Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №545/1977/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1977/26

Провадження № 3/545/409/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С. А., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,

за ч. 1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642774 від 17.04.2026 згідно якого 17.04.2026 о 00:49:00 год. в с. Гожули, вул. Паркова, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, мав нечітку мову, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 906333. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642787 17.04.2026 о 01:15:00 в с. Гожули, вул. Паркова, буд.2, керуючи транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА6065171 від 01.11.2025 ч.2 ст.126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, вину не визнав, щодо складених відносно нього адміністративних протоколів пояснив, що автомобіль стояв під двором, без світла та заглушена, даним транспортним засобом не керував, огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився проходити, оскільки не було моменту зупинки.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

За приписами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 130 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п. 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, а також, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду закріплено в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 ( надалі Інструкція)

Зі змісту п. 2 Розділу 1 Інструкції вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.6 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначається Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (надалі Порядок)

Відповідно до п.2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Нормами п.4 Порядку передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до абзацу другого п.5 Порядку підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

При цьому, згідно п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Відповідно до п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Аналіз цих нормативних документів у їх сукупності та у поєднанні із диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку та способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами та після відмови особи від проходження такого огляду.

Між тим, зібрані у справі докази не дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 було порушено п.2.5 ПДР України та вчинено правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642774, де зазначено, що ОСОБА_1 17.04.2026 о 00:49:00 керував транспортним засобом, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 906333 (а.с.1).

Разом із тим, з відеозаписів, які містяться на долученому до матеріалів справи оптичному диску, вбачається, що коли працівники поліції о 17.04.2026 00:43:33 під`їхали до автомобіля ВАЗ 21102 НОМЕР_1 він перебував в нерухомому положенні, не на проїжджій частині, біля пиватного двору, без увімкненого світла фар (запис з відеореєстратора з 00:43:33 до 00:44:28) За весь час розмови працівників поліції з ОСОБА_1 зафіксованого на нагрудну бодікамеру 906333 (з 00:44:38 до 00:52 ), під час якої ОСОБА_1 повідомляє, що ночує у подруги тому просто сидить під двором в заглушеній машині на який нікуди не їздив, автомобіль жодного разу не було переведено в рух.

Отже на відеозапису не відображено а ні факту зупинки транспортного засобу ВАЗ 21102 д.н.з. НОМЕР_1 за керуванням ОСОБА_1 , а ні факту керування ним даним транспортним засобом.

Суд зауважає на той факт, що датою та часом керування транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642774 від 17.04.2026 вказано 17.04.2026 о 00:49:00 що, як вбачається з відеозапису долученого до протоколу, не відповідає дісності

Свідки події, які б могли підтвердити наведені в протоколі обставини, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутні.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення, хоча і є доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, проте він складається, виходячи з тих обставин, які працівник поліції вважає встановленими і не має наперед встановленої сили.

Отже, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені, зокрема, в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З огляду на викладене, за відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частини друга-четверта ст.126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка немає права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.2.1.а. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.1.ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Тобто, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП необхідна наявність будь-якого з порушень, передбачених ч.2-4 цієї статті та кваліфікуючої ознаки повторності його вчинення протягом року.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6472787 згідно якого вказано, що ОСОБА_1 17.04.2026 о 01:15:00 в с. Гожули, вул. Паркова, буд.2, керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Разом із тим, з відеозаписів, які містяться на долученому до матеріалів справи оптичному диску, вбачається, відеофіксація подій проводилась 17.04.2026 з 00:43:33 до 00:44:28 (запис з відеореєстратора) та з 00:44:38 до 00:52 (запис з бодікамери). За цей час факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21102 НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 не зафіксовано. Після 00:52 відеозапис відсутнтній, свідків подій яки б підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом після вимкнення відеофіксації 17.04.2026 о 01:15:00 в с. Гожули, вул. Паркова, буд.2, в протоколі не зазначено.

Водночас, об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення передбачає обов`язкову ознаку- активну дію – керування транспортним засобом, доказів чого суду надано не було.

Таким чином, з урахуванням чинного законодавства України та практики ЄСПЛ, за відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд закриває провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.247, 283-284,287-289 КУпАП , суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: С. А. Цибізова