Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №569/14369/25 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 569/14369/25

Номер провадження 2/555/644/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк І.Я.,

позивача ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

представника відповідача, адвоката Захарчука М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що влітку 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про виконання ряду будівельних робіт по облаштуванню житлового будинку в Макарівському районі Бучанської громади Київської області.

Позивач зазначив, що на виконання вказаної домовленості ним було перераховано відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти як оплату за будівельні роботи, однак відповідач будівельні роботи не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим, на думку позивача, відповідач набув ці кошти без достатньої правової підстави.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 93 002 грн 11 коп., з яких: 62 823 грн 87 коп. основна сума коштів, 8 318 грн 03 коп. інфляційне збільшення, 21 860 грн 21 коп. штрафні санкції.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. На уточнюючі запитання суду позивач підтвердив, що кошти у сумі 62 823 грн 87 коп. були перераховані ОСОБА_2 добровільно, не помилково, а у зв`язку з домовленістю про виконання будівельних робіт. Позивач також зазначив, що між сторонами була усна домовленість щодо виконання будівельних робіт, сторони погоджували перелік робіт, загальну вартість, строки виконання, а частина перерахованих коштів могла бути використана відповідачем на придбання будівельних матеріалів.

Водночас позивач пояснив, що особисто не бачив, щоб відповідач або залучені ним особи виконували роботи на його об`єкті; результату робіт, який він пов`язує з відповідачем, на об`єкті немає, будь-який результат виконаних робіт від відповідача він не приймав, експертиза або оцінка, яка підтверджує невиконання відповідачем робіт саме на суму 62 823 грн 87 коп., не проводилася, письмова домовленість про штраф, пеню чи інші штрафні санкції за неповернення коштів між сторонами відсутня.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причин особистої неявки суду не повідомив, особистих пояснень суду не надавав. Інтереси відповідача у судовому засіданні представляв адвокат Захарчук М.І., який підтримав позицію відповідача та надав пояснення щодо обставин справи.

Представник відповідача, адвокат Захарчук М.І., у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача зазначив, що між сторонами виникли правовідносини за договором підряду, кошти були отримані відповідачем у зв`язку з виконанням будівельних робіт та придбанням будівельних матеріалів, відповідач виконав обумовлені будівельні роботи, а позивач розрахувався за виконану роботу, у зв`язку з чим, на думку сторони відповідача, відсутні підстави для застосування статті 1212 ЦК України.

Представник відповідача також зазначив, що письмового договору про виконання будівельних робіт між сторонами не укладалося, проте між сторонами існувала усна домовленість щодо виконання будівельних робіт. На підтвердження позиції сторони відповідача представник посилався на пояснення відповідача, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, переписку у месенджері Viber, фотоматеріали та аудіозаписи телефонних розмов.

Сторона відповідача не заперечувала факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у загальній сумі 62 823 грн 87 коп., однак зазначала, що такі кошти отримані не безпідставно, а у зв`язку з домовленістю про виконання будівельних робіт.

Разом із тим сторона відповідача не надала суду документального підтвердження того, які саме роботи були виконані відповідачем на суму 62 823 грн 87 коп., чеків, квитанцій, накладних або інших документів на придбані будівельні матеріали до матеріалів справи не подано, акта приймання виконаних робіт позивачем не підписувалося, доказів передачі позивачу результату робіт або матеріалів на заявлену суму не надано, доказів повернення будь-якої частини отриманих коштів відповідачем суду не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

04 травня 2026 року позивач подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку судової влади України, посилаючись на проживання у місті Києві, неможливість фізично прибути до суду та необхідність забезпечення права на участь у судовому засіданні.

Судом забезпечено участь позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 05 травня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 травня 2026 року.

Судом у судовому засіданні досліджено письмові докази, наявні у матеріалах справи, а також електронні докази, подані стороною відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що влітку 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існувала усна домовленість, пов`язана з виконанням будівельних робіт по облаштуванню житлового будинку в Макарівському районі Бучанської громади Київської області.

Факт існування такої домовленості підтверджується змістом позовної заяви, поясненнями позивача, позицією представника відповідача, а також тим, що обидві сторони пов`язували перерахування коштів саме з виконанням будівельних робіт.

На виконання цієї домовленості ОСОБА_1 перерахував на адресу ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 62 823 грн 87 коп.

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 06 червня 2025 року № IU3J9Q2NV741J41K вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на адресу одержувача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01 січня 2022 року по 31 травня 2025 року здійснено перекази грошових коштів на загальну суму 62 823 грн 87 коп., а саме: 05 липня 2024 року о 15 год. 43 хв. — 48 050 грн 00 коп., квитанція № P24A2947554711D0702; 11 серпня 2024 року о 12 год. 43 хв. — 4 120 грн 60 коп., квитанція № P24A3100512178D3827; 19 серпня 2024 року о 13 год. 36 хв. — 3 015 грн 08 коп., квитанція № P24A3136910651D8904; 22 серпня 2024 року о 18 год. 22 хв. — 4 120 грн 60 коп., квитанція № P24A3152775349D0317; 26 серпня 2024 року о 21 год. 09 хв. — 1 005 грн 03 коп., квитанція № P24A3168439078D9036; 27 серпня 2024 року о 16 год. 22 хв. — 2 010 грн 05 коп., квитанція № P24A3171170352D1880; 19 березня 2025 року о 13 год. 54 хв. — 502 грн 51 коп., квитанція № P24A4074367059D3788.

Отже, факт перерахування позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 грошових коштів у загальній сумі 62 823 грн 87 коп. підтверджується письмовими доказами та сторонами не заперечується.

11 червня 2025 року ОСОБА_1 , за твердженням позивача, направляв ОСОБА_2 вимогу щодо повернення грошових коштів через месенджер WhatsApp на номер телефону відповідача. 19 червня 2025 року ОСОБА_1 повторно направив ОСОБА_2 вимогу щодо повернення грошових коштів цінним листом з описом вкладення.

Доказів добровільного повернення відповідачем отриманих коштів або їх частини матеріали справи не містять.

Отже, між сторонами фактично виник спір щодо правової підстави отримання та подальшого утримання відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів, переданих у межах усної домовленості про виконання будівельних робіт, а також щодо наявності підстав для стягнення заявлених позивачем ОСОБА_1 додаткових сум.

Досліджені судом докази.

Судом досліджено довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 06 червня 2025 року № IU3J9Q2NV741J41K, яка підтверджує здійснення позивачем переказів на адресу відповідача на загальну суму 62 823 грн 87 коп.

Судом досліджено вимогу ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів, адресовану ОСОБА_2 , а також надані докази її направлення поштовим відправленням.

Судом досліджено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, у якій відповідач посилався на те, що між сторонами існувала домовленість про виконання будівельних робіт, а отримані кошти пов`язані з виконанням таких робіт та придбанням будівельних матеріалів.

Судом досліджено електронні докази, на які посилалася сторона відповідача, зокрема переписку, фотоматеріали та аудіозаписи телефонних розмов.

Надаючи оцінку цим доказам, суд виходить з того, що вони можуть свідчити про наявність між сторонами комунікації щодо будівництва та певних домовленостей, однак самі по собі не підтверджують обсяг, вартість, строки та фактичне виконання відповідачем ОСОБА_2 конкретних робіт на суму 62 823 грн 87 коп., не підтверджують придбання будівельних матеріалів саме за рахунок коштів позивача ОСОБА_1 та не підтверджують передачу позивачу результату таких робіт чи матеріалів.

Фотоматеріали, на які посилалася сторона відповідача, не дають можливості встановити, що зображені на них роботи виконувалися саме відповідачем ОСОБА_2 , на об`єкті позивача, у межах спірної домовленості та саме на суму отриманих від ОСОБА_1 коштів. Такі фотоматеріали також не містять відомостей про вартість робіт, їх обсяг, дату виконання, осіб, які їх виконували, та про прийняття таких робіт позивачем.

Переписка у месенджері Viber може підтверджувати наявність комунікації між сторонами щодо будівельних робіт, однак не замінює доказів належного виконання робіт, доказів придбання матеріалів, документів щодо їх вартості та доказів прийняття позивачем результату робіт.

Суд також враховує, що позивач ОСОБА_1 заперечував свою участь в аудіозаписі, а клопотань про призначення фоноскопічної експертизи, експертизи відео-, звукозапису чи будівельно-технічної експертизи сторонами не заявлялося. За таких обставин аудіозапис не може бути достатнім доказом належного виконання відповідачем робіт або підтвердженням вартості таких робіт.

Надаючи оцінку всім дослідженим доказам у їх сукупності, суд виходить із того, що вони підтверджують факт перерахування відповідачу ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 62 823 грн 87 коп. у зв`язку з усною домовленістю про виконання будівельних робіт, однак не підтверджують належне виконання відповідачем робіт на вказану суму, придбання матеріалів на цю суму, прийняття позивачем ОСОБА_1 результату робіт або наявність іншої правової підстави для подальшого утримання відповідачем отриманих коштів.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній формі, що містить дані про обставини, які мають значення для справи. Такі докази підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, а одним із способів захисту цивільного права є примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи захисту, встановлені договором або законом.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також із інших юридичних фактів.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 627, 628, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

За змістом статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а друга сторона зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними за правилами статті 536 цього Кодексу.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Практика Верховного Суду, яку враховує суд.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17 зазначила, що у разі існування між сторонами договірних правовідносин кошти, набуті стороною за наявності правової підстави, не можуть витребовуватися як безпідставне збагачення на підставі статті 1212 ЦК України, якщо правова підстава їх набуття не припинена, не скасована, не визнана недійсною або не відпала.

У постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17 сформульовано підхід, відповідно до якого положення статті 1212 ЦК України застосовуються лише тоді, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту, а договірний характер правовідносин за загальним правилом виключає застосування положень глави 83 ЦК України.

Водночас Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 910/17567/19 зазначив, що якщо правочин утворює правову підставу для набуття чи збереження майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі; винятком є випадки, коли майно набуте у зв`язку із зобов`язанням, але не відповідно до його умов.

Отже, для правильного вирішення спору суд повинен встановити не лише факт отримання відповідачем грошових коштів, а й те, чи існувала та чи збереглася правова підстава для їх подальшого утримання, чи виконано відповідачем роботи або придбано матеріали на відповідну суму, чи прийняв позивач результат робіт, а також чи доведені позивачем підстави для стягнення інфляційного збільшення, процентів, штрафних санкцій і судових витрат.

Оцінка суду щодо правової підстави отримання та утримання коштів.

Судом встановлено, що кошти у сумі 62 823 грн 87 коп. були перераховані позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 не помилково, а у зв`язку з усною домовленістю сторін про виконання будівельних робіт. Тому саме по собі перерахування коштів не свідчить про їх безпідставне набуття з моменту кожного переказу.

Разом із тим спір у цій справі полягає не лише у факті отримання коштів, який не заперечується, а у наявності чи відсутності в відповідача ОСОБА_2 правової підстави для подальшого утримання цих коштів після того, як позивач заявив про невиконання робіт та вимагав повернення коштів.

Позивач ОСОБА_1 довів факт перерахування відповідачу ОСОБА_2 грошових коштів у загальній сумі 62 823 грн 87 коп. та заявив, що роботи відповідачем не виконані, результат робіт йому не передавався і не приймався, кошти не повернуті.

Представник відповідача, адвокат Захарчук М.І., заперечуючи проти позову, посилався саме на виконання робіт і придбання матеріалів. Отже, з огляду на вимоги статей 12, 81 ЦПК України, саме сторона відповідача повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, зокрема факт виконання робіт, обсяг таких робіт, їх вартість, придбання матеріалів, їх вартість, передачу результату робіт позивачу та прийняття такого результату позивачем.

Такі обставини стороною відповідача належними та допустимими доказами не підтверджені.

Суд враховує, що представник відповідача, адвокат Захарчук М.І., посилався на переписку, фотоматеріали та аудіозаписи телефонних розмов як на підтвердження наявності домовленості щодо будівельних робіт і виконання таких робіт.

Разом із тим переписка та аудіозаписи можуть підтверджувати лише наявність між сторонами певного спілкування щодо будівництва, однак не підтверджують належним чином: конкретний перелік робіт, які мав виконати саме ОСОБА_2 , фактичне виконання таких робіт, вартість виконаних робіт, придбання конкретних будівельних матеріалів за рахунок коштів позивача, передачу матеріалів або результату робіт позивачу, прийняття позивачем результату робіт.

Фотоматеріали, на які посилалася сторона відповідача, також не дають можливості встановити, що зображені на них роботи виконувалися саме відповідачем ОСОБА_2 у межах спірної домовленості та саме на суму 62 823 грн 87 коп.

Стороною відповідача не надано актів виконаних робіт, розписок, кошторису, накладних, товарних чеків, квитанцій, банківських документів, відомостей про придбання матеріалів, доказів передачі матеріалів позивачу ОСОБА_1 , доказів прийняття робіт позивачем або будь-яких інших належних доказів, які б підтверджували, що отримані кошти були використані відповідно до домовленості сторін та що відповідач має правову підставу для їх подальшого утримання.

Сторона відповідача також не заявляла клопотань про допит свідків, витребування додаткових доказів, призначення будівельно-технічної експертизи чи експертизи електронних доказів, які могли б підтвердити обсяг і вартість фактично виконаних робіт або ідентифікувати учасників аудіозаписів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 не довів належного виконання робіт або придбання матеріалів на суму 62 823 грн 87 коп., а тому не довів наявності правової підстави для подальшого утримання всієї отриманої від позивача суми.

Крім того, суд виходить із того, що кошти були первісно передані не помилково, а у зв`язку з усною домовленістю сторін про виконання будівельних робіт. Однак після невиконання відповідачем ОСОБА_2 обов`язку довести належне виконання робіт, відсутності доказів прийняття позивачем ОСОБА_1 результату робіт та після пред`явлення позивачем вимоги про повернення коштів правова підстава для подальшого утримання відповідачем отриманих коштів у заявленій сумі не підтверджена.

У розумінні статті 1212 ЦК України така ситуація охоплюється випадком, коли майно зберігається набувачем за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави або коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не заперечує факту отримання від позивача ОСОБА_1 грошових коштів у загальній сумі 62 823 грн 87 коп., доказів їх повернення не надав, а також не довів належного виконання робіт чи придбання матеріалів на відповідну суму, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 62 823 грн 87 коп.

Щодо інфляційного збільшення, процентів та штрафних санкцій.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 8 318 грн 03 коп. інфляційного збільшення та 21 860 грн 21 коп. штрафних санкцій.

З розрахунку, наведеного у позовній заяві, вбачається, що сума 21 860 грн 21 коп. складається з 1 725 грн 80 коп., розрахованих як 3 % річних, та 20 134 грн 41 коп., розрахованих як «інший розмір річних, зазначений в договорі», а саме 35 % річних.

Суд зазначає, що заявлена позивачем вимога про стягнення 20 134 грн 41 коп., розрахованих як 35 % річних, не підтверджена належними доказами. Позивач сам зазначив, що письмовий договір між сторонами відсутній. Доказів того, що сторони погодили 35 % річних, штраф, пеню або іншу санкцію за неповернення коштів, матеріали справи не містять.

Сам факт наявності усної домовленості про виконання будівельних робіт не свідчить про погодження сторонами відповідальності у вигляді 35 % річних. Відтак вимога про стягнення 20 134 грн 41 коп., розрахованих як «інший розмір річних, зазначений в договорі», є необґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення інфляційного збільшення та 3 % річних суд зазначає таке.

Позивач ОСОБА_1 здійснив розрахунок інфляційного збільшення та процентів з наступного дня після кожного окремого переказу коштів, тобто з 06 липня 2024 року, 12 серпня 2024 року, 20 серпня 2024 року, 23 серпня 2024 року, 27 серпня 2024 року, 28 серпня 2024 року та 20 березня 2025 року. Розрахунок здійснено до 17 червня 2025 року.

Водночас сам позивач ОСОБА_1 зазначає, що кошти передавалися не помилково, а у зв`язку з домовленістю про виконання робіт. Отже, у день отримання коштів відповідачем ОСОБА_2 обов`язок негайно повернути їх як безпідставно набуті ще не виник.

У цій справі правова підстава для подальшого утримання коштів поставлена під сумнів після того, як позивач ОСОБА_1 заявив про невиконання робіт та пред`явив вимогу про повернення коштів. Саме з цього моменту, за умови доведеності отримання відповідачем ОСОБА_2 відповідної вимоги або встановлення іншого моменту припинення правової підстави для утримання коштів, може виникати питання про прострочення грошового зобов`язання.

Позивач ОСОБА_1 посилається на направлення вимоги через WhatsApp 11 червня 2025 року та повторне направлення вимоги цінним листом з описом вкладення 19 червня 2025 року. Разом із тим розрахунок інфляційного збільшення та 3 % річних позивач здійснив до 17 червня 2025 року, тобто до дати направлення повторної письмової вимоги цінним листом.

Доказів, які б дозволяли суду безсумнівно встановити момент отримання відповідачем ОСОБА_2 вимоги через WhatsApp 11 червня 2025 року, зміст цієї вимоги, а також виникнення прострочення саме з цієї дати, матеріали справи не містять у достатньому обсязі.

За таких обставин період прострочення не може обчислюватися автоматично з наступного дня після кожного переказу, як це зроблено у розрахунку позивача.

Стороною позивача не наведено належного та обґрунтованого розрахунку інфляційного збільшення та трьох процентів річних саме з моменту виникнення у відповідача ОСОБА_2 обов`язку повернути кошти після пред`явлення відповідної вимоги або після припинення правової підстави для їх утримання.

Суд також враховує, що інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями у розумінні неустойки, однак їх стягнення можливе лише за наявності прострочення грошового зобов`язання та належного розрахунку за відповідний період прострочення.

Оскільки позивач ОСОБА_1 розрахував заявлені суми з дат переказів, хоча на той час кошти були передані добровільно у зв`язку з домовленістю сторін про виконання робіт, а також не довів належний період прострочення саме в межах заявленого розрахунку, вимоги про стягнення 8 318 грн 03 коп. інфляційного збільшення та 1 725 грн 80 коп. 3 % річних не підлягають задоволенню.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 318 грн 03 коп. інфляційного збільшення та 21 860 грн 21 коп. штрафних санкцій є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 93 002 грн 11 коп. Позовні вимоги задоволено у розмірі 62 823 грн 87 коп., що становить 67,55 % від заявленої ціни позову.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 818 грн 18 коп.

Доказів понесення іншими учасниками справи судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, суду не надано.

Висновок суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 62 823 грн 87 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 8 318 грн 03 коп. інфляційного збільшення та 21 860 грн 21 коп. штрафних санкцій слід відмовити, оскільки ці вимоги не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а наданий позивачем розрахунок здійснений з періодів, які не можуть вважатися періодами прострочення повернення безпідставно збережених коштів.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 100, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, статтями 11, 202, 205, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 837, 843, 849, 853, 854, 1212, 1214 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 62 823 грн 87 коп. (шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять три гривні вісімдесят сім копійок).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 8 318 грн 03 коп. (вісім тисяч триста вісімнадцять гривень три копійки) інфляційного збільшення та 21 860 грн 21 коп. (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят гривень двадцять одна копійка) штрафних санкцій — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 818 грн 18 коп. (вісімсот вісімнадцять гривень вісімнадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 26 червня 2026 року о 12 год. 00 хв.

Суддя А.Ю. Собчук