Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №160/7147/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокуСправа №160/7147/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у склад

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

24.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби за станом здоров`я;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби за станом здоров`я з подальшим внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з подальшим повідомленням органів Національної поліції про відсутність підстав для його адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.09.2001 був визнаний непридатним до військової служби та обмежено придатний у воєнний час. Позивач зазначає, що відповідно до відомостей, які містяться в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено інформацію про нібито порушення ним правил військового обліку.

Позивач вважає такі відомості недостовірними та внесеними без належних правових підстав, оскільки рішення військово-лікарської комісії від 04.01.2009 року підтверджує його непридатність до військової служби у мирний час та обмежену придатність у воєнний час. Крім того, на момент прийняття зазначеного рішення чинне законодавство не передбачало обов`язку проходження повторного медичного огляду у строки, зазначені відповідачем. Таким чином відповідач допустив порушення прав та інтересів позивача, тому він звернувся з цим позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з урахуванням обставин викладених у позовній заяві.

Ухвалою від 30 березня 2026 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 05.05.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов. Зазначає, що будь-який запис про зняття або виключення позивача з військового обліку в військовому квитку НОМЕР_3 відсутній. Отже посилання позивача на внесення відповідачем недостовірних даних до Реєстру є безпідставними. Згідно до діючого законодавства громадяни що були визнані раніше непридатними до військової служби мають повторно до 05 червня 2025 року пройти повторно ВЛК. Позивач не пройшов повторно ВЛК у визначений законом строк, у зв`язку з чим законно внесено дані про розшук позивача для доставки його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Просить в задоволенні позовних відмовити, оскільки відповідач діяв та продовжує діяти в порядок і спосіб визначений Конституцією, чинними нормативно-правовими актами і керівними документами.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27 січня 1997 року.

Згідно із даними військового білету НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з обліку 30.07.1990, 11.03.1998, 15.10.1999 та 03.09.2001 та прийнятий на облік 04.09.2001 року до Жовтневого райвійськкомату м.Дніпропетровська.

18.12.2025 року при оновлені військово-облікових даних у застосунку ОСОБА_2 , що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 виявив порушення: не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК.

До того ж у Єдиному реєстрі призовників зазначено, що позивача заявлено 28.08.2025 в розшук у зв`язку з не прибуттям на ВЛК.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилаючись на пункт 22.12 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, повідомив про відсутність медичної документації щодо ОСОБА_3 , оскільки з моменту проходження медичного огляду минуло більше п`яти років, та рекомендував звернутися до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

З метою з`ясування обставин справи адвокат позивача повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із адвокатським запитом щодо надання інформації про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

До зазначеного запиту було долучено військово-облікові документи позивача, сформовані у електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», а також копію військового квитка серії НОМЕР_3 із відповідною відміткою від 04.09.2001 року про визнання позивача непридатним до військової служби.

У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив, що протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення уповноваженими посадовими особами не складався, а постанова про накладення адміністративного стягнення не виносилась.

Також адвокатом позивача було направлено запит до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України щодо надання належним чином засвідченої копії свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), виданої 04.01.2009 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до якої ОСОБА_5 був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, а також щодо надання копій інших медичних документів, на підставі яких прийнято відповідне рішення ВЛК.

У відповідь Галузевий державний архів Міністерства оборони України спочатку надав відповідь із помилковим зазначенням прізвища іншої особи, у зв`язку з чим адвокат був змушений повторно звернутися із аналогічним запитом.

Повторною відповіддю Галузевого державного архіву Міністерства оборони України повідомлено, що надати копію свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) та витяг з книги протоколів засідань ВЛК щодо ОСОБА_3 неможливо, оскільки документи військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України на зберігання не надходили.

Таким чином, позивач зазначає, що відсутність архівних документів не може бути підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про порушення ним правил військового обліку, оскільки наявні у нього військово-облікові документи підтверджують факт прийняття рішення військово-лікарською комісією щодо стану його придатності до військової служби.

Станом на час звернення до суду з цим позовом жодних змін відповідачами до ВОД не внесено.

Відповіда зазначає, що будь-який запис про зняття або виключення позивача з військового обліку в військовому квитку НОМЕР_3 відсутній. Отже посилання позивача на внесення відповідачем недостовірних даних до Реєстру є безпідставними. Згідно до діючого законодавства громадяни що були визнані раніше непридатними до військової служби мають повторно до 05 червня 2025 року пройти повторно ВЛК. Позивач не пройшов повторно ВЛК у визначений законом строк, у зв`язку з чим законно внесено дані до Реєстру про розшук позивача.

Позивач вважає, вищенаведені обставини свідчать про безпідставне не виключення його відповідачем з обліку через непридатність до військової служби, а також про безпідставне внесення даних про порушення позиваем правил військового обліку, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також запереченням викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Статтею 1 Закону України Про оборону України передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду цієї адміністративної справи строк триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регулює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII).

За приписами частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 8 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист від 21.03.2024 № 3621-IX (далі - Закон № 3621-IX), яким було внесено зміни до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та який набрав чинності з 03.05.2024, виключено такі визначення, як обмежено придатний до військової служби та непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 3621-IX у первісній редакції установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України № 4235-IX від 12.02.2025, який набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3621-IX внесено зміни, якими передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Матеріалами справи встановлено, що у військовому квитку позивача містяться відмітки про зняття з військового обліку та подальше взяття на військовий облік, зокрема штампи відповідного органу військового обліку.

Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт прийняття уповноваженою військово-лікарською комісією рішення про визнання позивача непридатним до військової служби у розумінні Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, матеріали справи не містять.

Зокрема, відсутні свідоцтво про хворобу, довідка (постанова) ВЛК або інші первинні медичні документи, які б підтверджували встановлення позивачу категорії придатності, що тягне виключення з військового обліку або інше юридично визначене рішення ВЛК.

Надані позивачем відомості обмежуються записами у військовому квитку, які самі по собі носять обліковий характер та не є належним доказом прийняття медичного рішення військово-лікарською комісією у порядку, встановленому законодавством.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України №402, саме рішення ВЛК, оформлене у встановленій формі та підтверджене відповідними документами, є єдиною належною підставою для визначення ступеня придатності особи до військової служби та подальших змін її військово-облікового статусу.

За відсутності таких документів у матеріалах справи, наявні у військовому квитку штампи про зняття та взяття на військовий облік не можуть бути безумовним підтвердженням прийняття рішення про непридатність позивача до військової служби, оскільки не містять відомостей про підстави, склад ВЛК, статтю Розкладу хвороб та категорію придатності у встановленій формі.

Відповідно до статті 1 Закону від 16.03.2016 № 1951-VІІІ Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон № 1951-VІІІ) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У відповідності до ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ).

Згідно з положеннями ст. 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VІІІ відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку є персональними даними військовозобов`язаного, що вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.

Положеннями статті 8 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до службових даних військовозобов`язаного, зокрема, належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Суд зауважує, що зазначені відомості відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі. Вказане відображено у пункті 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1951-VІІІ встановлено, що ведення Реєстру включає внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним.

Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов`язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу Порядку № 1487, обов`язковою інформацією є висновок військово-лікарської комісії, графа та пункт відповідного наказу (графа 15).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом із цим, судом встановлено, що згідно військово облікових даних у Єдиному державному реєстри призовників позивач непридатний в мирний час та обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК 04.01.2009.

Таким чином, оскільки позивач не прибув до червня 2025 року на проходження ВЛК, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі чинного законодавства. При цьому ТЦК та СП керувався законними та не скасованими обліковими даними позивача.

Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо офіцерів запасу, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

- "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

- "Обмежено придатний до військової служби";

- "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";

- "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)".

Станом на 17.10.2018 особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, підлягали зарахуванню на військовий облік як військовозобов`язані відповідно до Закону № 2232-XIІ (у редакції на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії).

Відповідно до ч. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист) установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, громадяни України, які до внесення змін у законодавство про військовий обов`язок і військову службу (до 04.05.2024) були визнані непридатними, або обмежено придатними до військової служби, підлягають повторному медичному огляду після набрання чинності Законом № 3621-ІХ.

Суд, дослідивши матеріалаи справи вбачає, що в період з 2009 по дату звернення до суду позивач не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби та не отримував відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин (після набрання чинності 04.05.2024 Законом № 3621-ІХ) у позивача відсутній чинний висновок ВЛК про ступінь придатності до військової служби. Позивач самостійно не прибув до відповідача для отримання направлення для проходження медичного огляду ВЛК. Крім того, останній мав можливість, не відвідуючи позивача, скористатися електронним кабінетом призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Згідно з п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Таким чином, військовозобов`язаним потрібно щорічно оновлювати медичну інформацію.

З цього приводу суд бере до уваги, що медичне обстеження позивача проводилося близько 17 років тому, отже, результати досліджень є неактуальними та не можуть свідчити про реальний стан здоров`я позивача. Тому для вирішення питання придатності позивача до військової служби необхідний дійсний висновок військово-лікарської комісії.

За таких обставин, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у нього права виключення з військового обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не пройшов повторний медичний огляд (ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025, відповідач діяв відповідно до наданих законом йому повноважень.

Суд зазначає, що відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача з військового обліку та з рошуку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук