Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №518/842/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1271/26

Номер справи місцевого суду: 518/842/26

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М. С.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Архипової Катерини Гаврилівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ширяївського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення

23.04.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №647915 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Відповідно до протоколу 23.04.2026 об 00:00:00 в с.Петровірівка, вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував т/з Ford, р.н.з. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, також водій ОСОБА_1 19.06.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, чим порушив вимоги п. 31.3.б. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.121 КУпАП.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду

Постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 21.05.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник Архипова К.Г. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ширяївського районного суду Одеської області від 21.05.2026 та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначила, що:

-судом не було дотримано вимог щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а також належного мотивування прийнятого рішення;

- судом не враховано, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 невірно викладена об`єктивна сторона правопорушення. Зокрема, у протоколі фактично відсутній належний виклад об`єктивної сторони правопорушення, оскільки не зазначено про повторне протягом року вчинення правопорушення, передбачене ч.ч.1-3 ст.121 КУпАП, та про постанову, якою притягнуто до відповідальності. Звернута увага на розбіжності у часі складенні протоколу та вчиненні правопорушення;

- порушена процедура складення протоколу, оскільки зміст протоколу не доведено до відмова ОСОБА_1 , якому також не роз`яснені права;

- неналежність долучених доказів, зокрема письмові пояснення були отримані з істотним порушенням порядку їх оформлення та не відображають дійсного волевиявлення особи, оскільки ОСОБА_1 на вимогу поліцейського підписав незаповнений бланк пояснень;

- факт повторності вчинення правопорушення не доведений належними доказами;

- відсутність фіксації події, зокрема матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі час;

- у складеному протоколі відсутні відомості щодо типу, моделі та категорії транспортного засобу, що унеможливлює перевірку самого факту існування інкримінованого обов`язку та належне встановлення об`єктивної сторони правопорушення;

- матеріали справи не містять відомостей, достатніх для встановлення всіх передумов виникнення обов`язку проходження обов`язкового технічного контролю.

23.06.2026 ОСОБА_1 та в його інтересах захисник Архипова К.Г., будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, захисник не взяла участь і в режимі відеоконференції. Від захисника Архипової К.Г. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та участі ОСОБА_1 , посилаючись на неможливість взяти участь у судовому засіданні у визначений судом день та час, зокрема, через її участь в іншому судовому засіданні. У вказаному клопотання захисник підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі та просила її задовольнити.

З огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП, вказані обставини не перешкоджають розгляду справи судом апеляційної інстанції за відсутності сторони захисту.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повному обсязі.

Фактичні дані, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що:

-19.06.2025 постановою серії ЕНА № 5015151 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП (керування транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів). У виконання вказаної постанови 30.06.2025 сплачено штраф у розмірі 340 грн;

- 23.04.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП (повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, зокрема керування транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов).

Позиція апеляційного суду

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, який своєчасно його не пройшов, вчинене повторне протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході судового розгляду, а його дії за ч.4 ст.121 КУпАП правильно кваліфіковано, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, частина 4 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті. При цьому, частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має, зокрема, несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, а частина 3 - за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

З матеріалів справи вбачається, що постановою ВП №2 (сел.Врадіївка) Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області серії ЕНА № 5015151 від 19.06.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП (керування транспортним засобом ВАЗ 21204 110.01, н.з. НОМЕР_2 , що має несправності зовнішніх світлових приладів, чим порушено п.31.4.3. ПДР України). 30.06.2025 у виконання вказаної постанови сплачено штраф у розмірі 340 грн. (а.с.2,5).

23.04.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647915, з якого вбачається, що 23.04.2026 ОСОБА_1 , діючи повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, за яке на підставі постанови від 19.06.2025 був притягнутий до адміністративної відповідальності, керував в с.Петровірівка, вул. Центральна, Березівського району Одеської області, транспортним засобом Ford, р.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив пункт 31.3 «б» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

За положеннями ч.2 ст.35 Закону «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Аналогічні норми містяться у п. 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137.

За положеннями ч.7 ст.35 Закону «Про дорожній рух» періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

Відтак, легкові автомобілі підлягають обов`язковому технічному контролю лише у випадку, якщо вони використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку та мають строк експлуатації понад два роки, а вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 3,5 тонни - лише у випадку, якщо вони мають строк експлуатації понад два роки. При цьому, аналіз наведених правових норм свідчить, що встановлення обставини використання вантажного автомобіля з метою отримання прибутку чи без такої не має правового значення, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Аналогічне визначення міститься у п.1.10 ПДР України.

Згідно з п.2.13 ПДР України до категорії В відносяться такі транспортні засоби - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів.

При цьому, слід зауважити, що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустиму масу автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль може бути призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями бути вантажним (постанова Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 126/1030/17).

За положеннями ч.3 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

З копії свідоцтва про реєстрацію НІС № НОМЕР_3 транспортний засіб, яким 23.04.2026 керував ОСОБА_1 - Ford Transit, р.н.з. НОМЕР_1 , є вантажним фургоном малотонажним-В, 1994 року випуску, повною масою – 2 650 кг (а.с.13).

Вантажний фургон малотонажний - це вантажний автомобіль, що має закритий кузов (фургон) і призначений для перевезення різних вантажів, проте має обмежену вантажопідйомність (до 3,5 тонн).

Отже, транспортний засіб, яким ОСОБА_1 керував за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №647915, у розумінні ч.3 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» є вантажним автомобілем, вантажопідйомністю до 3,5 тонни, який відповідно до ч.7 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» має проходити обов`язковий технічний контроль кожні два роки.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою КМ України від 30.01.2012 за № 137.

За ч.8 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» на кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до п. 31.3 б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР водієм ОСОБА_1 дотримано не було.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647915 від 23.04.2026. Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі- Інструкція №1395), та підписаний особою, яка його склала, та особою, яка притягається до відповідальності;

- відомостями з інформаційно-пошукової системи «Армор» та довідкою ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 28.04.2026 щодо наявності повторності за ст.121 КУпАП, а саме: притягнення 19.06.2025 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП на підставі постанови серії ЕНА № 5015151 від 19.06.2025 - накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, який сплачено 30.06.2025. Вказана довідка складена у виконання вимог п.5 розділу VІІ Інструкції №1395;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.04.2026, за якими 23.04.2026 о 12.00 ОСОБА_1 керував автомобілем Форд транзіт, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого був, зокрема, відсутній протокол ОТК, а так як на протязі року він притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП – 19.06.2025, на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.121 КУпАП. Зазначено про згоду з порушенням та про вилучення посвідчення водія. ОСОБА_1 розписався в тому, що з його слів пояснення записані правильно та ним прочитані.

Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Враховуючи сукупність доказів у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у керуванні транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але який своєчасно його не пройшов, вчинені повторно протягом року з урахуванням постанови ЕНА №5015151 від 19.06.2025, є порушенням п. 31.3.б ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши конкретні обставини справи. характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступень його вини. При цьому, слід відмітити, що санкція ч.4 ст.121 КУпАП передбачає накладення стягнення у виді штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб. Судом застосовано мінімальний вид стягнення, передбачений санкцією ч.4 ст.121 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів того, що транспортний засіб Ford Transit, р.н.з. НОМЕР_1 , підлягає обов`язковому технічному контролю, не знайшли свого підтвердження.

Посилання захисника на не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 моделі, типу, категорії чи інших технічних характеристик транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не спростовують наявності в його діях складу інкримінованого правопорушення. Більш того, у протоколі чітко вказано марку та державний реєстраційний номер транспортного засобу, що дозволяє його ідентифікувати. Інші технічні характеристики автомобіля, зокрема його модель, тип, повна маса та рік випуску, у повному обсязі встановлені на підставі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яку до матеріалів справи долучила сама сторона захисту.

Доводи апелянта щодо відсутності фіксації події не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, оскільки сам по собі факт відсутності такого запису не нівелює доказового значення інших доказів у справі. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог статей 254, 256 КУпАП та Інструкції № 1395, а викладені в ньому обставини підтверджуються сукупністю інших належних і допустимих доказів, наявних в матеріалах справи. При цьому, у самому протоколі в графі 10 зазначено про здійснення відеофіксації, однак відсутність самого носія у справі не свідчить про незаконність дій поліцейських чи відсутність події правопорушення, оскільки КУпАП не визначає відеозапис як єдиний можливий чи обов`язковий засіб доказування у цій категорії справ.

Відтак, незалучення відеозапису до матеріалів справи за наявності інших беззаперечних доказів не є підставою для скасування законного рішення суду.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності долучених доказів не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Зокрема, твердження захисника про підписання ОСОБА_1 незаповненого бланку пояснень без роз`яснень змісту документа та правових наслідків є безпідставними та не підтверджені жодним доказом. Як убачається з тексту письмових пояснень, ОСОБА_1 особисто та власноруч засвідчив такий факт: «З моїх слів записано вірно, мною прочитано в чому і розписуюсь», після чого поставив свій підпис. Цей напис свідчить про повне розуміння особою змісту документа, добровільність його складання та згоду з викладеними обставинами. Будь-яких зауважень, застережень про незгоду чи зауваг щодо підписання «пустого бланку» документ не містить, а стороною захисту не надано жодних доказів на спростування цього факту, дії працівників поліції у встановленому порядку не оскаржувались. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав вказані пояснення належним і допустимим доказом.

Посилання захисника на відсутність належних доказів факту повторності вчинення правоворушення спростовуються матеріалами справи. Зокрема, відомостями з інформаційно-пошукової системи «Армор» та довідкою ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 28.04.2026 щодо наявності повторності за ст.121 КУпАП, а саме: притягнення 19.06.2025 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП на підставі постанови серії ЕНА № 5015151 від 19.06.2025 - накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, який сплачено 30.06.2025. При цьому, твердження захисника про те, що факт повторності може бути підтверджений лише постановою, є не обґрунтованими, з огляду на положення 5 розділу VII Інструкції № 1395 у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Тому на виконання цих вимог до матеріалів справи долучено довідку ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 28.04.2026 та витяг з інформаційно-пошукової системи «АРМОР». Ці документи містять вичерпну та офіційну інформацію про притягнення 19.06.2025 ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП на підставі постанови ЕНА № 5015151 від 19.06.2025, а накладений штраф у розмірі 340 грн ним добровільно сплачено 30.06.2025. Доказів оскарження вказаної постанови суду не надано. Оскільки ІПС «АРМОР» є офіційним державним реєстром, сформована на його основі довідка є належним, допустимим та достатнім доказом наявності ознаки повторності.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення у процедурі складання протоколу не знайшли свого підтвердження.

Так, твердження апелянта щодо не доведення ОСОБА_1 поліцейськими змісту обвинувачення спростовується складеним протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2026, зокрема у п.18 якого ОСОБА_1 розписався в тому, що зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення він ознайомився, копію протоколу отримав, внесені про нього данні правильні.

Також твердження щодо не роз`яснення процесуальних прав особі, яка притягається до відповідальності, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.04.2026, зокрема у п.13 протоколу ОСОБА_1 проставив свій підписи про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, так само у поясненнях ОСОБА_1 проставив підпис в графі «Вимоги ст.63 Конституції України мені зрозумілі».

Доводи апеляційної скарги щодо невірного викладення об`єктивної сторони правопорушення не спростовують правильність висновку суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. Зокрема, твердження щодо не зазначення в протоколі про вчинення повторно протягом року ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.ч.1-3 ст.121 КУпАП, спростовується змістом цього процесуального документу. Так, в протоколі, серед іншого, зазначено, що ОСОБА_1 19.06.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. При цьому, апеляційний суд відхиляє аргументи захисту про те, що зазначення в протоколі про притягнення особи 19.06.2025 до адмінвідповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП не є тотожною встановленню ознаки повторності у розумінні диспозиції ч.4 ст.121 КУпАП, з огляду на таке.

Так, відповідно до положень КУпАП повторністю у розумінні диспозиції ч. 4 ст. 121 КУпАП є саме факт вчинення особою будь-якого з правопорушень, передбачених частинами 1-3 цієї статті, повторно протягом року. Отже, законодавець визначає повторність як юридичний факт, що настає внаслідок нового порушення особою, яка раніше притягувалася до відповідальності за ч.1-3 ст.121 КУпАП протягом року.

Зазначення в протоколі точної дати та правової кваліфікації попереднього порушення є вичерпним описом кваліфікуючої ознаки повторності. Відсутність у тексті самого протоколу детальних реквізитів постанови не звужує обсяг обвинувачення та не свідчить про неповноту документа, оскільки ці відомості у повному обсязі відображені в долученій довідці від 28.04.2026 та витягу з інформаційно-пошукової системи «Армор».

Посилання апелянта на суперечності щодо часу події (23.04.2026 00:00:00) та часу складання протоколу (23.04.2026 о 12:13:47) не можуть бути самостійною підставою для скасування судового рішення та звільнення особи від відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП.Крім того, підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не зазначив жодних зауважень щодо невідповідності часу оформлення чи керування ним транспортним засобом.

Апеляційний суд звертає увагу, що не кожен дефект певного адміністративного акту, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі порушення можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальних, взагалі не впливають на його дійсність.

Для визначення надмірного формалізму при розгляді справи Європейський суд з прав людини («ЄСПЛ») використав термін «правовий пуризм». Зокрема, ЄСПЛ вказує, що пуризм у загальноприйнятому розумінні - це надмірне прагнення до чистоти, перевага форми над змістом.

При цьому, в рішенні по справі «Сутяжник проти РФ» від 23.07.2009 (скарга N 8269/02) ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки.

Тобто, враховуючи викладене та принципи ЄСПЛ визнання недопустимим доказом протоколу про адміністративне правопорушення з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

З огляду на викладене, фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом, а тому твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд апеляційної інстанції оцінює як безпідставні.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, дотримавшись вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для закриття провадження в справі за відсутності складу адміністративного правопорушення відсутні.

З огляду на сукупність вищенаведених доказів, апеляційний суд вважає постанову Ширяївського районного суду Одеської області від 21.05.2026 такою, що відповідає вимогам закону. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Архипової Катерини Гаврилівни – залишити без задоволення.

Постанову Ширяївського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Артеменко