Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №160/6283/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокуСправа №160/6283/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

16.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я 3 28.06.2006 р

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 28.06.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.06.2006 року виключений з військового обліку, оскільки був визнаний непридатним до військової служби. Позивач зазначає, що відповідно до відомостей, які містяться в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів його не виключено з військового обліку. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача порушенням його прав та інтересів, тому звернувся з цим позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з урахуванням обставин викладених у позовній заяві.

Ухвалою від 20 березня 2026 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 08.04.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов. Зазначає, що згідно до змін діючого законодавства позивач є військовослужбовцем. У зв`язку із набранням чинності змін до ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач є таким, що підпадає під дію Закону як особа, яка не досягла граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду та вважається військовослужбовцем. Звертає увагу суду, що позивач наразі не числиться на обліку у жодному ТЦК та СП. Просить в задоволенні позовних відмовити, оскільки відповідач діяв та продовжує діяти в порядок і спосіб визначений Конституцією, чинними нормативно-правовими актами і керівними документами.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 виданий Долинським РВ УМВС України в Кіровоградській області 07вересня 1998 року.

Згідно із даними військового квитка НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключений з військового обліку 28.06.2006 року на підставі наказу МОУ №342 від 09.06.2006.

У Єдиному державному реєстрі призовників, віськовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг)відсутні дані щодо виключення його із військового обліку

26.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виправлення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, віськовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг) щодо виключення його із військового обліку, відповідно до інформації яка міститься у військовому квитку НОМЕР_4 .

10 березня 2026 за № 2/1/455 відповідач надав лист-відповідь про відмову у виключенні позивача з військового обліку.

Відповідач зазначає, що рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.04.1990 року ОСОБА_1 був визнаний непридатний до військової служби у мирний час, придатний до нестройової служби у воєнний час та на підставі наказу МОУ № 342-06 від 09 червня 2006 року був знятий з військового обліку.

У зв`язку із набранням чинності змін до ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач є таким, що підпадає під дію Закону як особа, яка не досягла граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду та вважається військовослужбовцем.

Також, відповідач зазначає що позивач наразі не числиться на обліку у жодному ТЦК та СП.

Натомість, позивач вважає, що вищенаведені обставини свідчать про безпідставне не виключення його з обліку через непридатність до військової служби, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також запереченням викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена конституційна норма встановлює принцип легальності діяльності суб`єкта владних повноважень, відповідно до якого останній не може діяти на власний розсуд поза межами визначеної законом компетенції.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 позивач ОСОБА_1 28.06.2006 року був виключений з військового обліку на підставі наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 року.

Вказаний військово-обліковий документ виданий уповноваженим державним органом та містить офіційний запис щодо юридично значущої обставини - припинення перебування особи на військовому обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості Реєстру формуються на підставі інформації, отриманої від органів державної влади та інших державних інформаційних ресурсів.

При цьому Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має інформаційний характер та призначений для відображення актуального військово-облікового статусу особи, а не для встановлення нового статусу чи зміни раніше прийнятих індивідуальних рішень органів військового управління.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів скасування рішення про виключення позивача з військового обліку; визнання недійсним запису у військовому квитку; прийняття уповноваженим органом рішення про поновлення позивача на військовому обліку; проведення передбаченої законом процедури перегляду раніше прийнятого рішення.

Таким чином, відповідач фактично не заперечує факт існування запису про виключення позивача з військового обліку, однак відмовляється внести відповідні відомості до Реєстру лише з підстави зміни законодавчого регулювання.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача.

Посилання відповідача на зміни до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не може бути підставою для невнесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначив, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання ним чинності і припиняється із втратою чинності, а дія закону не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, якщо інше прямо не передбачено законом.

Отже, правовий статус позивача, визначений рішенням компетентного органу у 2006 році, не може бути змінений автоматично внаслідок подальшого законодавчого регулювання.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень діяти виключно у спосіб, передбачений законом, викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не довів правомірності відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру.

Фактично відповідач визнав, що позивач мав запис про виключення з військового обліку; такий запис міститься у військовому квитку; у Реєстрі відповідні відомості відсутні.

За таких обставин невнесення відповідних даних до Реєстру є не реалізацією дискреційних повноважень, а протиправною бездіяльністю.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач "не перебуває на обліку у жодному ТЦК та СП", суд зазначає наступне.

Вказана обставина не спростовує позовних вимог, а навпаки підтверджує необхідність приведення відомостей Реєстру у відповідність до фактичного військово-облікового статусу особи.

Наявність або відсутність особи на обліку в конкретному ТЦК та СП не є підставою для невідображення інформації про її виключення з військового обліку.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.

З огляду на викладене, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача внести відповідні відомості до Реєстру із зазначенням дати виключення - 28.06.2006 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем при звернені до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я 3 28.06.2006 р

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 28.06.2006 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук