Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №160/29138/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Справа № 160/29138/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Кропової К.В.

за участю:

від позивача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від відповідача: Пилипенко С.О., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, - Приватне підприємство «Фенікс-98» про визнання протиправним і скасування висновку,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 29 вересня 2025 року, про результати моніторингу закупівлі – «Капітальний ремонт харчоблоку Комунального закладу «Ліцей №20 ім.О.І.Стовби» Кам`янської міської ради за адресою: м. Кам`янське, вул. Стовби, б. 2» Коригування (на основі CPV за ДК 021:2015 – код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA2025-08-07-012434-a).

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач у своєму висновку від 29.09.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA2025-08-07-012434-a дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Позивач указує, що Східний офіс Держаудитслужби в оскаржуваному висновку зазначає, що відповідно до пункту 10 розділу IV Додатку № 7 до тендерної документації Замовником визначено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (надалі Настанова №281) та іншим чинним нормативно-правовим актам. У свою чергу, згідно із пунктом 5.3 Настанови №281, заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників – будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу. У складі тендерної пропозиції учасника закупівлі ПП «ФЕНІКС-98» завантажено пояснювальну записку до договірної ціни із визначенням середньомісячної заробітної плати на 1 робітника в режимі повної зайнятості у сумі 27 000,00 грн. (файл КОШТОРИС_Ліцей №20, харчоблок.zip), що суперечить пункту 5.3 Настанови №281 в частині визначення показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади. На підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей тендерна пропозиція ПП «ФЕНІКС-98» підлягала відхиленню. Проте Замовник на порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ПП «ФЕНІКС-98» та уклав з ним договір від 15.09.2025б №1/25. З цього приводу Позивач заперечує тим, що відповідно до «Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 р. за № 1469/29599 (у редакції наказу Мінрегіону України від 27 липня 2018 року № 196, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за № 931/32383, див. Збірник «Ціноутворення у будівництві» №9, вересень 2018, стор.4-7) (надалі Порядок), розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 5.3. Розділу V Настанови №281, заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Середній нормативний розряд по видах робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників приймається за КНУ РЕКН, а для ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, — за КНУ РКНЕМ. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу. Однак абзацом першим частиною 3 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином абзац перший частини 3 статті 22 Закону надає замовнику беззаперечне право самостійно визначати умови тендерної документації, що необхідні для проведення тендерної процедури та реалізації в подальшому договірних відносин, зважаючи на вимоги чинного законодавства України. Позивач акцентує увагу на те, що тендерна документація не містить окремих вимог до розміру заробітної плати, що має бути врахована Учасниками в ціну пропозиції, у тому числі не містить вимог щодо відповідності заробітної плати рішенню виконавчого комітету Кам`янської міської ради тощо. Також позивач повідомляє, що, зазначивши у Висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень» Відповідач не конкретизував, яких саме заходів повинен вжити Позивач для усунення виявлених порушень, та не зазначив чітких вимог та/або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень. Таким чином, зміст оскаржуваного Висновку фактично зводиться до спонукання Позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених Відповідачем порушень, тоді як можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень. Спонукання Позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень може призвести до можливого порушення Позивачем чинного законодавства, у зв`язку з чим зазначена вище вимога зобов`язального характеру в оскаржуваному Висновку в частині корегування роботи Позивача є порушенням Відповідачем вимог закону в частині змісту Висновку як акту індивідуальної дії. Крім цього, зважаючи на той факт, що Відповідач виніс рішення, яке є предметом спору, після того як був визначений переможець закупівлі з яким укладено договір, беручи до уваги, що законодавством України передбачено підстави для відміни торгів саме на стадії проведення торгів, а не після встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, та вимогам Закону, і укладання з таким учасником договору, рішення Відповідача є незаконним.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/29138/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду надійшов відзив Східного офісу Держаудитслужби на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року №281, не згадується у тендерній документації, не був визначений Замовником як нормативна база, якою мають керуватися учасники процедури закупівлі, позаяк пунктом 10 розділу ІУ Додатку 37 до тендерної документації прямо передбачено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити саме Настанові №281, а також іншим чинним нормативно-правовим актам. Крім того, у пункті 2 вказаного Позивачем Порядку зазначено, що кошторисна заробітна плата обчислюється згідно із ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та відображається у прямих витратах відповідно до ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва». Однак, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 затверджено кошторисні норми України у будівництві, що додаються, а також, визнано такими, що втратили чинність, державні стандарти України згідно з додатком до цього наказу. Водночас, додаток до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 «Державні стандарти України, що втратили чинність» містить перелік таких стандартів, серед яких, зокрема, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 та ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405. Таким чином, враховуючи, що Порядок, на який посилається Позивач, базувався на положеннях державних стандартів, які визнано такими, що втратили чинність відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, а також з огляду на те, що тендерна документація Замовника прямо передбачала обов`язковість дотримання саме Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої зазначеним наказом, посилання Позивача на Порядок 2016 року є безпідставними. Також відповідач зазначає, що оскільки вимога тендерної документації Замовника автоматично передбачає застосування положень Настанови №281, у тому числі, пункту 5.3, який прямо зобов`язує враховувати показник середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади, - у цьому випадку рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.01.2025 №12, відсутність конкретного розміру заробітної плати не означає, що така вимога відсутня. Таким чином, за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем правомірно встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей, оскільки розрахунок ціни тендерної пропозиції ПП «Фенікс-98» суперечив вимогам тендерної документації Замовника, яка передбачала обов`язкове дотримання положень Настанови №281. Указує відповідач і на те, що наведений в оскаржуваному висновку спосіб усунення виявленого порушення повністю узгоджується з нормами чинного законодавства і правовою позицією Верховного Суду.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, а також навів практику Верховного Суду щодо способу усунення порушень, установлених за наслідками проведеної процедури закупівлі.

Ухвалою суду від 15.12.2025 суд задовольнив клопотання Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради про розгляд справи за участю сторін; перейшов до розгляду справи №160/29138/25 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.02.2026 суд залучив до участі у справі Приватне підприємство «Фенікс-98», як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача; запропонував третій особі подати до суду пояснення до позову або відзиву у десятиденний строк з дня отримання відповідної заяви по суті справи (позову, відзиву на позов тощо).

Третя особа подала пояснення до позову, згідно з якими підтримала подану позивачем позовну заяву. У поясненнях третя особа вказує, що Східний офіс Держаудитслужби в оскаржуваному висновку зазначає, що відповідно до пункту 10 розділу IV Додатку № 7 до тендерної документації Замовником визначено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (надалі Настанова №281) та іншим чинним нормативно-правовим актам. Пункт 5.3.Настанови № 281 передбачає, що заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Середній нормативний розряд по видах робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників приймається за КНУ РЕКН, а для ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, — за КНУ РКНЕМ. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу…». При цьому слід чітко розмежовувати повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування показників, що використовуються при визначенні вартості будівництва. Пункт 5.3 Настанови №281 прямо передбачає врахування показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади, яким є Міністерство економіки України, та не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо встановлення такого показника. Водночас рішення органів місцевого самоврядування, зокрема рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.01.2025 №12, регулюють питання визначення орієнтовного розміру кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва на відповідній території та не можуть підміняти або змінювати показник середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановлений центральним органом виконавчої влади. Окремо третя особа зазначає, що на території Дніпропетровської області чинним є рішення Дніпропетровської обласної ради від 11 жовтня 2017 року № 234-10/VII «Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати, що застосовується при визначенні вартості будівництва об`єктів за рахунок коштів обласного бюджету» (зі змінами), яким встановлено розмір кошторисної заробітної плати у сумі 27 000 грн для середнього розряду складності робіт 3,8. Таким чином, визначення Приватним підприємством «Фенікс-98» у складі тендерної пропозиції середньомісячної заробітної плати у розмірі 27 000 грн здійснено з урахуванням чинного регіонального нормативного акта, що застосовується на території Дніпропетровської області, та не суперечить вимогам пункту 5.3 Настанови №281, оскільки останній не встановлює імперативної вимоги щодо фіксованого розміру кошторисної заробітної плати, а передбачає лише врахування відповідних нормативних показників.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що рішення Дніпропетровської обласної ради, яке прямо обмежене сферою застосування до об`єктів за рахунок коштів обласного бюджету, не підлягає застосуванню у даному випадку. Третя особа зводить предмет спору до питання відсутності фіксованого розміру заробітної плати, тоді як висновок Офісу стосується дотримання порядку її визначення відповідно до Настанови №281. Відповідач зауважує, що економічно обґрунтований розмір кошторисної зарплати ПП «Фенікс-98» у складі тендерної пропозиції не надав і не підтвердив відповідність розрахунку вимогам пункту 5.3 Настанови №281 та не довів обґрунтованість планової зарплати. Відповідач звертає увагу, що у пункті 5.3 Настанови №281 визначено механізм формування вартості людино-години із врахуванням показників, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу. Водночас, Рішенням №12 визначено розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів при складності робіт 3,8 у сумі 23 885,00 гривень. Оскільки спірна закупівля здійснювалась за рахунок бюджетних коштів, визначення кошторисної заробітної плати мало відбуватись у межах зазначеного рішення з урахуванням механізму формування вартості людино-години при розрахунку кошторисної заробітної плати, встановленому пунктом 5.3 Настанови №281.

Ухвалою від 15.12.2025 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12 січня 2026 року на 13:00 год.

Підготовчі судові засідання у цій справі були проведені 02.02.2026, 02.03.2026

Ухвалою від 02.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засіданні від 02.03.2026 суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 18.03.2016 на 13:00 год.

Розгляд справи по суті відбувся 15.04.2026, 10.06.2026 і 24.06.2026.

18.03.2026, 06.05.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Кучугурної Н.В. на лікарняному.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги і просив його задовольнити. Відповідач проти позовних вимог заперечував і наполягав на відмові у позові. Третя особа подала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

У судовому засіданні 24.06.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Комунальним закладом «Ліцей № 20 ім. О.І. Стовби» Кам`янської міської ради (позивач) проведено закупівлю – «Капітальний ремонт харчоблоку Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради за адресою: м. Кам`янське, вул. Стовби, б. 2 «Коригування (на основі CPV за ДК 021:2015 – код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA2025-08-07-012434-a).

Східним офісом Держаудитслужби (відповідачем) за результатами моніторингу вказаної закупівлі було складено висновок №UA-2025-08-07-012434-а про результати моніторингу процедури закупівлі.

В констатуючій частині висновку, з-поміж іншого, вказане таке.

З метою здійснення фінансової підтримки України від Європейського Союзу, спрямованої, зокрема на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій, між Україною та Європейським Союзом підписана Рамкова угода, яку ратифікано Законом України від 06.06.2024 №3786-ІХ. Для реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» розпорядженням КМУ від 18.03.2024 №244-р схвалено План України. Згідно з постановою КМУ від 15.11.2024 №1318 Держаудитслужбу визначено органом, який здійснює в установленому законодавством порядку державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану України, зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів.

Відповідно до даних електронної системи та тендерної документації замовником визначено, що закупівля за номером ID: UA 2025-08-07-012434-a здійснюється в рамках Ukraine Facility. Отже, на закупівлю поширюються умови Рамкової угоди та іншого законодавства, яке регламентує порядок реалізації інструменту Ukraine Facility.

Відповідно до пункту 10 розділу IV Додатку № 7 до тендерної документації Замовником визначено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (надалі Настанова №281) та іншим чинним нормативно-правовим актам.

У свою чергу, згідно із пунктом 5.3 Настанови №281, заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників – будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.

Поряд із цим, рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.01.2025 №12 «Про затвердження розрахунку та розміру кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об`єктів, замовником яких є бюджетні організації міста Кам`янське» встановлено розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів при складності робіт 3,8 у сумі 23885,00 гривень.

Проте, у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі ПП «ФЕНІКС-98» завантажено пояснювальну записку до договірної ціни із визначенням середньомісячної заробітної плати на 1 робітника в режимі повної зайнятості у сумі 27 000,00 грн. (файл КОШТОРИС_Ліцей №20, харчоблок.zip), що суперечить пункту 5.3 Настанови №281 в частині визначення показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади. На підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей тендерна пропозиція ПП «ФЕНІКС-98» підлягала відхиленню. Проте Замовник на порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ПП «ФЕНІКС-98» та уклав з ним договір від 15.09.2025 №1/25.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ПП «Фенікс-98» встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором №1/25 від 15.09.2025 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із висновком Східного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, моніторинг процедури закупівлі може бути проведений, у тому числі, під час укладення договору про закупівлю та протягом його дії, тому суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного висновку через те, що цей висновок був складений після того, як був визначений переможець закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

Щодо встановленого порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зобов`язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей (далі Особливості).

Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.

За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У відповідності до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922- VIII).

Суд установив, з метою проведення процедури закупівлі Замовником було затверджено тендерну документацію.

Додатком №7 до тендерної документації було визначено Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Розділ IV вказаного Додатку визначає документ щодо ціни тендерної пропозиції.

Так, у складі тендерної пропозиції Учасник повинен надати розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), який (а) складається з: договірної ціни та пояснювальної записки; локального кошторису; розрахунку загальновиробничих витрат: відомості (або підсумкові відомості) ресурсів до локального кошторису; тощо. Розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 та іншим чинним нормативно-правовим актам. Договірна ціна має бути розрахована у програмному комплексі АВК, або іншому програмному комплексі, який взаємодіє в частині передачі (зчитування) кошторисної документації та розрахунків для Замовника. Розрахунок ціни пропозиції повинен бути виконаний/розрахований на види, обсяги встановлені у Додатку 3 до тендерної документації (у дефектному акті/у відомості обсягів робіт).

Суд установив, що переможцем процедури закупівлі, проведеної позивачем, є Приватне підприємство «Фенікс-98» (бере участь у справі, як третя особа), з яким позивач 15.09.2025 і уклав договір №1/2025 про закупівлю робіт «Капітальний ремонт харчоблоку Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради за адресою: м. Кам`янське, вул. Стовби, б. 2» Коригування (на основі CPV за ДК 021:2015 – код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація).

Під час процедури закупівлі, як і вимагала тендерна документація ПП «Фенікс-98» надав договірну ціну і пояснювальну записку, в яких вказано, що середньомісячна заробітна плата на 1 робітника в режимі повної зайнятості: тарифна сітка для будівельних, монтажних і ремонтних робіт при середньомісячній нормі тривалості робочого часу 173,17 люд.год та розряді робіт 3,8 – 27000 грн; тарифна сітка для ремонтно-будівельних і ремонтно-монтажних робіт Мінпромполітики України при середньомісячній нормі тривалості робочого часу 173,17 люд.год та розряді робіт 3,8 – 27000 грн.

В оскаржуваному висновку відповідач зазначає: «Відповідно до пункту 10 розділу IV Додатку № 7 до тендерної документації Замовником визначено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (надалі Настанова №281) та іншим чинним нормативно-правовим актам. У свою чергу, згідно із пунктом 5.3 Настанови №281, заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників – будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу. Поряд із цим, рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.01.2025 №12 «Про затвердження розрахунку та розміру кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об`єктів, замовником яких є бюджетні організації міста Кам`янське» встановлено розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів при складності робіт 3,8 у сумі 23885,00 гривень. Проте, у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі ПП «ФЕНІКС-98» завантажено пояснювальну записку до договірної ціни із визначенням середньомісячної заробітної плати на 1 робітника в режимі повної зайнятості у сумі 27 000,00 грн. (файл КОШТОРИС_Ліцей №20, харчоблок.zip), що суперечить пункту 5.3 Настанови №281 в частині визначення показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади. На підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей тендерна пропозиція ПП «ФЕНІКС-98» підлягала відхиленню. Проте Замовник на порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ПП «ФЕНІКС-98» та уклав з ним договір від 15.09.2025 №1/25».

Суд указує, що 01.11.2021 Міністерством розвитку громад та територій України виданий наказ № 281, яким затверджені кошторисні норми України у будівництві, зокрема, Настанова з визначення вартості будівництва (далі Настанова №281), яка визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Пунктом 5.3 Настанови №281 визначено, що заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників-будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.

Враховуючи встановлені обставини і наведені положення Настанови №281, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, вказана настанова є обов`язковою під час визначення вартості робіт з капітального ремонту.

При цьому, середньомісячна заробітна плата має розраховуватись з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.

Як уже зазначав суд, відповідач під час здійснення моніторингу процедури закупівлі дійшов висновку про те, що учасник процедури закупівлі визначив заробітну без урахування рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.01.2025 №12 «Про затвердження розрахунку та розміру кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об`єктів, замовником яких є бюджетні організації міста Кам`янське», яким установлено розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів при складності робіт 3,8 у сумі 23885,00 гривень.

Водночас, суд указує, що відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення (ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У свою чергу, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, виходячи із наведених норм, Виконавчий комітет Кам`янської міської ради не є центральним органом виконавчої влади, а включається до системи місцевого самоврядування.

Крім того, у наведеному вище рішенні Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.01.2025 №12 «Про затвердження розрахунку та розміру кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об`єктів, замовником яких є бюджетні організації міста Кам`янське» вказано, що воно прийняте відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.10.2026 №281.

А як видно із відзиву відповідача, він заперечує проти того, що у спірних правовідносинах може бути застосований зазначений Порядок від 20.10.2026 №281.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:

тендерна пропозиція:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

є такою, строк дії якої закінчився;

є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

В оскаржуваному висновку вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ПП «Фенікс-98» встановлено порушення позивачем підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Тобто, відповідачем указано про порушення позивачем повністю підпункту 2 пункту 44 Особливостей, тоді як цей підпункт містить декілька підстав відхилення тендерної пропозиції, через недоліки тендерної документації.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за приписами підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Проте, оскаржуваний висновок таких доводів не містить.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на встановлені вище обставини справи і наведені норми законодавства, суд робить висновок про те, що оскаржуваний у цій справі висновок відповідача в частині виявлених порушень є необгрунтованим, відповідно в цій частині висновок є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків оскаржуваного у цій справі рішення відповідача в частині виявлених порушень, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню і висновок оскаржуваного рішення в частині зобов`язань щодо усунення порушення.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подачу юридичною особою в електронній формі позову з однією вимогою немайнового характеру підлягає оплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8 = 2422,40 грн).

З матеріалів позову видно, що вказаний позов, який поданий через систему «Електронний суд», містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подачу цього позову до суду оплаті підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивач оплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладені норми, а також задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч.7 Закону України «Про судовий збір», решта суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, - Приватне підприємство «Фенікс-98» про визнання протиправним і скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 29 вересня 2025 року, про результати моніторингу закупівлі – «Капітальний ремонт харчоблоку Комунального закладу «Ліцей №20 ім.О.І.Стовби» Кам`янської міської ради за адресою: м. Кам`янське, вул. Стовби, б. 2» Коригування (на основі CPV за ДК 021:2015 – код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA2025-08-07-012434-a).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Комунального закладу «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Комунальний заклад «Ліцей №20 ім. О.І.Стовби» Кам`янської міської ради.

Третя особа: Приватне підприємство «Фенікс-98».

Відповідач: Східний офіс Держаудитслужби.

Рішення складено 24.06.2026.

Суддя Н.В. Кучугурна