Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №756/5131/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 756/5131/26

№ апеляційного провадження: 33/824/3487/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

25 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши клопотання захисника Константинова Олексія Геннадійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року, винесеної за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобі строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, 13 травня 2026 року захисник Константинов О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Константинова О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що оскаржувану постанову суду ОСОБА_1 отримав 06 квітня 2026 року та, оскільки не мав можливості сплатити за послуги приватного адвоката, звернувся за правовою допомогою до Північного міжрегіонального центру з надання вторинної правничої допомоги для призначення державного адвоката. 01 травня 2026 року Північним міжрегіональним центром з надання вторинної правничої допомоги було призначено державного адвоката та видано доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 01 травня 2026 року №4-23-2026-004270. Відтак, через запізнення із призначенням адвоката за зверненням ОСОБА_1 у нього не було можливості вчасно подати апеляційну скаргу.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Оболонського районного суду м. Києва була винесена 31 березня 2026 року.

Відповідно, останній день строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції припав на 10 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу на вищевказану постанову суду захисник Константинов О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подавлише 13 травня 2026 року, тобто більше ніж через 1 місяць з моменту винесення оскаржуваної постанови суду.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді першої інстанції та був особисто присутній в судовому засіданні 31 березня 2026 року. 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови та надав суду квитанцію про сплату судового збору, стягнутого з нього згідно вказаної постанови суду (а.с. 12, 13, 14-15,16, 17).

Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник Константинов О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не навів об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність оскаржуваної постанови суду, звернутися із апеляційною скаргою на цю постанову вчасно.

При цьому, доводи захисника про звернення ОСОБА_1 до Північного міжрегіонального центру з надання вторинної правничої допомоги та призначення йому державного адвоката Константинова О.Г. лише 01 травня 2026 року, про що видано доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 01 травня 2026 року №4-23-2026-004270, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, не є достатніми причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, з рішення «Пономарьов проти України», вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказані захисником Константиновим О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року є неповажними, а тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Оскільки відсутні підстави для поновлення Недєльчеву М.Ф. строку на апеляційне оскарження вказаної постанови суду, подана його захисником апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Константинова Олексія Геннадійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Константинова Олексія Геннадійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП повернути собі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська