19.03.2025 у справі №320/39247/23.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що розглядається, з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постановам № 168, №185 та №209 в межах граничної суми збільшення (1500,00 грн.), у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача-1 неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача протягом спірного періоду проведена відповідачем-1 у межах чинного законодавства, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги щодо зобов`язати здійснити перерахунок пенсії без застосування обмеження 1500 грн, стягнення недоотриманої суми пенсії та стягнення пені та інфляційні втрати є похідними від позовних вимог, у задоволені яких відмовлено, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у ненаданні відповіді на адміністративну скаргу від 24.07.2025 у встановлений законом строк.

Як слідує з матеріалів справи, 24.07.2025 позивачем через веб портал електронних послуг подано до Пенсійного фонду України скаргу ВЕБ-28000-Ф-С-25-144542 від 24.07.2025, яка зареєстрована за вх. №27580/К-2800-25 від 25.07.2025.

За наслідками розгляду скарги ВЕБ-28000-Ф-С-25-144542 від 24.07.2025 відповідачем-2 надано відповідь, що викладена у листі від 23.09.2025 №38189-37580/К-03/8-2800/25, копію відповіді надіслано позивачу засобами електронного зв`язку на електронну пошту, у зв`язку із чим суд не вбачається бездіяльності відповідача-2 щодо не розгляду скарги від 24.07.2025 та ненадання відповіді на неї, як на тому наполягає позивач.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду скарги та ненадання на неї відповіді відсутні.

Разом з цим, відповідачем-2 не обґрунтовано надання відповіді на скаргу позивача поза межами встановленого законом строку.

Закон України «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР в редакції на час спірних відносин) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 цього Закону).

Визначення «скарга» міститься в частині четвертій статті 3 Закону України «Про звернення громадян» та означає, що звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (стаття 20 Закону).

У спірному випадку скарга позивача надійшла до Пенсійного фонду України 25.07.2025, тоді як відповідь датована 23.09.2025, а отже відповідачем-2 розглянуто та вирішено скаргу позивача не у строк, визначений законом.

Відповідачем-2 не надано жодних пояснень щодо причин несвоєчасного розгляду і вирішення скарги позивача.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що скарга позивача була розглянута, з наданням відповіді за наслідками її розгляду у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», однак не у строк, визначений законом, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у наданні відповіді на скаргу позивача від 24.07.2025 не в установлений законом строк, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 9,72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, місцезнаходження: 01014, Київська обл., м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, місцезнаходження: 01014, Київська обл., м. Київ, вул. Бастіонна, буд.9), яка полягає у наданні відповіді на скаргу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 24.07.2025 не в установлений законом строк.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, місцезнаходження: 01014, Київська обл., м. Київ, вул. Бастіонна, буд.9) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова