Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №758/8776/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 758/8776/25 Головуючий у І інстанції Денисов О.О.

Провадження № 33/824/2214/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Подільського районного суду м.Києва від 03 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, 28 травня 2025 року о 20 годині 01 хвилин, у м. Києві, по вул. Вишгородська, 45, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Хонда», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Зокрема, вказує на те, що суддею залишено поза увагою доводи сторони захисту щодо зазначення у протоколі часу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (20 год. 01 хв.), який суперечить матеріалам справи, що свідчить по недопустимість такого доказу, оминув показання, надані працівником поліції під час відповіді на питання сторони захисту в судовому засіданні, та який підтвердив, що водій ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду у час, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також суддя не надав належної оцінки відсутності зазначення у протоколі дій водія щодо ухилення від огляду

Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначає про те, що зі змістом постанови ознайомився лише 08.12.2025 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 03.12.2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 18.12.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП, вручена не була, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №344522, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 28.05.2025 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4838696 від 28.05.2025 року та на відеозапису події з відеокамери поліцейського.

Сукупності доказів у справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, дані з якого не ставляться під сумнів у апеляційній скарзі, вбачається , що ОСОБА_1 неодноразово висловлював небажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, після роз`яснення працівниками поліції правових наслідків відмови від проходження такого огляду ОСОБА_1 чітко та однозначно повідомив про свою відмову від його проходження.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення неточного часу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не можуть спростувати правильність висновку судді про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння , висловлена працівнику поліції вербально, не потребує детального висвітлення у змісті протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що дані з протоколу про адміністративне правопорушення є недопустимими доказами.

Висновок судді про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги правильності висновку судді не спростовують.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порушень норм процесуального закону, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин постанова є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль