Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №702/493/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/493/26

Провадження № 2-а/702/6/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючої судді Барської Т. М. ,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

позивач ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 21.05.2026 звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та просить суд:

- визнати протиправною і скасувати прийняту 15.05.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 постанову №R534340, якою ОСОБА_1 притягнений до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та підданий стягненню у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення з мотивів відсутності складу адміністративного правопорушення.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що прийнятою 15.05.2026 по справі про адміністративне правопорушення постановою №R534340 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнув його до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, і за частиною 3 статті 210-1 КУпАП наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

Позивач стверджує, що повістки він не отримував, про дату, час та місце прибуття до ТЦК та СП не повідомлявся, що, зокрема підтверджує додана ним довідка начальника поштового відділення АТ «Укрпошта».

Також, за доводами позивача, згоду про розгляд справи за його відсутності підписав лише для того, щоб отримати направлення для проходження військово – лікарської комісії.

Прийнятою 28.05.2026 ухвалою суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, встановив відповідачу строк до 07.06.2026 для подачі відзиву на позов та зобов`язав надати суду у строк, визначений для подання відзиву на позовну заяву, всі належним чином засвідченні копії документів, які слугували підставою для прийняття рішення про накладення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн., що оформлене постановою №R534340 від 15.05.2026.

Ухвалу судді відповідач своєчасно не виконав, відзив на позов і копії витребуваних документів у строк до 07.06.2026 не подав.

17.06.2026 представник відповідача надіслала на адресу суду заяву про виконання ухвали суду, в якій проти позову ОСОБА_1 заперечила і зазначила, що згідно з відомостями АІТС «ОБЕРІГ» ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних осіб у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10.10.2008, як солдат резерву, та потребує проходження базової загальновійськової підготовки, не заброньований, не має підстав для відстрочки.

Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 , порушуючи приписи ч.1-3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» пп.10 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», медичний огляд для визначення придатності до військової служби не проходив, відповідних документів не надав та в АІТС «ОБЕРІГ» відомості (постанову ВЛК) про придатність до військової служби не вніс.

Зазначене стало підставою для внесення до АІТС «ОБЕРІГ» відомостей про військовозобов`язаного ОСОБА_1 , як порушника Правил військового обліку, та притягнення його за його ж згодою до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 вимоги позовної заяви підтримав повністю і просив їх задовольнити. Додатково до наведених у позові обставин пояснив, що його зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 , на військовому обліку перебуває з 2008 року.

Повісток з вимогою з`явитися до ТЦК та СП жодного разу не отримував і такі на його адресу не надсилалися. На сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв+ виявив сповіщення про те, що ТЦК та СП 21.01.2026 звернувся до Нацполіції для доставки його для складання протоколу за те, що він не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Наведене стало підставою для звернення до поштового відділення з проханням повідомити про причини не доставлення поштового відправлення з повісткою ТЦК та СП. Однак, начальник відділення пошти, перевіривши облік Укрпошти, вказав, що повістка з ТЦК та СП на його ім`я не надходила і підтвердила ці відомості довідкою.

Маючи на меті пройти військово – лікарську комісію, 13.05.2026 зайшов на власну сторінку в застосунку Резерв+. Однак без надання згоди про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за його відсутності направлення для проходження ВЛК у застосунку сформувати не зміг. Тому 13.05.2026 таку згоду надав.

Категорично заперечив факт вчинення адміністративного правопорушення і просить постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, а провадження у справі закрити.

ІНФОРМАЦІЯ_5 свого представника для участі в розгляді справи не направив, правом на подачу відзиву не скористався, копію ухвали про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою і додатками до неї отримав 29.05.2026 в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності позивача.

Стаття 268 КАС України, окрім зазначеного вище, також унормовує, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що з моменту отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками спливло 17 днів, суд постановив протокольну ухвалу про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 23.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та визначив, що його проголошення відбудеться о 09 год 30 хв 26.06.2026.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту скоєння особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Диспозиція частини першої статті 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За приписами частини третьої статті 210-1 КУпАП адміністративній відповідальності підлягає особа за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Норма частини третьої статті 210-1 КУпАП є бланкетною, а тому при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває по цей час.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

За змістом ч.3 ст. 33 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст. 33 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі у тексті також ЗУ №1951-VIII).

За приписами п.1 ч.1 ЗУ № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема, належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (п.17-1 ч.1 ст. 7 ЗУ № 1951-VIII).

Частина друга ст. 9 ЗУ № 1951-VIII покладає на призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язок подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру

Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом (с.15 ЗУ №1951-VIII).

За положеннями підпунктів 2,10 пункту 1, також пункту 3 Правил ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які затверджені постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду; звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає, у тому числі, неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а також порушення правил військового обліку у вигляді не проведення звірки не рідше одного разу на п`ять років власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Дослідженням письмових доказів суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до виданої 24.03.2026 начальником АТ «Укрпошта» Чайкою А. В. довідки ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , листи від РТЦК та СП не надходили (а.с.7).

15.05.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановив, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.4).

Постановлена суддею 28.05.2026 ухвала в частині витребування з ІНФОРМАЦІЯ_1 всіх належним чином засвідчених копій документів, які слугували підставою для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення 17000,00 грн. відповідачем не виконана. Копії доказів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надані.

У заяві представник ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначила, що ОСОБА_1 , порушуючи приписи ч.1-3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» пп.10 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», медичний огляд для визначення придатності до військової служби не проходив, відповідних документів не надав та в АІТС «ОБЕРІГ» відомості (постанову ВЛК) про придатність до військової служби не вніс.

З наданих позивачем розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які сформовані 15.06.2026, суд з`ясував, що 22.01.2026 сформована справа №F3814404 за ст. 210-1 КУпАП та сповіщення про розшук позивача ТЦК та СП щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку (а.с.71).

23.01.2026 створене сповіщення про те, що в реєстрі Оберіг зафіксоване порушення військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.71).

Суспільні відносини щодо виклику громадян до територіального центру комплектування та соціальної підтримки регулюють норми ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 цього нормативно – правового акту громадянин, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Аналогічні обов`язки на військовозобов`язаних, призовників та резервістів покладає п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.

Порядок виклику громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки урегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, якою затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту – Порядок №560).

Згідно із приписами пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ , у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (пункт 41 Порядку № 560).

Як встановив суд зі змісту оскаржуваної постанови, до адміністративної відповідальності 15.05.2026 позивач притягнений за те, що не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

Однак, на підтвердження того, що позивач в порушення норм діючого законодавства не прибув за викликом в ІНФОРМАЦІЯ_1 суду не надано ні повістки, ні доказів її надсилання поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання.

Суд звертає увагу, що і оскаржувана постанова не містить відомостей про те, коли і куди був викликаний позивач і коли і куди він не прибув за викликом.

Більше того, вирішуючи цей публічно – правовий спір, суд враховує, що на сторінці позивача в застосунку Резерв+ відповідачем сформоване сповіщення про зафіксоване порушення військового обліку, а не невиконання обов`язку з`явитися за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналогічного змісту пояснення надав і представник відповідача, яка також послалася на те, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення правил військового обліку, а не за не прибуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці.

Отже, наведені в оскаржувані постанові обставини про вчинене ОСОБА_1 правопорушення дійсності не відповідають. Позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 не викликався і йому повістка про виклик не надсилалася, а, відтак, і констатовані ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 обставини про неявку ОСОБА_1 за викликом у строк та місце, зазначені у повістці, не існували.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності врегулює Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 38 якого унормовує, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Дату неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржувана постанова не містить.

За відомостями застосунку Резерв+ в реєстрі Оберіг порушення правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію зафіксоване 22.01.2026, справа про адміністративне правопорушення F3814404 також порушена 22.01.2026.

Отже, у випадку доведення зафіксованого в реєстрі порушення, постанова у справі № F3814404 могла бути прийнята не пізніше 22.04.2026, а прийнята 15.05.2026.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 14, 73-77, 139, 242, 245, 246, 255, 268, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 №R534340 від 15 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 – 1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня ухвалення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 місцезнаходження АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Тетяна БАРСЬКА