Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №947/3509/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/599/26

Номер справи місцевого суду: 947/3509/26

Головуючий у першій інстанції Чаплицький В.В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Губаря Д.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

адвоката Ліпаткіної Елли Володимирівни, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Редько Тетяни Анатоліївни,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюКиївського районного суду м. Одеси від 11.02.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,0 грн з конфіскацією тварини. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2026 року, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що шкода, яка завдана здоров`ю ОСОБА_2 не підтверджена належним чином, жодних належних доказів, які б свідчили про причинний зв`язок з подією та отриманою раною матеріали справи не містять. Також скаржником зазначається, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції через 4 дні після подачі заяви про вчинення адміністративного правопорушення та без дотримання вимог передбачених положеннями ст.ст. 254, 256 КУпАП.

Апеляційна скарга також мотивована відсутністю в протоколі зазначення положення нормативно-правового акту, який порушено, та в чому полягає об`єктивна сторона даного правопорушення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Ліпаткіної Е.В., потерпілого – ОСОБА_2 , перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останньої в повній мірі підтверджується наявними матеріалами справи в своїй сукупності.

Однак висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, вищенаведеним вимогами КУпАП не відповідають, з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 763275 ОСОБА_1 17.01.2026 близько 14 год 30 хв по АДРЕСА_1 порушила правила вигулу домашніх тварин у результаті чого її собака породи американський стаффордшський тер`єр вкусила громадянина ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

За положеннями ч. 3 ст. 154 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення дії, передбачених частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 154 КУпАП об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в: утриманні собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами; утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця; вигул собак без поводків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулу у спеціально відведених для цього місцях).

За змістом складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 3 ст. 154 КУпАП останньою порушено правила вигулу собаки, що спричинило заподіяння шкоди громадянину ОСОБА_2 . Натомість, в чому саме полягає порушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності правила вигулу собаки з протоколу не вбачається. Тобто, працівниками поліції в складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , наявність якої є обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності, що в свою чергу підтверджує наведені скаржником доводи апеляційної скарги.

Окрім того, згідно наявної в матеріалах справи заяви громадянина ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення 17.01.2026 близько 14 год 50 хв біля будинку № 52/2 по вул. Наукова (колишня Шишкіна) у м. Одесі на нього стався напад собаки бійцівської породи американського стаффордширського тер`єра чорно-білого окрасу по кличці «Тихон» (а.с. 3).

Натомість, як вбачається з долучених скаржником додатків до апеляційної скарги, собака належить її сину – ОСОБА_3 , який на даний момент перебуває в зоні бойових дій. Згідно пояснень скаржника, вказана собака дресирується та систематично приймає участь в змаганнях, отримує медалі, дипломи тощо, на підтвердження чого долучено фото вказаних металів, дипломів, а також безпосередньо паспорту даної собаки, згідно якого в графі імені/клички собаки значиться – Юмма, що в свою чергу, зважаючи на викладені потерпілим обставини подій, а саме щодо клички та статті даної собаки, свідчать про наявність відповідних суперечностей в матеріалах справи.

При цьому, зі змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу не вбачається зазначення працівниками поліції будь-яких ідентифікуючих ознак собаки, яка спричинила шкоду громадянину ОСОБА_2 , та згідно якого огляд даної собаки поліцейськими не проводився, вік, стать, окрас та кличка під час складення протоколу не встановлювалися та собака поліцейськими не оглядалася. Разом з тим, з огляду на викладене, враховуючи суперечливості наявних в матеріалах справи відомостей щодо собаки, якою згідно заяви ОСОБА_2 завдано йому ушкодження, долучена останнім довідка з КНП «Міська клінічна лікарня № 11» не може бути беззаперечних доказом на підтвердження нанесення ушкодження саме собакою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності в матеріалах справи достатніх доказів в розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження наведених обставин в сукупності з іншими матеріалами справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на вищевикладені обставини справи в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що «сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У рішенні ЄСПЛ від 2.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Натомість, наявні матеріали справи в свою чергу не містять належних та обґрунтованих доказів у своїй сукупності, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, що помилково не враховано судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Положеннями ст. 255 КУпАП в свою чергу визначено, що саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення покладається обов`язок щодо збирання доказів.

За положеннями ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З підстав викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про помилкові висновки суду першої інстанції викладених в оскаржуваній постанові щодо підтвердження в даному випадку наявними матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2026 року – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 26 червня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева