Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №595/1842/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/1842/25Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.

Провадження № 22-ц/817/653/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря - Панькевич Т.І.

та представника відповідача — адвоката Шелудько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу №595/1842/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк», інтереси якого представляє адвокат Баженов Андрій Валерійович, на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року, ухваленого суддею Тхорик І.І., повний текст якого складено 05 березня 2026 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року Акціонерне товариство «Таскомбанк», в інтересах якого діє представник Іванова О.В., звернулося в суд з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за Заявою-договором № 002/13661792-SP від 13.01.2022 в розмірі 101786,01 грн, з яких: 49945,38 грн – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 51840,63 грн – заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена). Окрім того, просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 13 січня 2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 1104232 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послув в межах проекту «Sportbank». ОСОБА_1 з 13.01.2022 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви № 1104232 з номером Кредитного договору № 002/13661792-SP. Відповідно до Заяви № 1104232 про приєднання до 1 частини Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками відповідач отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов`язався неухильно дотримуватися. Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000 гривень), а саме, надані кредитні кошти в сумі 50000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 0,22 %. Строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту – на споживчі потреби Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. В подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах. Як наслідок, станом на 04.11.2025 заборгованість за Заявою – договором № 002/13661792-SP від 13.01.2022 (кредитна заборгованість), становить 101786,01 грн, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) – 49945,38 грн; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) – 51840,63 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками. Зважаючи на викладене, просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ "Таскомбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 у справі № 595/1842/25, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника вказує, що відповідно до умов кредитного договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщені на сайті www.tascombank.com.ua ) і беззастережно приєднався до умов Договору.

Зазначають, що публічна пропозиція та Тарифи Банку, що були надані відповідачу для ознайомлення при укладенні кредитного договору із банком, досі зберігаються на офіційному сайті банку, в розділі «Архіви» і є чітко визначеними на момент укладення договору.

Отже, із заповненням і підписанням 13 січня 2022 року заяви № 1104232, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом момент підписання, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановленій законом формі про всі умови відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вказують, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» та п.3.3.1. Заяви №1104232 від 13 січня 2022 року, клієнт має право відмовитися від послуги кредитування повідомивши про це Банк.

Проте, відповідач від кредитування не відмовився, жодних заперечень щодо його змісту не висловлював, користувався та продовжує користуватись кредитними коштами, що свідчить про його згоду з умовами укладеного кредитного договору.

Крім того, звертають увагу суду, що відповідач протягом дії кредитного договору здійснював неодноразові платежі на погашення заборгованості по кредитному договору, що підтверджується розрахунком заборгованості (наданий позивачем до позову) та первинними документами (виписками), що виключає неукладеність договору або вірогідність нерозуміння відповідачем його умов в тому числі стосовно щомісячних відсотків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17, постанова Верховного Суду від 02.08.2023 по справі № 607/16519/21).

Зазначають, що під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір підписано відповідачем та містить інформацію про суму кредиту, мету кредиту, умови та порядок видачі, розмір відсоткової ставки (річної), на момент укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов кредитного договору та в подальшому частково виконував його умови, що свідчить про те, що сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору.

Однак, отримавши від банку кредитні кошти, в порушення умов виконання кредитного договору відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунок заборгованості та виписку з рахунку відповідача.

З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 — адвокат Шелудько О.О. апеляційної скарги не визнала, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник позивача АТ «Таскомбанк» – адвокат Баженов А.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача — адвоката Шелудько О.О., проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 13 січня 2022 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 1104232 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», в якій вказав про приєднання до частини 1 публічної пропозиції та просив АТ «Таскомбанк» надавати йому електронні довірчі послуги, що включають створення удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку або третім особам (які мають право використовувати Мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку. Для створення удосконаленого електронного підпису засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (а.с.16).

Також 13.01.2022 ОСОБА_1 , за допомогою удосконаленого електронного підпису, підписав Заяву № 1104232 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», в якій просив банк надати наступні банківські та фінансові послуги: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на його ім`я, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100000 грн, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції та тут: Тарифи, розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги кредитування рахунку та встановлені в Тарифах, можуть бути змінені банком шляхом внесення змін до Публічної пропозиції порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції (а.с.16 зворіт- 18).

Відповідач підтвердив те, що перед підписанням цієї заяви ознайомився з публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч. але не виключно, частиною 2 Публічної пропозиції, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці https://sportbank.ua/ посилання на примірник якої, разом з додатками, отримав у мобільному додатку Sportbank, і з якою повністю згоден.

Згідно з довідкою АТ «Таскомбанк» № 2768/47.7.-Д від 25.11.2025, ОСОБА_1 з 13.01.2022 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети № 1104232 з номером Кредитного договору № 002/13661792-SP від 13.01.2022, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (а.с.10).

На підтвердження погодження умов договору позивачем додано до матеріалів позовної заяви також копію з Витягу з Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таксомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (долучені сторінки 45-51) (а.с.6-9) та довідку «Картка sportbank Наповнення, Тарифи та умови обслуговування», затверджені засіданням Тарифного комітету АТ «Таскомбанк» згідно Протоколу № 34-1 від 10.06.2021 (введено в дію з 14.06.2021), Додаток 1 до Протоколу Тарифного комітету № 25-1 від 29.04.2021 (введено в дію з 30.04.2021) (а.с.46-50).

Крім цього, судом встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що ОСОБА_1 були надані кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн згідно кредитного договору від 13.01.2022.

Вказане підтверджується, випискою по особовим рахункам кредитного договору № 002/13661792-SP, сформованої на ім`я ОСОБА_1 за період з 13.01.2022 по 04.11.2025, з якої прослідковується, що ОСОБА_1 було видано кредит в розмірі 50 000 грн, а також факти використання відповідачем кредитних коштів. Із виписки також вбачається, що відповідачем на погашення вказаної заборгованості сплачено 91723,73 грн(а.с.24-45).

Згідно із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/13661792-SP від 13.01.2022, заборгованість ОСОБА_1 станом на 04.11.2025 становить 101786,01 грн: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 49945,38 грн; заборгованість по відсоткаках (в т.ч. прострочені) – 51840,63 грн (а.с.51-57).

З наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідачу за період з 13.01.2022 по 01.09.2025 нараховано відсотки в сумі 143564,36 грн, з них відповідачем сплачено 91723,73 грн.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в заявах № 1104232 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк від 13.01.2022, підписаних сторонами, відсутні відомості, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також можливість погашення цих відсотків за рахунок кредиту. А надані позивачем витяг з Тарифів та витяг з Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, оскільки вони позичальником не підписані, а матеріали справи не містять відомостей, що при укладенні договору саме вони були надані позичальнику.

Отже, за наведених обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості за відсотками по кредитному договору № 002/13661792-SP від 13.01.2022 в розмірі 49945,38 грн

Разом з тим, відповідно до долучених позивачем розрахунку заборгованості за договором та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що банком, за рахунок тіла кредиту погашалися нараховані проценти за користування кредитними коштами в розмірі 91723,73 грн, що свідчить про повне погашення основного боргу за кредитним договором, а тому у задоволенні позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити.

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, виходячи з такого.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону «Про електронну комерцію» (далі Закону) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У справі, що переглядається, заявляючи позовні вимоги, АТ «Таскомбанк» посилається на те, що 13 січня 2022 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 1104232 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». Також 13.01.2022 ОСОБА_1 , за допомогою удосконаленого електронного підпису, підписав Заяву № 1104232 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», на підставі яких відповідачу наданий кредит у розмірі 50000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_3 , з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 0,22 % зі строком кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, призначення платежу – на споживчі потреби. .

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, що підписані відповідачем Заяви № 1104232 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» містять лише докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.

Однак, відсутні відомості про розмір процентів за користування кредитними коштами або будь-які інші умови договору.

Отже, саме по собі підписання відповідачем Заяв № 1104232 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 13.01.2022, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, за невиконання умов кредитного договору, оскільки такі істотні умови договору сторонами у встановленому законом порядку не погоджені.

Також, обґрунтовуючи право нарахування відсотків, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості та виписки за кредитним договором, позивач посилається на те, що підписуючи заяви № 1104232 від 13.01.2022, відповідач підтвердив, що погоджується з тим, що публічна пропозиція (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та Тарифи банку щодо карткового продукту «Sportbank» разом з даною заявою-анкетою становлять договір банківського обслуговування та є його невід`ємними частинами.

Однак доказів того, що вказані документи підписані відповідачем матеріали справи не містять, а також не має підтверджень того, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяви від 06.11.2015.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що долучені банком пакет послуг «Картка sportbank Наповнення, Тарифи та умови обслуговування», затверджені засіданням Тарифного комітету АТ «Таскомбанк» згідно Протоколу № 34-1 від 10.06.2021, Додаток 1 до Протоколу Тарифного комітету № 25-1 від 29.04.2021 (а.с.129), де вказані тарифи за користування продуктами АТ «Таскомбанк» та проценти за користування кредитними коштами введені в дію з 30.04.2021, з 14.06.2021 року, тоді як заяву - договір відповідач підписав 13.01.2022 (а.с. 16-18).

Отже, відсутні підстави вважати, що саме саме ці Тарифи та у мови є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Надання неповної роздруківки із сайту позивача (сторінок 45-51) (витяг з публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», на яких відсутній підпис відповідача) (а.с.6-9) належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у цьому конкретному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви витяг з Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (долучені сторінки 45-51) та довідка «Картка sportbank Наповнення, Тарифи та умови обслуговування», затверджені засіданням Тарифного комітету АТ «Таскомбанк» згідно Протоколу № 34-1 від 10.06.2021, Додаток 1 до Протоколу Тарифного комітету № 25-1 від 29.04.2021, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до ч.1 та ч.2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Публічна пропозиція та Тарифи Банку, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Таскомбанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (13 січня 2022 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (26 грудня 2025 року), тобто банк міг додати до позовної заяви публічну пропозицію (оферту) та Тарифи Банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Таскомбанк», відсутність у заяві-договорі домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком публічна пропозицію (оферту) та тарифи банку через їх мінливий характер не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

При цьому звертаючись до суду із позовом, АТ «Таскомбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором № 023/13661792-SP від 13.01.2022, яка становить 101 786,01 грн, в тому числі : заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) 49 945,38 грн; заборгованість по відсоткам (в тому числі прострочені) 51 840,63 грн.

Як встановлено судом вище та не заперечувалось сторонами по справі, що ОСОБА_1 були надані кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн згідно кредитного договору від 13.01.2022.

Водночас, з наявної в матеріалах справи виписки по особовим рахункам кредитного договору № 002/13661792-SP, сформованої на ім`я ОСОБА_1 за період з 13.01.2022 по 04.11.2025 (а.с.24-45), вбачається, що ОСОБА_1 здійснював наступні операції: 23.02.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 900 грн; 24.02.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 941,63 грн; 26.04.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 5000,00 грн; 26.04.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 1342,48 грн; 11.05.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3384,39 грн; 23.06.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3277,79 грн; 21.07.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3169,70 грн; 25.08.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3274,20 грн; 26.09.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3268,44 грн; 25.10.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3152,41 грн; 25.11.2022 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3252,49 грн; 04.01.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 155,72 грн; 04.01.2023 – погашення прострочених відсотків за овердрафт в розмірі 3144,28 грн; 26.01.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3087,72 грн; 09.02.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 500 грн; 24.02.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 2766,15 грн; 31.03.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 2946,33 грн; 25.04.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3200,00 грн; 03.06.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 105,38 грн; 03.06.2023 – погашення прострочених відсотків за овердрафт в розмірі 3194,62 грн; 01.07.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 3200 грн; 03.08.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 76,26 грн; 03.08.2023 – погашення прострочених відсотків за овердрафт в розмірі 3123,74 грн; 06.09.2023 – 03.08.2023 – погашення відсотків за овердрафт в розмірі 109,00 грн; 06.09.2023 – погашення прострочених відсотків за овердрафт в розмірі 3191,00 грн; 06.10.2023 – погашення прострочених відсотків в розмірі 3000,00 грн; 07.10.2023 – погашення процентів по кредиту в розмірі 41,74 грн; 07.10.2023 – погашення прострочених відсотків в розмірі 158,26 грн; 21.11.2023 – погашення процентів по кредиту в розмірі 379,88 грн; 21.11.2023 – погашення прострочених відсотків в розмірі 3120,12 грн; 20.12.2023 – погашення процентів по кредиту в розмірі 2112,62 грн; 20.12.2023 – погашення прострочених відсотків в розмірі 2887,38 грн; 10.01.2024 – погашення процентів по кредиту в розмірі 150,76 грн; 10.01.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 1049,24 грн; 06.02.2024 – погашення процентів по кредиту в розмірі 3,50 грн; 06.02.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 3116,50 грн; 03.03.2024 – погашення процентів по кредиту в розмірі 36,24 грн; 03.03.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 3263,76 грн; 18.04.2024 – погашення процентів по кредиту в розмірі 479,77 грн; 18.04.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 3020,23 грн; 13.05.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 1000,00 грн; 14.05.2024 – погашення процентів по кредиту 155,09 грн; 14.05.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 1844,91 грн; 01.07.2024 – погашення прострочених відсотків за кредитним договором в розмірі 2940,00 грн; 11.07.2024 – погашення прострочених відсотків в розмірі 3200,00 грн. Всього ОСОБА_1 сплатив 91723,73 грн.

Також, з наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідачу за період з 13.01.2022 по 01.09.2025 нараховано відсотків в сумі 143564,36 грн, з них відповідачем сплачено 91723,73 грн (а.с.51-56).

Таким чином, з наданих позивачем розрахунку заборгованості за договором та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач виконав свої зобов`язання перед банком, повернувши у повному розмірі банку кредитні кошти.

Отже, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 погашено кредит в сумі 91723,73 грн, тому зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Таскомбанк» за заявою - договором про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» від 13.01.2022, в межах встановленого кредитного ліміту (50 000 грн) виконані у повному обсязі, що виключає підстави його стягнення судом, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, який не відповідає фактичним обставинам справи.

За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 січня 2022 року у розмірі 101 786,01 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, є правильним, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви витяг з Публічної пропозиції (оферти) АТ «Таксомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (долучені сторінки 45-51) та довідка «Картка sportbank Наповнення, Тарифи та умови обслуговування», затверджені засіданням Тарифного комітету АТ «Таскомбанк» згідно Протоколу № 34-1 від 10.06.2021, Додаток 1 до Протоколу Тарифного комітету № 25-1 від 29.04.2021, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяви про приєднання до ч.1 та ч.2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», а також те, що банком не надано належних та допустимих доказів погодження сторонами умов кредитування щодо розміру процентної ставки при підписанні заяв № 1104232 від 13.01.2022, відтак нарахування банком процентів за користування кредитом у розмірі 51 840,63 грн є недоведеними. Враховуючи розмір обумовленого у договорі кредиту та внесення відповідачем на його погашення грошових коштів (91 723, 73 грн процентів) суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 повернув АТ «Таскомбанк» отриманий кредит.

Доводи апеляційної скарги про те, що, що заяви №1104232 від 31 січня 2022 року містять підпис відповідача, що свідчить, що останній приєднався до публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, зокрема щодо розміру відсоткової ставки, які діяли на момент їх підписання, апеляційний суд вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки в заявах № 1104232 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк від 13.01.2022, підписаних сторонами, відсутні відомості, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, так як дані заяви не містять розміру процентної ставки за використання наданих кредитних коштів. А надані позивачем витяг з Тарифів та витяг з Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, оскільки вони позичальником не підписані, а матеріали справи не містять відомостей, що при укладенні договору саме вони були надані позичальнику.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк», інтереси якого представляє адвокат Баженов Андрій Валерійович, слід залишити без задоволення, а рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року — залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується стягнення заборгованості, ціна позову у якій не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк», інтереси якого представляє адвокат Баженов Андрій Валерійович – залишити без задоволення.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н. М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома