Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №555/1432/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1432/26

Номер провадження 3/555/466/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м.Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до адміністративної відповідальності притягувалася постановою суду від 27.06.2025 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до штрафу 510 грн.,

-за ч.3 ст.173-2 КУпАП, за ч.1 ст.184 КУпАП, ст.173 КУпАП,

Про права, відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомлена,

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2026 року близько 18 години 30 хвилин за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме перебуваючи у нетверезому стані у присутності трьох малолітніх дітей поводила себе агресивно, кричала голосно, падала на землю, вчинила бійку з іншою особою на очах дітей, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю малолітніх дітей, чим повторно протягом року вчинила правопорушення, тобто своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 будучи матір`ю п`ятьох малолітніх дітей перебуваючи 31 травня 2026 року близько 18 години 00 хвилин за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків по догляду за трьома малолітніми дітьми, яких залишила у будинку самих без нагляду дорослих, в помешканні на момент обстеження було не прибрано, відсутня свіжоприготовлена їжа, діти неохайні, брудні, чим порушила ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Крім того, 31 травня 2026 року близько 19 години 00 хвилин у с.Городище по вул.Шевченка, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаялася, ображала, шарпала за одяг, штовхнула, погрожувала ОСОБА_2 , яка перебувала на подвір`ї при виконанні службових обов`язків пов`язаних з захистом законних прав та інтересів неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , тобто своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнала, щиро розкаюється у вчиненому. Пояснила, що перебувала у депресивному стані, шкодує про скоєне. Зазначила, що на даний час пролікувалася, є здоровою, дітей у неї відібрали, однак вона їздить та навідує їх у будинок, хоче повернути останніх.

Постановою Березнівського районного суду від 26 червня 2026 року справа № 555/1432/26, провадження № 3/555/466/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, справа № 555/1433/26, провадження № 3/555/467/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та справа № 555/1434/26, провадження № 3/555/468/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП були об`єднані в одне провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.173-2, ч.1 ст.184, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, її вина у скоєному підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - передбачає адміністративну відповідальність.

Ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи - передбачає адміністративну відповідальність.

Із ч.3 вищевказаної статті вбачається, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню також передбачає адміністративну відповідальність.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, - передбачає адміністративну відповідальність.

Батьківські права та обов`язки - права і обов`язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.

Батьки мають обов`язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров`я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.

Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.

Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Факт вчиненняОСОБА_1 вищевказаних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серій ВАД № 753020 від 11.06.2026, ВАД № 753019 від 10.06.2026, ВАД № 753018 від 10.06.2026, копією акту обстеження умов проживання від 31.05.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.06.2026 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 31.05.2026 року, заявою про відмову від залучення до провадження як потерпілого від 31.05.2026 року, копією постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 27.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, та іншими документами доданими до протоколу.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до них, суду не скеровувала.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, ч.1 ст.184 КУпАП, ст.173 КУпАП.

Обставина, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП щире розкаяння винної.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП судом не встановлено, оскільки вчинення правопорушення в стані сп`яніння жодним належним та допустимим доказом не підтверджено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідностізабезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.36 КУпАП, особа яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до громадянки ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Визначений вид покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст.22 КУпАП до особи, не вбачаю.

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, тому вважаю за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч.3 ст.173-2, ч.1 ст.184, ст.173, ст.ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП, ст. 173 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Березнівський районний суд Рівненської області.

Суддя Березнівського

районного суду А.Ю. Собчук