Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №523/13460/13-ц — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1581/26

Справа № 523/13460/13-ц

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.,

за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"

представник заявника – Гортолум Вікторія Сергіївна

заінтересована особа - ОСОБА_1

представник заінтересованої особи – Струкова Крістіна Олексіївна

розглянули у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2025 року, постановлену у складі судді Бузовського В.В., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви.

АТ «Ощадбанк» звернувся із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просить замінити боржника на виконання виконавчого листа №523/13460/13-ц з ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 .

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси у справі №523/18779/16-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 77 941,87 грн, та судовий збір у розмірі 779,41 грн.

12.11.2013 було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання, та 19.06.2024р., відкрито виконавче провадження № 75343358, яке на даний час перебуває на виконанні у приватного виконавця Цинєва В.О.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Про смерть боржника, стягувач дізнався 14.02.2023, з листа Суворовської (Пересипської) державної нотаріальної контори, та на підставі заяви АТ «Ощадбанк» було заведено спадкову справу, а також повідомлено, що ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , не звертався

Таким чином, представник АТ «Ощадбанк» посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 1281 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення до суду) просить здійснити заміну померлого боржника на його правонаступників.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2025 року заяву АТ «Ощадбанк», заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні – залишено без задоволення.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що строк встановлений законом – «протягом одного року від настання строку вимоги» сплив і поновленню, або продовженню не підлягає.

Крім того, стягувачем АТ «Ощадбанк» до суду не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_1 , фактично вступила в управління та володіння будь-яким спадковим майном після померлої ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Пересипського районного суду ми. Одеси від 13.10.2025 та заяву про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити, замінити сторону виконавчого провадження № 75343358 за виконавчим листом№ 523/13460/13-ц від 12.11.2013 виданим Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 77941,87 грн та судові витрати у розмірі 779,41 грн, а саме: боржника ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на її правонаступника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі зазначає, що АТ «Ощадбанк» не погоджується з ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 13.10.2025, оскільки вона постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність доказів прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті боржника ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом із нею за однією адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у встановлений строк не заявив про відмову від неї.

При цьому в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про подання ОСОБА_1 заяви про відмову від спадщини.

Отже, наявні правові підстави вважати її спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Смерть боржника не припинила зобов`язання за кредитним договором, оскільки таке зобов`язання не є нерозривно пов`язаним з особою боржника.

Банк також дотримався порядку пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців, оскільки про смерть боржника Банк дізнався 02.01.2023, після чого 12.01.2023 звернувся до нотаріальної контори із заявою кредитора.

На підставі цієї заяви була заведена спадкова справа № 33/2023.

Отже, висновок суду про недоведеність належного пред`явлення вимог кредитора не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття спадщини та не може бути підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження.

Спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від часу оформлення спадкових прав.

У справі також наявні дані про спадкове майно транспортний засіб CHERY AMULET 2007 року випуску, який належав боржнику та перебуває у заставі АТ «Ощадбанк».

Це підтверджує наявність майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредитора в межах відповідальності спадкоємця.

Питання про обсяг та межі відповідальності спадкоємця має вирішуватися на стадії виконання судового рішення з урахуванням вартості успадкованого майна, а не бути підставою для відмови у процесуальній заміні боржника його правонаступником.

Позиція учасників справи.

17 листопада 2025 року ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу АТ “Ощадбанк” - задовольнити та скасувати ухвалу Пересипського районного суду ми. Одеси від 13.10.2025.

Прийняти нове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження – задовольнити.

У відзиві приватний виконавець підтримує апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» та вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати.

Основні доводи зводяться до того, після смерті боржниці ОСОБА_2 її боргові зобов`язання не припинилися, а перейшли до спадкоємця ОСОБА_1 , яка є донькою померлої та проживала з нею на день смерті.

Тому вона вважається такою, що прийняла спадщину, наявність автомобіля CHERY AMULET як спадкового майна підтверджує можливість виконання рішення в межах вартості спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину та невизначення вартості майна не є підставами для відмови у заміні боржника правонаступником, а тому виконавець просить задовольнити апеляцію, скасувати ухвалу та замінити померлу боржницю її правонаступницею ОСОБА_1 ..

Щодо явки сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання зявились та надали свої пояснення.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Однак оскаржувана ухвала вказаним нормам не відповідає з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05 лютого 2007 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник/Боржник) укладено кредитний договір № 1027 (надалі - Кредитний договір), на умовах якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 49060,00 грн, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Кредит в сумі 49060,00 грн, сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 18 відсотків річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та Позичальником, 05 лютого 2007 року укладено договір застави, предметом якого є рухоме майно, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки CHERY AMULET DA118, 2007 року випуску, шасі (кузов рама) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 . Право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області від 31.01.2007.

Відповідно до п.п. 3.2.1., 3.2.3. Кредитного договору - Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим Договором. У разі порушення Позичальником умов цього Договору або договору застави достроково стягнути Кредит та суму нарахованих відсотків та інших платежів, що підлягають сплаті.

Відповідно до п.п. 3.3.1., 3.3.2., 3.3.6., 3.3.7. Кредитного договору – Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим Договором. Використовувати Кредит на цілі та у строки, визначені цим Договором. У разі порушення умов цього Договору та договору застави на вимогу Банку достроково повернути Кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або пені. Відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього Договору.

У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості, Банк звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28.10.2013 у справі № 523/13460/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 1027 від 05.02.2007 року в розмірі 77941,87 грн та судовий збір у розмірі 779,41 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 08.11.2013.

12.11.2013 Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі № 523/13460/13-ц.

Вказаний виконавчий лист неодноразово перебував на виконанні у відділах державної виконавчої служби, але рішення суду залишилось невиконаним.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2023 Банку стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.01.2023 Банком направлено до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса заяву кредитора.

14.02.2023 Суворовською державною нотаріальною конторою у місті Одеса повідомлено, що заява кредитора до спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнята, та на її підставі заведена спадкова справа за № 33/2023. Повідомлено, що спадкоємці померлої з заявами до нотаріальної контори не зверталися.

Станом на теперішній час, виконавчий лист № 523/13460/13-ц виданий Суворовським районним судом м. Одеси від 12.11.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 77941,87 грн та судових витрат у розмірі 779,41 грн, перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В.О. (далі - приватний виконавець), ВП № 75343358.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, а саме довідки МВС встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки - CHERY, Модель АMULET, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , чорного кольору.

Також, згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради встановлено, що станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 разом з боржницею була зареєстрована її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не зважаючи на обов`язковість виконання рішення суду відповідно до ст. 18 ЦПК України, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28.10.2013 у справі № 523/13460/13-ц - залишається так і не виконаним, а заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, судом першої інстанції зазначено, що строк встановлений законом – «протягом одного року від настання строку вимоги» сплив і поновленню, або продовженню не підлягає.

Крім того, стягувачем АТ «Ощадбанк» до суду не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_1 , фактично вступила в управління та володіння будь-яким спадковим майном після померлої ОСОБА_2 .

Однак апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Частинами першою і другою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Встановлені ст. 1281 ЦК України строки є строками, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника регламентуються приписами ст. 1281 ЦК України. Тобто ст. 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених порукою (іпотекою). Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язанням, а також припинення таких зобов`язань (пункти 55-62 постанови від 1.04.2018 року у справі № 522/407/15-ц, пункт 69.5 постанови від 13.03.2019 року у справі № 520/7281/15-ц, пункт 39 постанови від 01.04.2020 року у справі № 520/13067/17, пункт 99 постанови від 03.11.2020 року у справі № 916/617/17).

Під час вирішення спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника (у тому числі, якщо смерть боржника настала під час розгляду справи у суді), суди для правильного вирішення справи першочергово повинні встановити, чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ч. 2 та 3 ст. 1281 ЦК України, тобто чи вчинив кредитор потрібні дії у матеріальних відносинах.

Відповідний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2024 року у справі № 638/1046/14-ц (провадження № 14-12цс24).

Згідно з п.п 2.1 п. 2 гл. 10 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, зокрема, претензії кредиторів.

Відповідно до пунктів 1.1-1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Під час звернення спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(пункт 101)).

Оскільки спадкоємці не повідомили кредитора про смерть боржника та про прийняття спадщини, Банку стало відомо про смерть ОСОБА_2 тільки 02.01.2023, то враховуючи норми ст. 253, ч. 3 ст. 254 ЦК України щодо початку перебігу та закінчення строку, а також ч. 3 ст. 1281 ЦК України, з 03.01.2023 почався перебіг шестимісячного строку, протягом якого Банк мав право пред`явити вимогу до спадкоємця померлого боржника ОСОБА_2 .

Верховний Суд у складі об`єднаної Палати КЦС 23.01.2019 у справі № 2-2697/11 дійшов висновку про те, що обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.

При цьому ВС зазначено, що приписи вимог ст.ст.1281 та 1282 ЦК України щодо спеціального порядку та строків пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник за боргами спадкодавця.

При вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд з`ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, висновки суду першої інстанції, про те що кредитором спадкодавця, не пред`явлено вимоги до спадкоємців, у строки встановлені статтею 1281 ЦК України, не відповідають дійсності, є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо спадкування за законом апеляційний суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 442 ЦПК України визначено, що, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, за заявою виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно постанови Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 686/5377/18, суд дійшов висновку, що з урахуванням імперативної норми статті 442 ЦПК України, заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена судом до моменту повного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Частиною 1 ст. 608 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. На правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. У зв`язку із заміною сторони в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора/боржника.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 2-н-148/09 від 25.04.2018 зазначив, що під процесуальним правонаступництвом у викона вчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Згідно з частинами третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування для отримання свідоцтва про право на спадщину на таке майно, відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України.

Отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. З цього приводу є усталена судова практика, яка зокрема, підтверджена й Верховним Судом України у постанові від 24.11.2021 по справі № 615/473/20.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Боржнику - ОСОБА_2 на праві власності належить рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки - CHERY, модель AMULET, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , чорного кольору, що перебуває у заставі АТ «Ощадбанк» відповідно до договору застави майна від 05.02.2007.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять як права, так обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи положення ст. 1219 ЦК України, обов`язок спадкоємця задовольнити вимогу кредитора, не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, а тому входить до складу спадщини.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Варто звернути увагу, що згідно відповіді Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса за вих. № 212/02-14 від 02.02.2023 (копія наявна в матеріалах справи) встановлено, що спадкоємці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з заявами до нотаріальної контори не звертались.

Тобто в матеріалах спадкової справи відсутні заяви ОСОБА_1 як про прийняття так і про відмову у прийнятті спадщини.

Разом з тим, в матеріалах даної справи наявна довідка Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 18.09.2024 за вих. № 460елв/01-24, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 станом на дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані докази є підтвердженням того, що ОСОБА_1 є фактично такою, що прийняла спадщину від померлої ОСОБА_2 та до суду не надано жодних доказів, які б спростовували вказану інформацію.

Тобто, матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 за законом на підставі того, що вона постійно проживала спадкодавцем за місцем своєї реєстрації на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі № 615/473/20 (провадження № 61-9358св21) зазначено, що до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного ст. 1281 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено факт смерті боржника ОСОБА_2 , наявність невиконаного судового рішення про стягнення заборгованості, відкритого виконавчого провадження, спадкового майна у вигляді транспортного засобу, а також факт проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За таких обставин ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки доказів її відмови від спадщини матеріали справи не містять.

Крім того, смерть боржника не припинила зобов`язання за кредитним договором, оскільки таке зобов`язання не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та входить до складу спадщини.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину, а також невизначення вартості спадкового майна не є підставами для відмови у заміні боржника його правонаступником у виконавчому провадженні.

Питання меж відповідальності спадкоємця підлягає вирішенню на стадії виконання судового рішення з урахуванням вартості майна, одержаного у спадщину.

Також матеріалами справи підтверджено, що Банк після отримання інформації про смерть боржника звернувся із заявою кредитора до нотаріальної контори, на підставі чого була заведена спадкова справа.

Отже, висновок суду першої інстанції про пропуск строку пред`явлення вимоги кредитора є необґрунтованим та не відповідає встановленим обставинам справи.

За таких обставин ухвала Пересипського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2025 року постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви АТ «Ощадбанк» та заміну померлого боржника ОСОБА_2 її правонаступником - ОСОБА_1 .

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то судовий збір за її подання у розмірі 3028 ( а.с. 162) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь скаржника.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374ЦПК України).

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційна скарга АТ «Ощадбанк» є обґрунтованою, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" – задовольнити.

Ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні – задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження № 75343358 за виконавчим листом № 523/13460/13-ц від 12.11.2013 виданим Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 77941,87 грн та судові витрати у розмірі 779,41 грн, а саме: боржника ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на її правонаступника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09328601) сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А. Коновалова