Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №587/1346/25 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1346/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200600000109 від 08 лютого 2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сула, Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022. Після цього, воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, зокрема, відповідно до Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.

18.12.2024 точно не встановлений час, в обідній час доби, ОСОБА_6 разом зі своїм вітчимом ОСОБА_5 працювали у гаражі, коли останній попросив ОСОБА_6 принести з дальньої кімнати запчастини. ОСОБА_6 виявив шкіряну сумку, що лежала захована на поличці. ОСОБА_6 залишив сумку на місці та вийшов з гаражу.

Крім того, 18.01.2025 близько 12 год. 30 хв. години ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ключі від якого він взяв у вітчима ОСОБА_5 , побачив ту саму невелику сумку належну ОСОБА_5 , відкривши яку, побачив всередині грошові кошти.

В цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, а саме грошових коштів. ОСОБА_6 , попередньо не рахувавши, дістав з сумки грошові кошти у сумі 7000 грн. купюрами номіналом по 1000 та 500 грн. Після чого поклав сумку на місце, де вона знаходилась до цього.

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 тримаючи грошові кошти в сумі 7000 грн, покинув зазначене вище місце вчинення кримінального правопорушення та вирушив до м. Суми, де протягом наступних двох днів їх витратив, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 22.01.2025 в обідній час доби, близько 12 год. 30 хв., у ОСОБА_6 повторно взявши ключи у вітчима ОСОБА_5 , зайшов до приміщення гаражу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де з невеликої сумки належної вітчиму ОСОБА_5 , попередньо не рахувавши, таємно заволодів грошовими коштами у сумі 8000 грн. купюрами номіналом по 1000 та 500 грн. Після чого поклав сумку на місце, де вона знаходилась до цього.

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 тримаючи грошові кошти в сумі 8000 грн, покинув зазначене вище місце вчинення та вирушив до м. Суми, де протягом наступних трьох днів їх витратив, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 26.01.2025 вдень, точного часу встановити не вдалося, у ОСОБА_6 повторно зайшов до приміщення гаражу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з невеликої сумки належної вітчиму ОСОБА_5 , заволодів ще грошовими коштами у сумі 31000 грн. купюрами номіналом по 1000 та 500 грн. Після чого поклав сумку на місце, де вона знаходилась до цього.

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 тримаючи грошові кошти в сумі 31000 грн, покинув зазначене вище місце вчинення кримінального правопорушення та вирушив до м. Суми, де протягом наступного тижня їх витратив, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_6 таємно викрав грошові кошти належні ОСОБА_5 на загальну суму 46 000 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що проживає в АДРЕСА_1 разом з матір`ю та вітчимом- потерпілим по справі. В січні в якому саме році не пам`ятає, через контузію він працював у гаражі вітчима та побачив сумку. Відкрив її та побачив там гроші. Через декілька днів, коли знову працював у гаражі, він взяв сумку, відкрив її та взяв з відти 7000 грн, купюрами по 500 і 1000 грн. Частина грошей залишалась у сумці. Через декілька днів він знову взяв із сумки гроші, на цей раз 8000 грн. На третій раз він взяв із сумки більше 30000 грн. Погоджується, що загальна сума викрадених коштів склала 46000 грн. З викраденими грошима він поїхав у м. Суми і там їх прогуляв. Потім йому зателефонувала мати, вітчим сказав, щоб він негайно приїхав до дому. Він не признався вітчиму, що він викрав його кошти. На наступний день приїхала поліція. На даний час він шкодує, що так трапилось, більше так не вчинить. Шкоду потерпілому він відшкодував повністю. Вказані гроші вітчим збирав на операцію по зору. Просив вибачення у потерпілого.

Потерпілий у судовому засіданні зазначав, що претензій до обвинуваченого не має, шкода йому відшкодована в повному обсязі, обвинувачений просив у нього вибачення і він йому виюбачив, просив суворо не карати, застосувати положення ст. 75 КК України.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме, те що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного ОСОБА_6 , який раніше несудимий, має молодий вік, на обліках у лікаря нарколога не перебуває, добровільне відшкодування завданого збитку, має статус УБД.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого суд визнає те, що обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, шкода обвинуваченим добровільно відшкодована потерпілому в повному обсязі, потерпілий просить суворо не карати обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є те, що кримінальне правопорушення вчинено щодо особи похилого віку та з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Крім того, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та зазначені вище обставини, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без реального відбування призначеного йому покарання, а тому вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін на один рік.

Звільняючи обвинуваченого від реального відбування покарання, суд покладає на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за поведінкою в період іспитового строку.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349, 369, 370, 373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5( п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1