Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №607/10529/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/10529/26 Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.

Провадження № 33/817/371/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю:

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Дзюби П.П. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Як визнав суд, 17.02.2026 в період часу з 06 год. 07 хв. по 07 год. 58 хв. під час проведення обшуку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що він зберігав поліетиленовий пакет в кількості 2 шт., на стінках якого були залишки речовини рослинного походження, яка згідно з висновком експерта № СЕ-19/120-26/2443-НЗПРАП від 04.03.2026 є канабісом, обіг якого обмежено, масою 0,0078 грам.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Дзюба П.П. вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд застосував адміністративне стягнення, яке є надмірно суворим.

В обґрунтування своїх доводів апелянт вказує, що ОСОБА_1 свою визнав повністю та покаявся, що є пом`якшуючою обставиною, крім цього обтяжуючих обставин не встановлено.

Зазначає, що зберігання канабісу загальною масою всього 0,0078 г, враховуючи мізерний розмір вказаної речовини, формально становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44 КУпАП, однак фактично не створює реальної суспільної шкоди.

Звертає увагу, що відповідно до таблиці 1 “невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу”, затвердженої наказом МОЗ України від 01.08.2000 року № 188, невеликим розміром канабісу вважається кількість до 5,0 грамів., таким чином, виявлена кількість наркотичної речовини 0,0078 г — є у 641 раз меншою за встановлений невеликий розмір.

Також вказує, що кількість речовини є мізерною та об`єктивно недостатньою для споживання, виявлені 0,0078 г являють собою виключно залишки на стінках поліетиленових пакетів та не можуть бути використані за призначенням і не становить реальної суспільної небезпеки.

Зазначає, що вчинене ОСОБА_1 діяння не завдало і не могло завдати шкоди суспільним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44 КУпАП, і на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

В судове засідання апелянт - адвокат Дзюба П.П. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які належним чином повідомлялися апеляційним судом про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися.

Разом з тим, адвокат Дзюба П.П.., направив до суду заяву, відповідно до якої просить суд, за узгодженої позиції із своїм підзахисним, розгляд апеляційної скарги проводити без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 а також без участі його захисника.

Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наведених обставин, вважаю, що розгляд справи можливо провести без участі осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Оскільки апелянтом не оскаржується доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій, тому дані обставини апеляційним судом не перевіряються.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №781666 від 04.05.2026; листом резолюцією Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області №42289-2026/1-85971 від 07.04.2026; копіями супровідних листів ГУНП в Тернопільській області №42289-2026 від 06.04.2026, №30624-2026 від 12.03.2026, №23742-2026 від 24.02.2026; постановою про відсутність підстав для досудового розслідування та одночасно закриття кримінального провадження в частині, що стосується ОСОБА_1 та виділення з кримінального провадження окремих процесуальних документів від 31.03.2026; копіями витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань;копією повідомлення старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Н. Срібного про виявлене кримінальне правопорушення; копією клопотання про проведення обшуку від 11.02.2026; копією ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2026 у справі №607/3132/26; копією протоколу обшуку від 17.02.2026; копією постанови про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 17.02.2026; копією постанови про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 24.02.2026; копією супровідного листа Тернопільського НДЕКЦ МВС України №19/120/2/1-2895-2026 від 04.03.2026; копією довідки про витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 04.03.2026 №СЕ-19/120-26/2443-НЗПРАП; копією висновку експерта від 04.03.2026 №СЕ-19/120-26/2443-НЗПРАП з ілюстративною таблицею до нього; копією постанови про визнання речових доказів у кримінальному провадженні та передачу їх на зберігання від 10.03.2026; копією квитанції №016400 від 13.03.2026 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження.

Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя виходив з того, що зберігаючи при собі наркотичні засоби у невеликому розмірі без мети збуту він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44 КУпАП.

Із вказаним висновком судді апеляційний суд погоджується і вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Апеляційний суд суд звертає також увагу, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 , як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю визнав та розкаявся.

Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП.

Згідно зі статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи, що незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин заборонено законом є суспільно небезпечним діянням, а тому вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не може бути визнано апеляційним судом як малозначне з огляду на та, що об`єктом правопорушення за ч.1 ст. 44 КУпАП є встановлений державою порядок обігу наркотичних засобів, який має підвищений рівень охорони та спрямований на захист здоров`я населення. Незаконне зберігання канабісу, навіть у незначному розмірі, саме по собі становить суспільно небезпечне діяння, оскільки посягає на основи державної політики у сфері обігу наркотичних засобів та має потенційно негативні наслідки для суспільства.

Доводи сторони захисту, що кількість речовини є мізерною та об`єктивно недостатньою для споживання, не можуть бути підставою для застосування ст. 22 КУпАП, оскільки кваліфікуючим критерієм у даній категорії справ є сам факт незаконного зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а не показники кількості.

Тому, на переконання апеляційного суду, підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП, у суду відсутні.

Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд першої інстанції належним чином взяв до уваги відомості про особу ОСОБА_1 , а також врахував характер вчиненого адміністративного правопорушення і його суспільну небезпеку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено правильно, з урахуванням наведених обставин, в межах санкції ч. 1 ст. 44 КУпАП, у виді штрафу.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 р. відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Дзюби П.П. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 р. щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя